Ведення вагітності на тлі ретрохоріальної гематоми у І триместрі гестації (Огляд літератури)
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.135.118Ключові слова:
ретрохоріальна гематома, невиношування вагітності, мікронізований прогестерон, великі акушерські синдроми, УтрожестанАнотація
У сучасній акушерсько-гінекологічній практиці проблема невиношування вагітності, одним із проявів якої є ретрохоріальна гематома (РХГ), не втрачає актуальності. Незважаючи на численні дослідження етіології та патогенезу даної проблеми, все ще залишається багато запитань, на які потрібно знайти відповіді.
Метою цього системного огляду стало висвітлення проблеми РХГ, етіологічних особливостей їхнього виникнення та важливості лікування задля уникнення розвитку подальших ускладнень і збереження та пролонгації вагітності. Розглядаються особливості діагностики та подальшої терапії основним патогенетично обґрунтованим лікарським засобом – мікронізованим прогестероном, що забезпечує раннє підтримання вагітності та зниження частоти розвитку акушерських і перинатальних ускладнень, які об’єднуються у великі акушерські синдроми.
Проаналізовані дані сучасних світових досліджень свідчать, що саме прогестини (мікронізований прогестерон) мають бути препаратом вибору під час лікування невиношування вагітності, яка перебігає на тлі РХГ. Висновок групи експертів Європейського товариства репродукції людини й ембріології зі спеціальних питань ранньої вагітності (огляд досліджень за 28 років) полягає в наступному: у жінок із кровотечами в ранні терміни вагітності, з утворенням ретрохоріальних та ретроплацентарних гематом підвищено ризик передчасних пологів, розвитку синдрому затримки росту плода, відшарувань плаценти у ІІ та ІІІ триместрах. З метою профілактики передчасних пологів експерти рекомендують пролонгацію терапії мікронізованим прогестероном (200 мг на добу інтравагінально з ранніх термінів вагітності).
Під час діагностики РХГ тактика ведення повинна базуватися на терапії збереження вагітності та запобіганні її подальшим ускладненням. Висока ефективність мікронізованого прогестерону Утрожестан і гемостатичної терапії у лікуванні переривання вагітності, ускладненої РХГ, дозволяє пролонгувати вагітність і досягти сприятливих перинатальних наслідків. Відсутність побічних ефектів і добра переносимість розширюють можливості використання Утрожестану у жінок з РХГ у разі загрози переривання вагітності.
Посилання
Zhabitska LA. (2007). Novi aspekty patohenezu nevynoshuvannia vahitnosti, likuvannia ta profilaktyka. Dys. kand. med. nauk: 14.01.01. Natsionalnyi medychnyi un-t im. O.O. Bohomoltsia. K:169.
Solovova LD. (2014). Kompleksnyiy podhod k lecheniyu ugrozhayuschego preryivaniya beremennosti s retrohorialnyimi gematomami. Diss. kand. med. nauk: 14.01.01. Mesto zaschityi: Samarskiy gosudarstvennyiy meditsinskiy universitet. Samara:190.
Soldo V, Cutura N, Zamurovic M. (2013). Threatened miscarriage in the first trimester and retrochohematomas: sonographic evaluation and significance. Clin Exp Obstet Gynecol 40.4:548–50. PMid:24597253
Xiang L, Wei Z, Cao Y. (2014). Symptoms of an Intrauterine Hematoma Associated with Pregnancy Complications: A Systematic Review. PLoS ONE 9.11:e111676.
Agarkova IA. (2013). Profilaktika poteri beremennosti rannih srokov u zhenschin s nerazvivayuscheysya beremennostyu. Avtoref. diss. kand. med. nauk. Samara:27.
Saveleva GM i dr. (2008). Akusherstvo: uchebnik. M, GEOTAR-Media.
Nagy S, Bush M, Stone J et al. (2005). Clinical significance of subchorionic and retroplacental hematomas detected in the first trimester of pregnancy. Orv Hetil 146.42:2157–61. PMid:16315997
Nagy S, Bush M, Stone J et al. (2003). Clinical Significance of Subchorionic and Retroplacental Hematomas Detected in the First Trimester of Pregnancy. Obstet Gynecol 102:94–100. https://doi.org/10.1097/00006250-200307000-00019; https://doi.org/10.1016/S0029-7844(03)00403-4
Pelinescu-Onciul D. (2007). Subchorionic hemorrhage treatment with dydrogesterone. Gynecol Endocrinol 23 Suppl. 1:77–81. https://doi.org/10.1080/09513590701584741; PMid:17943544
Asato K, Mekaru K, Heshiki C et al. (2014). Subchorionic hematoma occurs more frequently in in vitro fertilization pregnancy. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol 181:41–44. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2014.07.014; PMid:25126980
Ignatko IV, Martirosyan NT. (2007). Prognoz perinatalnyih ishodov u zhenschin s ugrozoy preryivaniya beremennosti i chastichnoy otsloykoy horiona v pervom trimestre. Materialyi IH Vserossiyskogo nauchnogo foruma «Mat i ditya». M:88–89.
Kyser KL. (2012). Meta-analysis of subchorionic hemorrhage and adverse pregnancy outcomes. Proceedings in obstetrics and gynecology 2.4.
Saraswat L, Bhattacharya S, Maheshwari A, Bhattacharya S. (2010). Maternal and perinatal outcome in women with threatened miscarriage in the first trimester: a systematic review. BJOG 117.3:245–57. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2009.02427.x
Strasburger JF, Wakai RT. (2010). Fetal cardiac arrhythmia detection and in utero therapy. Nature reviews cardiology 7.5:277–90. DOI: 10.1038/nrcardio
Crane S, Collins L, Hall J et al. (2012). Reducing utilization by uninsured frequent users of the emergency department: combining case management and drop-in group medical appointments. J Am Board Fam Med 25.2:184–91. https://doi.org/10.3122/jabfm.2012.02.110156; PMid:22403199
Asato K, Mekaru K, Heshiki C et al. (2014). Subchorionic hematoma occurs more frequently in in vitro fertilization pregnancy. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol 181:41–4. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2014.07.014; PMid:25126980
Leite J, Ross P, Rossi AC, Jeanty P. (2006). Prognosis of Very Large First-Trimester Hematomas. J Ultrasound in Medicine 25.11:1441–5. https://doi.org/10.7863/jum.2006.25.11.1441
Pirogova VI. (2014). Kliniko-paraklinicheskie aspektyi beremennosti, kotoraya oslozhnilas retrohorialnoy gematomoy. Reproduktivnaya endokrinologiya 5(19):108–110.
Ferri FF. (2014). Vaginal Bleeding During Pregnancy. In: Ferri’s clinical advisor. Mosby: 1143. e1.
Kovaleva YuV. (2013). Retrohorialnaya gematoma. Voprosyi etiopatogeneza, diagnostiki, terapii. Zhurnal akusherstva i zhenskih bolezney LXII;4.
Mondoeva SS, Suhanova GA, Podzolkova NM. (2009). Endotelialnaya disfunktsiya – dopolnitelnyiy faktor razvitiya sindroma poteri ploda u patsientok s trombofiliey. Puti korrektsii. Problemyi reproduktsii 6:65–67.
Krukier I. (2000). Production of NO and oxidative destruction of proteins in the place during normal pregnancy and placental insufficiency. Bull Exp Biol Ved 136.4:369–371. https://doi.org/10.1023/B:BEBM.0000010954.15992.68
McPherson JA, Odibo AO, Shanks AL et al. (2013). Adverse outcomes in twin pregnancies complicated by early vaginal bleeding. Am J Obstet Gynecol 208:56.e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2012.10.875; PMid:23098666
Chhabra A, Lin EC. Subchorionic Hemorrhage Imaging. Medscape.com, Apr 2014. Available from: https://emedicine.medscape.com/article/404971-overview, last accessed Sept 16, 2018.
Palatnik A, Grobman WA. (2015). The relationship between first-trimester subchorionic hematoma, cervical length, and preterm birth. Am J Obstet Gynecol 213.3:403.e1-4. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.05.019; PMid:25981842
Tower CL, Regan L. (2001). Intrauterine hematomas in a recurrent miscarriage population. Hum Reprod 16:2005–7. https://doi.org/10.1093/humrep/16.9.2005
Seki H et al. (1998). Persistent subchorionic hematoma with clinical symptoms until delivery. Int J Obstet Gynaecol 63:123–8. https://doi.org/10.1016/S0020-7292(98)00153-2
Mandruzzato GP et al. (1989). The intrauterine hematoma: diagnostic and clinical aspects. J Ultrasound 17:503–10. https://doi.org/10.1002/jcu.1870170708
Kuznetsova NB. (2017). Profilaktika perinatalnyih oslozhneniy u beremennyih s retrohorialnyimi gematomami s uchetom ih patogeneza. Diss. d-ra med. nauk: 14.01.01. Mesto zaschityi: FGU Nauchnyiy tsentr akusherstva, ginekologii i perinatologii im. akademika V.I. Kulakova Ministerstva zdravoohraneniya Rossiyskoy Federatsii.
Lvova AG. (2003). Prognozirovanie techeniya beremennosti pri sindrome poteri ploda na osnovanii ehograficheskoy otsenki plodnogo yaytsa i fetoplatsentarnoy gemodinamiki. Avtoref. diss. kand. med. nauk. M:24.
Andreeva ES, Stepankova EA. (2012). Osobennosti morfologicheskih izmeneniy platsentyi u patsientok s ugrozoy preryivaniya beremennosti i otsloykoy horiona s obrazovaniem vnutrimatochnoy gematomyi. Vestnik RUDN. Seriya «Meditsina». 5:36–39.
Andreeva ES. (20130. Techenie i ishod beremennosti, oslozhnivsheysya otsloykoy horiona. Avtoref. dis. kand. med. nauk. M:20–22.
Arzhanova ON, Kosheleva NG. (2004). Etiopatogenez nevyinashivaniya beremennosti. Zhurnal akusherstva i zhenskih bolezney LIII;1:37–41.
Ignatko IV. (2005). Beremennost vyisokogo riska perinatalnoy patologii: patogenez platsentarnoy nedostatochnosti, rannyaya diagnostika i akusherskaya taktika. Avtoref. diss. d-ra med. nauk. M:48.
Choudhury SR, Knapp LA. (2000). Human reproductive failure I: Immunological factors. Hum Reprod 7.2:113–34.
Cole LA. (2010). Biological functions of hCG and hCG-related molecules. Reprod Biol Endocrinol 8:102. https://doi.org/10.1186/1477-7827-8-102; PMid:20735820 PMCid:PMC2936313
Granger JP, Alexander BT et al. (2001). Pathophysiology of pregnancy-induced Hypertension. Am J Hypertens 14.6:178S–185S. https://doi.org/10.1016/S0895-7061(01)02086-6
Hertelendy F, Zakar T. (2004). Regulation of myometrial smooth muscle functions. Curr Pharm Des 10.20:2499–517. https://doi.org/10.2174/1381612043383926
Gerald J et al. (2007). Physiology of Alpha-Fetoprotein as a Biomarker for Perinatal. Distress: Relevance to Adverse Pregnancy Outcome. Exp Biol Med 232:993–1004. https://doi.org/10.3181/0612-MR-291; PMid:17720945
Murashko LE, Klimenchenko NI. (2010). Opyit primeneniya mikronizirovannogo progesterona v pervoy polovine beremennosti. Akusherstvo i ginekologiya 5–6:58–59.
Zyigmunt M, Sapa Ya. (2017). Progesteron – novyiy vzglyad na davno izvestnoe lekarstvo. Obzor literaturyi. Reproduktivnaya endokrinologiya 1(33):17–25.
Volkova EV, Gaydamakina LF, Demidova AI i dr. (2016). Techenie beremennosti, oslozhnennoe retrohorialnoy gematomoy v pervom trimestre. Farmateka. 12 (325).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
