Можливості застосування ударно-хвильової терапії у комплексній корекції сексуальних дисфункцій у жінок
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.135.112Ключові слова:
ударно-хвильова терапія, сексуальна дисфункція, розлад жіночого сексуального збудження, еректильна дисфункція, DSM-5Анотація
В останні десятиліття у світі, а особливо у країнах Європи з низьким рівнем народжуваності, значно підвищився інтерес не тільки серед чоловіків, але й серед жінок до якості сексуального життя. Поліпшення цієї якості дозволить не тільки вирішувати проблеми здоров’я чоловіка і жінки, але й покращить демографічну ситуацію в цих країнах. Наукові дослідження як чоловічих, так і жіночих сексуальних дисфункцій розвиваються швидкими темпами.
І чоловік, і жінка проходять одні й ті самі фази циклу сексуальних реакцій: сексуальний потяг, сексуальне збудження і, як наслідок, оргазм і фаза розслаблення. У фазі статевого збудження і у чоловіка, і у жінки посилюється прилив крові до органів малого таза, у разі еректильної дисфункції (ЕД) у чоловіків і розладу сексуального збудження у жінок цей процес слабшає або не відбувається зовсім. Крім того, і в чоловічому, і в жіночому організмах іннервація статевих органів ідентична. Активація, що дозволяє іннервувати статеві органи, тягне за собою активацію кровообігу у цільових органах.
Отже, і в разі ЕД у чоловіків, і у разі розладу сексуального збудження у жінок разом з іншими специфічними методами лікування доцільна неінвазивна стимуляція недостатньо активних фізіологічних механізмів сексуального збудження. Але для лікування ЕД у чоловіків така стимуляція давно і успішно використовується – це екстракорпоральна ударно-хвильова терапія низької інтенсивності (НЕУХТ), що дозволяє відновлювати сам механізм ерекції.
Світовими дослідженнями, у тому числі і українських вчених, установлено, що НЕУХТ індукує неоваскуляризацію і, отже, покращує кровообіг. Інтенсивність базального і стимульованого сексуальним збудженням генітального кровотоку є необхідним фізіологічним інструментом статевого збудження і оргастичного розслаблення, що особливо гостро актуалізує питання штучної стимуляції даного показника за допомогою УХТ як у чоловіків, так і у жінок. Застосування УХТ може мати низку переваг не тільки за рахунок посилення крово- і лімфотоку у статевих органах, але і завдяки потужній стимуляції викиду нейромедіаторів і гормонів, які надають емоційне забарвлення сексуальному почуттю і посилюють лібідо (серотонін, дофамін, ендорфіни і т.д.).
Отже, для лікування жіночої сексуальної дисфункції, як і для лікування чоловічої ЕД, разом із комплексною терапією може бути успішно використаний і метод екстракорпоральної ударно-хвильової терапії низької інтенсивності (НЕУХТ).
Посилання
Akimova LN. (2005). Psihologiya seksualnosti. Uchebnoe posobie. Odessa, SMIL:198.
Aksonov PV. (2015). EndotelIalniy faktor rostu (VEGF) u hvorih z sudinnoyu erektilnoyu disfunktsIEyu pri zastosuvannI nizkoenergetichnoYi udarno-hvilovoYi terapIYi. Zdorove muzhchinyi 53(2):75–77.
Aksenov PV. (2014). Nizkoenergeticheskaya udarno-volnovaya terapiya v korrektsii erektilnoy disfunktsii (obzor literaturyi). Zdorove muzhchinyi 48(1):58–61.
Aksonov PV. (2015). Suchasni pidkhody v likuvanni vaskulohennoi erektylnoi dysfunktsii metodom nyzkoenerhetychnoi udarno-khvylovoi terapii. Zdorove muzhchynы 52(1):57–63.
Aksonov PV, Romaniuk MH, Myronenko VI. (2017). Udarno-khvylova terapiia u likuvanni erektylnoi dysfunktsii. Zdorove muzhchynы 63(4):64–70.
Scheplev PA, Apolihin OI. (2007). Zhenskie seksualnyie disfunktsii. V kn. Andrologiya (klinicheskie rekomendatsii). Pod red. PA Schepleva, OI Apolihina. M, Medpraktika-M:128–46.
Vasilev AYu, Egorova EA. (2005). Ekstrakorporalnaya udarno-volnovaya terapiya v lechenii travm i zabolevaniy oporno-dvigatelnogo apparata. M, Meditsina:96.
Vasilchenko GS, Agarkova TE, Agarkov ST i dr. (1990). Seksopatologiya. M, Meditsina:576.
Gorpinchenko II, Aksonov PV, Romanyuk MG, KornIEnko OM. (2015). Otsіnyuvannya efektivnostі lіkuvannya metodom nizkoenergetichnoуi udarno-hvilovoуi terapіуі hvorуh іz sudуnnoyu erektilnoyu disfunktsіеyu. Zdorove muzhchiny 54(3):48–54.
Gorpinchenko II, Aksenov PV, Romanyuk MG, Kornienko AM. (2013). Nizkoenergeticheskaya udarno-volnovaya terapiya – novyiy metod lecheniya erektilnoy disfunktsii. Zdorove muzhchiny 3:39–43.
Ekimov MV. (2006). Masturbatsiya i seksualnyie disfunktsii. SPb, ZAO «HOKA»:128.
Kogan MI, Perehov AYa. (2011). Zhenskie seksualnyie disfunktsii. M, Prakticheskaya meditsina:206.
Kon IS. (1988). Vvedenie v seksologiyu. M, Meditsina:320.
Mazurkevich MV, Firsova TA. (2015). Neyrogormonalnyie aspektyi polovogo vlecheniya u zhenschin. Andrologiya i genitalnaya hirurgiya 1:41–44.
Svyadosch AM. (1998). Zhenskaya seksopatologiya. 6-e izd. SPb, Piter:288.
Sumerova NM, Krizhanovskaya AN, Pushkar DYu, Toktar LR. (2011). Seksualnyie disfunktsii u zhenschin. Vestnik RUDN, ser. Meditsina. Akusherstvo i ginekologiya 6:380–385.
Chuprikov AP, Tsupryik BM. (2002). Obschaya i kriminalnaya seksologiya. Ucheb. posobie. K, MAUP:248.
Fedorova AI. (2013). Endokrinologicheskie aspekty seksualnogo zdorovya zhenschin. Zhurnal akusherstva i zhenskih bolezney LXII;5:75–84.
Aicher A, Heeschen C, Sasaki K, Urbich C, Zeiher AM, Dimmeler S. (2006, Dec 19). Low-energy shock wave for enhancing recruitment of endothelial progenitor cells: a new modality to increase efficacy of cell therapy in chronic hind limb ischemia. Circulation. 114(25):2823-30. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.106.628623; PMid:17145991
American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition (DSM-5). (2013). Arlington, VA: American Psychiatric Publishing.
Bancroft J. (2005). The endocrinology of sexual arousal. J. Endocrinol. 186:411–422. https://doi.org/10.1677/joe.1.06233; PMid:16135662
Bitzer J, Alder J. (2010). Female sexual dysfunction. Basel: Frauenklinik, Universitätsspital Basel.
Clayton AH, Hamilton DV. (2010). Female sexual dysfunction. Psychiatr. Clin. North Am. https://doi.org/10.1016/j.psc.2010.01.011
Mariotto S, Cavalieri Е, Ciampa Е et al. (2003). Effect of shock wave on the catalytic activity of end othelial nitric oxide synthase in umbilical vein endothelial cells. The Ital. J. Biochem. 52:13–19.
Fukumoto Y, Ito А, Uwatoku Т et al. (2006). Extracorporeal cardiac shock wave therapy ameliorates myocardial ischemia in patients with severe coronary artery disease. Coron. Artery Dis. 17:63–70. https://doi.org/10.1097/00019501-200602000-00011; PMid:16374144
Ito К, Fukumoto Y, Shimokawa Н, Tohoku Y. (2009). Extracorporeal shock wave therapy as a new and non-invasive angiogenic strategy. J. Exp. Med. 219:1–9. https://doi.org/10.1620/tjem.219.1
Kuo YR, Wang СТ, Wang FS et al. (2009). Extracorporeal shock-wave therapy enhanced wound healing via increasing topical blood perfusion and tissue regeneration in a rat model of STZ-induced diabetes. Wound Repair Regen. 17:522–530. https://doi.org/10.1111/j.1524-475X.2009.00504.x; PMid:19614917
Mariotto S, Cavalieri Е, Amelio Е et al. (2005). Extracorporeal shock waves: from lithotripsy to anti-inflammatory action by NO production. 12:89–96. https://doi.org/10.1016/j.niox.2004.12.005
Nishida Т, Shimokawa Н, Oi K et al. (2004). Extracorporeal cardiac shock wave therapy markedly ameliorates ischemia-induced myocardial dysfunction in pig in vivo. Circulation. 110:2055–2061. https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000148849.51177.97; PMid:15520304
Serizawa F, Ito К, Matsubara М et al. (2011). Extracorporeal shock wave therapy induces therapeutic lymphangiogenesis in a rat model of secondary lymphedema. Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. 42;2:254–260. https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2011.02.029; PMid:21454105
Gruenwald I, Appel B and Vardi Y. (2012). Low-intensity extracorporeal shock wave therapy – a novel effective treatment for erectile dysfunction in severe ED patients who respond poorly to PDE5 inhibitor therapy. J Sexual Med. 9:259–264. https://doi.org/10.1111/j.1743-6109.2011.02498.x; PMid:22008059
Gutersohn А, Caspari G, Erbel R. (2005). Autoangiogenesis induced by cardiac shock wave therapy (CSWT) increases perfusion and exercise tolerance in endstage CAD patients with refractory angina. Circ. J. 69;1:371–379.
ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics (ICD-11 MMS), 2018 version. (2018). https://icd.who.int/browse11/l-m/en.
Ishikawa Т, Miyagi М, Yamashita М et al. (2013). In-vivo transfection of the proopiomelanocortin gene, precursor of endogenous endorphin, by use of radial shockwaves alleviates pain. J. Orthop Sci. 18;4:636-645. https://doi.org/10.1007/s00776-013-0397-y; PMid:23624847
Ito Y, Ito K, Shiroto T, Tsuburaya R, Yi GJ, Takeda M, Fukumoto Y, Yasuda S, Shimokawa H. (2010). Cardiac shock wave therapy ameliorates left ventricular remodeling after myocardial ischemia-reperfusion injury in pigs in vivo. Coron Artery Dis. 21(5):304–11. https://doi.org/10.1097/MCA.0b013e32833aec62; PMid:20617568
Kinsey AC, Pomeroy WB, Martin CE. (1953). Sexual Behavior in the Human Female. Philadelphia: WB Saunders.
Aicher A, Heeschen A, Sasaki K et al. (2006). Low-Energy Shock Wave for Enhancing Recruitment of Endothelial Progenitor Cells. A New Modality to Increase Efficacy of Cell Therapy in Chronic Hind Limb Ischemia. Circulation. 114:2823–2830. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.106.628623
Ma HZ. (2007). Upregulation of VEGF in subchondral bone of necrotic femoral heads in rabbits with use of extracorporeal shock waves. Calcif: Tissue Int. 81;2:124–131. https://doi.org/10.1007/s00223-007-9046-9; PMid:17629736
Masterplus MP50. (2007). Extracorporeal shock wave therapy. Treatment guide. Kiev: Medimeks-Ukraine.
Motofei IG, Rowland DI. (2005). The physiological basis of human sexual arousal: neuroendocrine sexual asymmetry. Int. J. Androl. 28:78–87. https://doi.org/10.1111/j.1365-2605.2004.00514.x; PMid:15811068
Pauls RN, Segal JL, Silva WA. (2006). Sexual function in patients presenting to a urogynecology practice. Int. Urogynecol. J. Pelvic Floor Dysfunct. 17:576–580. https://doi.org/10.1007/s00192-006-0070-5; PMid:16767528
Vardi Y, Appel B, Jacob G, Massarwi O and Gruenwald I. (2010). Can low-intensity extracorporeal shock-wave therapy improve erectile function? A 6-month follow-up pilot study in patients with organic erectile dysfunсtion. Eur Urol. 58:243–248. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2010.04.004; PMid:20451317
Vardi Y, Appel B, Kilchevsky A and Gruenwald I. (2012). Does low intensity extracorporeal shock wave therapy have a physiological effect on erectile function? Short-term results of a randomized, double-blind, sham controlled study. J Urol. 187:1769–1775. https://doi.org/10.1016/j.juro.2012.02.2019; https://doi.org/10.1016/j.juro.2011.12.117; PMid:22425129
Bhasin S et al. (2007). Sexual dysfunction in men and women with endocrine disorders. Lancet. 369:597–611. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(07)60280-3
Lue TF, Basson R, Rosen R et al. (2004). Sexual Medicine. Sexual Dysfunctions in Men and Women. Eds. Paris:991.
Wang CJ, Wang FS, Yang КD et al. (2003). Shock wave therapy induces neovascularization at the tendon-bone junction. A study in rabbits. J. Orthop. Res. 21;6:984–989. https://doi.org/10.1016/S0736-0266(03)00104-9
Gotte G, Amelio Е, Russo S et al. (2002). Short-time non-enzymatic nitric oxide synthesis from L-arginine and hydrogen peroxide induced by shock waves treatment. FEBS. Lett. 520:153–155. https://doi.org/10.1016/S0014-5793(02)02807-7
Vasyuk YA, Hadzegova AB, Shkolnik EL, Kopeleva MV, Krikunova OV, Iouchtchouk EN, Aronova EM, Ivanova SV. (2002, Sep-Oct). Initial clinical experience with extracorporeal shock wave therapy in treatment of ischemic heart failure. Congest Heart Fail. 16(5):226–30. https://doi.org/10.1111/j.1751-7133.2010.00182.x; PMid:20887620
Wang CJ. (2003). An overview of shock wave therapy in musculoskeletal disorders. Med. J. 26:222–232.
Wess O. (2004). Physikalische Grundlagen der extrakorporalen Stosswellentherapie. J. Mineralstoff. 11;7:7–18.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
