Особливості психологічної адаптації жінок з ранньою менопаузою

Анотація

Психоемоційні розлади належать до ранніх симптомів клімактеричного синдрому, особливо вираженими вони є на тлі історії депресії.

Мета дослідження: вивчення особливостей рівня ситуативної та особистісної тривожності, а також рівня депресії у жінок з раннім настанням періоду менопаузи.

Матеріали та методи. Обстежено 214 жінок, 74 з яких мали скарги на припинення менструацій у віці до 40 років (I група), 70 жінок у менопаузі, що настала у віці після 45 років (II група), та 70 жінок віком 38–42 роки з непорушеною менструальною функцією (IIІ група). Усім жінкам було запропоновано заповнити шкалу реактивної та особистісної тривожності, результати для кожного виду тривожності оцінено у градаціях: до 30 балів – низька; 31–45 – середня; 46 і більше – висока тривожність. Крім того, усім учасникам було запропоновано заповнити шкалу Цунга, результат оцінено за діапазоном суми балів у градаціях: 25–49 – нормальний стан, 50–59 – легка депресія, 60–69 – помірна депресія, 70 та більше – тяжка депресія. Статистичну вірогідність відмінностей між групами оцінено за методом Колмогорова–Смирнова.

Результати. Незалежно від віку настання періоду менопаузи, не більше 28% пацієнток мали низький рівень ситуативної тривожності, у той час як такий результат є властивим більше ніж половині жінок тої самої вікової категорії зі збереженою репродуктивною функцією. Високий рівень особистісної тривожності виявлено серед пацієнток І групи – 27%, що значно більше, ніж у жінок з настанням періоду менопаузи після 45 років або зі збереженою репродуктивною функцією. У групі раннього завершення репродуктивної функції у 87,8% жінок під час опитування зазначали той чи інший ступінь тяжкості депресії, у групі менопаузи після 45 років – лише половина. Абсолютна більшість пацієнток в обох групах мала легку форму депресивного настрою, проте частота тяжкої депресії майже у 6 разів вища у групі ранньої менопаузи.

Заключення. Отримані результати свідчать, що рання менопауза супроводжується не лише більш тяжкими соматичними проявами (наприклад ураження серцево-судинної системи), але і більш вираженими психологічними розладами – високим рівнем не лише ситуативної, але й особистісної тривожності, а також більшою поширеністю депресії та тяжкої її форми. Такі результати є додатковим аргументом на користь необхідності корекції менопаузальних розладів у даних жінок.