Сучасні можливості негормональної корекції клімактеричних розладів у жінок у перименопаузальний період
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.135.95Ключові слова:
перименопауза, клімактеричний синдром, менопаузальний індекс, Ноофен®, тривожність, сексуальна дисфункція, якість життяАнотація
Перименопаузальний період – це вік найвищого духовного та інтелектуального розвитку жінки, тому нейровегетативні та психоемоційні розлади у цей період набувають особливого медично-соціального значення і потребують пошуку ефективних та безпечних методів їхньої корекції.
Мета дослідження: оцінювання ефективності препарату Ноофен® у жінок з клімактеричними розладами легкого та середнього ступенів у перименопаузальний період.
Матеріли та методи. Комплексно обстежена 51 жінка у перименопаузальний період: I основна група – 20 пацієнток із легким ступенем клімактеричного синдрому (КС), II основна група – 16 жінок з клімактеричними розладами середньої тяжкості. До контрольної групи увійшли 15 практично здорових жінок. Для корекції перименопаузальних порушень використовували препарат Ноофен® (АО «Олайнфарм», Латвія) за запропонованою нами схемою. Ефективність негормональної корекції симптомів КС оцінювали за динамікою модифікованого менопаузального індексу, особливостями гормонального статусу та результатами психодіагностичного обстеження.
Результати. У жінок основних груп переважали нейровегетативні (14,5±2,6 та 26,6±4,2 бала у I та II групах спостереження) та психоемоційні розлади (4,9±1,3 та 11,2±1,6 бала відповідно). Рівні гормонів (ФСГ, Е2, ПРЛ) відповідали перименопаузальним значенням, але достовірно відрізнялись від показників групи контролю. Виявлено індивідуально-особистісні властивості жінок з КС, зокрема інтроверсія та емоційна нестабільність. Порівняльний аналіз за шкалами Спілбергера–Ханіна засвідчив, що більш ніж у половини (55,0%) жінок I основної та у більшості (81,25%) жінок II основної групи проти 33,35% – у групі контролю (р<0,05) діагностовано високий рівень особистісної тривожності; середній рівень ситуативної тривожності був найвищий у жінок II групи – 54,83±6,0 бала проти 43,2±5,3 бала в I основній групі та 36,3±4,8 бала у пацієнток без клімактеричних порушень (р<0,05). У 24 (77,42%) жінок основної групи виявлена сексуальна дисфункція, при цьому її ступінь був найбільшим за середньої тяжкості клімактеричних розладів. Негормональна корекція перименопаузальних порушень за допомогою препарату Ноофен® сприяла зниженню сумарного менопаузального індексу та привела до зникнення клінічних проявів КС у 10 (50,0%) жінок у І та у 6 (37,5%) – у ІІ групах. Достовірне зниження рівнів особистісної та реактивної тривожності на тлі терапії довело виражений транквілізуючий ефект похідного ГАМК і бета-фенілетиламіну. Покращання психоемоційного та сексуального стану сприяло підвищенню основних показників якості життя пацієнток у перименопаузальний період.
Заключення. Результати дослідження довели високу ефективність препарату Ноофен® для негормональної корекції нейровегетативних та психоемоційних розладів у жінок у перименопаузальний період.
Посилання
Burchinskiy SG. (2015). Vozmozhnosti kompleksnoy korrektsii regulyatornyih funktsiy tsentralnoy nervnoy sistemy pri psihosomaticheskoy patologii. Nevrologiya 2(58):100-105.
Burchinskiy SG. (2006). Klіmakterichniy sindrom: mozhlivostі ta perspektуvу neyrofarmakologіchnoi korektsіі. Lіkу 1-2:17-24.у
Vdovichenko YuP, Gurzhenko OYu. (2017). Porushennya ta printsipу dіagnostiki seksualnoi funktsіi zhіnok u perimenopauzalnomu vіtsI. Zdorove muzhchiny 4(63):84-94.
Dnіstryanska AP. (2014). Kompleksna korektsIya klInIchnih proyavIv perimenopauzalnogo perіodu u zhіnok. Zdorove zhenschiny 10(96):157-162.
Kolesnikova OV, Yaresko MV. (2015). Osoblуvostі varіabelnostі sertsevogo ritmu u zhіnok v perimenopauzі. VIsnik Vіnnitskogo natsіonalnogo unіversitetu 2;19:374-379.
Kolotusha VG. (2014). PsihopatologIchnI proyavi u zhіnok v perimenopauzalniy perіod ta mozhlivostі Yih korektsіі negormonalnimi metodami. Lіkу Ukrainу. Preventivna meditsina. Psihonevrologіya 3-4(179-180):16-19.
Kuzmіnova NV. (2015). Dіagnostika ta medikamentozna korektsііa vegetativnih rozladіv u zhіnok z arterіalnoyu gіpertenzіеyu v peri- і postmenopauzalniy perіodi. Zdorove zhenschiny 2(98):192-199.
Ragimova VV, Alieva EM, Sultanova SG. (2018). Osobennosti proyavleniy klimaktericheskogo sindroma u zhenschin v postmenopauzalnyiy period v sovremennyih usloviyah. Zdorove zhenschiny 1(127):68-72.
Raygorodskiy DYa. (2011). Prakticheskaya psihodiagnostika. Metodiki i testyi: uchebnoe posobie. Samara, Izdatelskiy Dom «BAHRAH-M».
Tatarchuk TF, Islamova AO, Efimenko OA. (2015). Klimaktericheskiy sindrom kak pervoe klinicheskoe proyavlenie perimenopauzyi. Reproduktivnaya endokrinologiya 1(21):52-56.
Tatarchuk TF, Tobi de Viliers. (2016). Natsionalnyi konsensus shchodo vedennia patsiientok u klimakterii. Reproduktyvnaia еndokrynologiіa 1(27):8-25. doi: http://dx.doi.org/10.18370/2309-4117.2016.27.8-25
De Villiers TJ, Gass ML, Haines CJ. (2013). Global Consensus Statement on Menopausal Hormone Therapy. Climacteric. 16:203–204. https://doi.org/10.3109/13697137.2013.771520; PMid:23488524
Kardioplaneta. (2017).Meditsinskie programmyi. Rezhim dostupa http://cardioplaneta.ru /program/ 337-sf-36-health-status-survey.html
Rosen RS, Brown C, Heiman J, Leiblum SR et Meston, C. (2000). The Female Sexual Function Index (FSFI): a multidimensional self-report instrument for the assessment of female sexual function. J Sex Marital Ther. 26:191. https://doi.org/10.1080/009262300278597; PMid:10782451
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
