Клініко-статистичний аналіз перебігу гестації, пологів та післяпологового періоду при індукованій вагітності
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.135.81Ключові слова:
прегравідарна підготовка, індукована вагітність, вітамінно-мінеральний комплекс, перебіг гестації, лактаціяАнотація
Здоров’я жінки є невід’ємною складовою здоров’я нації та має стратегічне значення для сталого розвитку суспільства. Забезпечення того, щоб жінка отримувала всі необхідні поживні речовини, вітаміни та мінерали як до, так і під час вагітності має вирішальне значення для здоров’я і матері, і дитини. Навіть збалансований раціон є дефіцитним за основними вітамінам на 20–30%. Дефіцит вітамінів і мінералів під час вагітності завдає шкоди здоров’ю не лише матері, а й дитини, є однією з причин недоношеності, вроджених вад, порушень фізичного і розумового розвитку дітей. Необхідність корекції раціону жінки і призначення вітамінно-мінеральних комплексів зумовлені дефіцитом необхідних нутрієнтів, що виникає під час вагітності і в період лактації.
Мета дослідження: зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок групи високого ризику щодо їхнього розвитку шляхом профілактичного вживання комплексу вітамінів і мікроелементів на прегравідарному етапі, під час гестації та в період лактації.
Матеріали та методи. Обстежено 104 жінки з безплідністю та індукованою вагітністю на тлі патології щитоподібної залози, яких було розподілено на дві клінічні групи. До I групи увійшли 54 жінки, у яких застосовували запропоновану лікувально-профілактичну методику, що включала використання комплексу вітамінів та мікроелементів у прегравідарний період, у І та ІІ триместрах (під час гестації – до 8–12 тиж, 22–26 тиж) та у післяпологовий період по 1 таблетці на добу під час їди та калію йодиду 200 мг на добу. До II групи увійшли 50 жінок, у яких застосовували загальновизнані лікувально-профілактичні заходи, що включали використання препаратів фолієвої кислоти та йоду.
Результати. Клініко-статистичний аналіз перебігу гестації засвідчив, що у першій половині вагітності спостерігалось достовірне зниження частоти ускладнень у вагітних І групи: раннього гестозу, анемії, плацентарної дисфункції, загрози переривання. У другій половині вагітності у І групі достовірно знизилася частота гестаційної анемії, загрози переривання, прееклампсії, плацентарної дисфункції порівняно з ІІ групою, де показники виявились достовірно вищими. У І групі спостерігалась нижча частота розвитку гестаційної анемії та прееклампсії середнього та тяжкого ступеня.
Заключення. Результати проведеного дослідження продемонстрували, що на тлі профілактичного застосування вітамінно-мінерального комплексу у прегравідарний період та у жінок з індукованою вагітністю у комплексі лікувально-профілактичних заходів достовірно знижується частота акушерських та перинатальних ускладнень.
Посилання
Balushkina AA, Tyutyunnik VL, Kan NE, Hovhaeva PA. (2015). Vitaminno-mineralnyie kompleksyi v profilaktike akusherskih oslozhneniy. Ginekologiya i akusherstvo segodnya 1:47–48.
Gorbachev VV, Gorbacheva VN. (2002). Vitaminyi. Mikro– i makroelementyi. Spravochnik. Minsk, Knizhnyi Dom:445.
Machulina LN. (2011). Vliyanie pitaniya beremennoy i kormyaschey zhenschinyi na zdorove rebenka. Meditsinskie novosti 2:65–7.
Hovdenak N, Haram K. (2012). Influence of mineral and vitamin supplements on pregnancy outcome. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 164(2):127–32. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2012.06.020; PMid:22771225
Voprosyi ginekologii, akusherstva i perinatologii. (2014). 13;5:53–62.
Fowden AL, Forhead AJ, Coan PM, Burton GJ. 2008. The placenta and intrauterine programming. J Neuroendocrinol. 20:439–50. https://doi.org/10.1111/j.1365-2826.2008.01663.x; PMid:18266944
Polivitaminyi dlya beremennyih: obzor rekomendatsiy, osnovannyih na faktah dokazatelnoy meditsinyi. (2015). Zdorov’ya Ukrayini: 38–40, Zhovten.
Kodentsova VM, Vrzhesinskaya OA. (2013). Vitaminyi v pitanii beremennyih i kormyaschih zhenschin. Voprosy ginekologii, akusherstva i perinatologii 12(3):38–50.
Fofanova IYu, Prilepskaya VN. (2014). Esche raz o probleme folatnoy nedostatochnosti. Meditsinskiy sovet 9:80–3.
McKeating A, Farren M, Cawley S et al. (2015). Maternal folic acid supplementation trends 2009–2013. Acta Obstet Gynecol Scand. 94(7):727–33. https://doi.org/10.1111/aogs.12656; PMid:25873187
Fekete K, Berti C, Trovato M et al. (2012). Effect of folate intake on health outcomes in pregnancy: a systematic review and meta-analysis on birth weight, placental weight and length of gestation. Nutrition journal. 13:75. https://doi.org/10.1186/1475-2891-11-75; PMid:22992251 PMCid:PMC3499376
Rekomendatsii VOZ po okazaniyu dorodovoy pomoschi kak sredstvu formirovaniya pozitivnogo opyita beremennosti. 2016.
Stamm RA, Houghton LA. (2013). Nutrient intake values for folate during pregnancy and lactation vary widely around the world. Nutrients. 5(10):3920–47. https://doi.org/10.3390/nu5103920; PMid:24084052 PMCid:PMC3820052
Pal Suren et al. (2013, Feb 13). Association Between Maternal Use of Folic Acid Supplements and Risk of Autism Spectrum Disorders in Children. JAMA. 309;6. https://doi.org/10.1001/jama.2013.4879; https://doi.org/10.1001/jama.2012.155925; PMid:23403681 PMCid:PMC3908544
Rekomendatsii Mezhdunarodnoy federatsii akusherov-ginekologov (FIGO) 2015 goda. Sovershenstvovanie prakticheskih podhodov v akusherstve i fetalnoy meditsine. Informatsionnyiy byulleten. (2015). Pod red. VE Radzinskogo. M, Redaktsiya zhurnala Status Praesens:8.
De-Regil et al. (2015, Dec 14). Cochrane Database Syst Rev. (12):CD007950. Doi: 10.1002/14651858.CD007950.pub3.
National Institute for Health and Care Excellence, (2014). Maternal and child nutrition (PH11).
Bailey RL, West KP Jr, Black RE. (2015). The epidemiology of global micronutrient deficiencies. Ann Nutr Metab. 66(2):22–33. https://doi.org/10.1159/000371618; PMid:26045325
Gulyaev AE. (2014). Polivitaminyi dlya beremennyih: obzor rekomendatsiy, osnovannyih na faktah dokazatelnoy meditsinyi. Voprosy ginekologii, akusherstva i perinatologii 13(5):53–62.
Stamm RA, Houghton LA. (2013). Nutrient intake values for folate during pregnancy and lactation vary widely around the world. Nutrients. 5(10):3920–47. https://doi.org/10.3390/nu5103920; PMid:24084052 PMCid:PMC3820052
Anemiia vahitnykh – faktor ryzyku rozvytku akusherskoi ta perynatalnoi patologii. (2016). Zdorove zhenshchіnу 3 (109).
Rebrov VG, Gromova OA. (2008). Vitaminyi, makro– i mikroelementyi. M, GeotarMed:956.
Geisser P. (2013). Safety and efficacy of iron (III) hydroxide polymaltose complex / a review of over 25 years experience. Arzneimittelforschun 57(6A):439–452.
Nakaz Ministerstva zdorovia Ukrainy vid 15.07.2011 r. No. 417 «Pro orhanizatsiiu ambulatornoi akushersko-hinekolohichnoi dopomohy v Ukraini» u dodatku № 20 «Rekomendatsii shchodo povedinky pid chas vahitnosti».
Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. (2014). Vitamin D in pregnancy.
Pathak P, Kapil U. (2005). Role of trace elements zinc, copper, magnesium during pregnancy and its outcome. Indian J Pediatr. 71(11):1003–5. https://doi.org/10.1007/BF02828116
Cochrane Database of Systematic Reviews: Iodine supplementation for women before, during or after pregnancy. (2017).
Guidelines of the American Thyroid Association for the Diagnosis and Management of Thyroid Disease During Pregnancy and the Postpartum. (2017).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.