Оцінка ефективності корекції вегетативних розладів та психоемоційного стану вагітних
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.135.73Ключові слова:
вегетативна дисфункція, психоемоційний статус, адаптація, вагітність, пологова діяльність, кардіоінтервалографія, гінкго білоба, омела біла, глідАнотація
Мета дослідження: вивчення клінічної ефективності запропонованого комплексу лікування, що містить унікальну комбінацію трьох активних речовин (гінкго білоба, омела біла, глід) у корекції вегетативних та психоемоційних розладів у вагітних з вегетативною дисфункцією.
Матеріали та методи. Для проведення та оцінювання лікування вагітні з встановленою вегетативною дисфункцією були розподілені на дві клінічні групи: основну (І група) та групу порівняння (ІІ група). Пацієнткам основної групи (n=30) призначали запропонований лікувальний комплекс. До групи порівняння увійшли 30 вагітних із вегетативними розладами, які були зіставними за віком, статтю, індексом маси тіла і отримували тільки стандартну медикаментозну терапію. Препарат вагітні вживали у дозі 20 крапель 3 рази на день. Курс комплексної терапії становив один місяць і повторювався 2 рази у першій та другій половині вагітності з інтервалом 4–6 тиж. Для оцінювання динаміки вираженості клінічних проявів вегетативного дисбалансу до та після проведеного лікування використовували опитувальник О.М. Вейна та показники кардіоінтервалографії. Рівень психоемоційного стану та психосоматичних розладів визначали за шкалою Спілбергера–Ханіна.
Результати. За результатами запропонованої терапії особливо слід відзначити зменшення таких проявів вегетативної дисфункції, як головний біль, приливи, пітливість, втомлюваність, серцебиття, емоційна лабільність і безсоння. В основній групі відзначено підвищення розумової та фізичної активності і фонового настрою та зменшення загальної асенізації. Під впливом проведеної терапії суттєво зменшилась тяжкість проявів вегетативних розладів, покращився загальний стан вагітних, що підтверджується достовірним зменшенням кількості жінок основної групи з критичною сумою балів >25 за даними опитувальника О.М. Вейна – з 71,7% до 23,3%. Після проведеного курсу лікування у більшості вагітних основної групи за даними кардіоінтервалографії реєстрували нормотонічний стан вегетативного забезпечення, знизилася частота симпатикотонії і парасимпатикотонії. Після проведеного лікування у вагітних основної групи відзначено достовірне зростання відсотка вагітних з нормоадаптивним станом регуляторних систем з 48,3% до 86,6%, виражене зниження рівня тривожності та відновлення нормального психоемоційного фону. Застосування запропонованого комплексу сприяло покращанню перебігу вагітності та пологів у пацієнток основної групи порівняно з жінками ІІ групи.
Заключення. Лікування за запропонованою схемою дозволило знизити вираженість вегетативних розладів у вагітних, сприяло зниженню часток перинатальних ускладнень та покращанню перебігу пологів у пацієнток основної групи. Застосування призначеного лікувального комплексу у вагітних із синдромом вегетативної дисфункції справляє вегетостабілізувальний ефект разом із відсутністю побічних негативних ефектів, що суттєво розширює межі застосування запропонованої терапії у вагітних на різних термінах гестації.
Посилання
Averko NN. (2010). Funktsionalnaya serdechno-sosudistaya patologiya. Patologiya krovoobrascheniya i kardiohirurgiya 2:62–67.
Gozhenko EA. (2008). Somatoformnaya vegetativnaya disfunktsiya u lits molodogo vozrasta v svete sovremennyih predstavleniy ob etiopatogeneze, diagnostike i metodah vosstanovitelnogo lecheniya. Medichna gіdrologіya ta reabilitatsiya 6;2:12–33.
Homutov AE, Kulba SN. (2010). Anatomiya nervnoy sistemy: uchebnoe posobie. Rostov-na-Donu, Feniks:315.
Chaplіnskiy RB. (2012). PsihosotsIalnI stresovI chinniki yak faktor viniknennya hvorob sistemi krovoobIgu. Vіsnik Kam’yanets-Podіlskogo natsіonalnogo unіversitetu іmenі Ivana Ogіеnka: 298–306.
Vegetativnyie rasstroystva: klinika, lechenie, diagnostika. (2010). Pod red. VL Golubeva. M, OOO «Meditsinskoe informatsionnoe agentstvo»:640.
Ahunova S, Kirilyuk I. (2011). Prakticheskie aspektyi metoda sutochnogo monitorirovaniya arterialnogo davleniya. Prakticheskaya meditsina 3:104–112.
Bryabrina TV. (2010). Nevroticheskie rasstroystva u lits s somatoformnoy vegetativnoy disfunktsiey. Vestnik YuUrGU 17:18–22.
Bodnar OV. (2015). Literaturnyi ohliad doslidzhen psykholohichnoho statusu zhinok pry normalnomu i patolohichnomu perebihu vahitnosti. Chastyna persha. Visnyk ONU im. I.I. Mechnykova. Psykholohiia. 20;4(38):18–28.
Tsiupak T, Drozd O. (2013). Vykorystannia zasobiv reabilitatsii u vidnovliuiuchomu likuvanni khvorykh na neirotsyrkuliatornu dystoniiu. Molodizhnyi mizhnarodnyi naukovyi visnyk: 73–79.
Venovtseva NIu. (2014). Adaptatsiinyi resurs yak providnyi pokaznyk vyboru stratehii ta otsinky efektyvnosti medyko-psykholohichnoho suprovodu pidlitkiv iz somatoformnoiu vehetatyvnoiu dysfunktsiiu sertsevo-sudynnoi systemy na etapi statsionarnoho likuvannia. Ukr. visnyk psykhonevrolohii 22;4(81):63–66.
Girsheeva EM, Erohina AN. (2014). Tsirkadnyie osobennosti simpatiko-parasimpaticheskogo vzaimodeystviya po dannyim spektralnyih sostavlyayuschih ritma serdtsa u beremennyih i roditelnits v perinatalnom periode. Vestnik novyh meditsinskih tehnologiі 21;1:21–25.
Dubinina EA. (2013). Psihicheskaya adaptatsiya pri serdechno-sosudistyih zabolevaniyah: fenomenologiya, dinamika, prognoz: ucheb. posobie. Nauchnaya redaktsiya A.N. Alehin; RGPU im. A.I. Gertsena. SPb, OOO «Kopi-RGrupp»:88.
Zhyvotovska LV. (2013). Psykhoterapevtychna taktyka pry somatoformnykh rozladakh v systemi heshtalt-modeli. Tavrycheskyi zhurnal psykhyatrіі 16;3(64):127–131.
Zavalnaya EP, Tondiy OL. (2012). Monoterapiya preparatami Ginkgo Bilobyi v lechenii vegetativno-sosudistyih rasstroystv u zhenschin v period pre– i menopauzy. Ukrainskiy vestnik psihonevrologii 20;3(72):96.
Zolotareva TA, Busova VS, Krokos AA. (2007). Ispolzovanie vegetativnyih pokazateley v algoritme otsenki perenosimosti balneoterapii na etape sanatorno-kurortnogo lecheniya. Vestnik fizioterapii i kurortologii 2:11–13.
Potapov VA. (2014). Normomens – optimalnaya naturopaticheskaya retseptura lecheniya predmenstrualnogo sindroma. Zdorove zhenschiny 6(92):137–142.
Litovchenko TA, Tondii OL, Zavalna OP. (2014). Likuvannia nevrolohichnykh rozladiv u zhinok v period pre– ta menopauzy z vykorystanniam kompleksnykh homeopatychnykh preparativ. Skhidnoievropeiskyi zhurnal vnutrishnoi ta simeinoi medytsyny 1:22–29.
Medvedev VE. (2010). Neyrotsirkulyatornaya distoniya (kardionevroz): mezhdistsiplinarnyiy podhod k diagnostike i terapii. Atmosfera. Nervnyie bolezni. 3:2–6.
Podzolkov VI, Bragina AE, Panferova EK. (2010). Sostoyanie vegetativnogo statusa i ego vzaimosvyaz s gumoralnyimi faktorami u zhenschin v menopauze. Sistemnyie gipertenzii 4:62–66.
Siusiuka VH. (2013). Stan protsesiv peroksydatsii u vahitnykh iz comatoformnoiu dysfunktsiieiu vehetatyvnoi nervovoi systemy. Patolohyia. 3(29):16–18.
Filinov AG, Bragina LB. (2012). Funktsionalnoe sostoyanie vegetativnoy nervnoy sistemyi pri normalno protekayuschem gestatsionnom protsesse. Meditsinskiy almanah 5(24):55–58.
Ryibalka AN, Glazkov IS, Glazkova IB i dr. (2011). Psihologicheskaya adaptatsiya zhenschin vo vremya beremennosti i posle rodov. Meditsinskie aspekty zdorovya zhenschiny 33(42):45–49.
Sokolov SA. (2010). Algoritm ob'ektivnoy otsenki rezultatov lecheniya bolnyih s neyrotsirkulyatornoy distoniey: obosnovanie i opyit primeneniya. Ros. mediko-biol. vestn. im. akad. I.P. Pavlova 4:104–109.
Prihodko VYu, Mikropulo IR, Oleynik MV ta In. (2013). Somatoformnyie rasstroystva v praktike semeynogo vracha. Medichnі perspektivу 3:5–7.
Nesukay EG. (2012). Diagnostika i lechenie disfunktsii vegetativnoy nervnoy sistemy u zhenschin s klimaktericheskim sindromom. Ukr. kard. zhurnal 1:52–57.
For the support of blood flow – Cefavora. Results of a multicentre drug monitoring. Jurgen Hartmann Verlag GmbH, D-91093 Heldorf-Klebheim. Fditorial staff: A. Bauer, B. Blunck. Enclosure to DBI – Der Bayerische Internist 4/08. 2008, August/Septemher.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
