Статус функції закриття сечівника у вагітних із синдромом гіперактивного сечового міхура

Автор(и)

  • І.Ю. Костюк Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Україна
  • Г.В. Чайка Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Україна
  • Ю.С. Гарнець Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2018.135.66

Ключові слова:

вагітність, ультразвукове дослідження, замикальний апарат сечівника, гіперактивний сечовий міхур

Анотація

Ультразвуковий (УЗ) метод дослідження був спочатку запропонований як перший крок у діагностиці нетримання сечі, оскільки середня величина товщини стінки сечового міхура та розмірів уретрального сфінктера у роботах багатьох урологів пов’язані з наявністю гіперактивного сечового міхура (ГАСМ).

Мета дослідження: визначення сонографічних показників замикального апарату сечівника у вагітних із синдромом ГАСМ.

Матеріали та методи. Було проведено оцінювання таких УЗ-показників замикального апарату сечівника, як воронкоподібне розширення сечівника, товщина стінки сечового міхура, об’єм сечового міхура та об’єм залишкової сечі. Проведено оцінювання діагностичної цінності шийково-міхурового тесту у вагітних із синдромом ГАСМ. Отримані результати порівнювали з такими самими у практично здорових вагітних.

Результати. Показник товщини стінки сечового міхура з віком збільшується, як у жінок з ГАСМ, так і у практично здорових жінок. Однак достовірно більші значення даного показника (р<0,001) виявлено у групі жінок із синдромом ГАСМ. У III триместрі вагітності позитивний шийково-міхуровий тест був виявлений у всіх пацієнтів з ГАСМ. У групі вагітних з ГАСМ значно менший розмір сечового міхура і збільшений об’єм залишкової сечі, що підтверджує світові дані.

Заключення. Дані спонтанних скорочень детрузора у вагітних дозволяють зробити висновок, що цей показник є характерною діагностичною ознакою ГАСМ.

Посилання

Hagen-Ansert SL. (2001). Introduction to abdominal scanning techniques and protocols. In: Hagen-Ansert SL (ed).Textbook of Diagnostic Ultrasonography. 5th ed. St Louis, MO: CV Mosby Co.:42–69.

Middleton WD, Kurtz AB, Hertzberg BS. Kidney. (2004). Ultrasound: The Requisites. 2nd ed. St Louis, MO: CV Mosby Co:103–151.

Muradali D, Rumack CM, Wilson SR, Charboneau JW, et al. (2009). Diagnostic Ultrasound. 3rd ed. Philadelphia, PA: Elsevier Mosby:675–704.

Rumack CM, Wilson SR, Charboneau JW, et al (eds). (2005). Diagnostic Ultrasound. 3rd ed. Philadelphia, PA: Elsevier Mosby:1905–1940.

Thurston W, Wilson SR. (2005). The urinary tract. In: Rumack CM, Wilson SR, Charboneau JW, et al (eds). 3rd ed. Philadelphia, PA: Elsevier Mosby:321–394.

Pasquale Martino, Andrea B. Galosi. (2017). Atlas of Ultrasonography in Urology, Andrology, and Nephrology. Springer International Publishing: 728.

Allahverdov Yu. A. (2017). Atlas ultrazvukovoy diagnostiki (uchebno-prakticheskoe posobie): 335.

Kapustin SV, Ouen R, Pimanov SI. (2017). Ultrazvukovoe issledovanie v urologii i nefrologii. Monografiya. 2-e izd., ispr. i dop. M, Umnyiy doktor: 176.

Gorovyi BI ta in. (2015). Praktychna urohinekolohiia. Kurs lektsii. Navchalnyi Posibnyk. Vinnytsia, Knyha-Veha: 728.

Pod red. Fulhema PF, Gilberta BR. Per. s angl. Shiranova KA. Pod red. Zubareva AV, Pushkarya DYu. (2016). Ultrazvukovaya diagnostika v urologii. «GEOTAR-Media»: 572.

Shkarupa DD. (2015). Nederzhanie mochi i opuschenie tazovyih organov u zhenschin. MEDpress-inform»:50.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-30

Номер

Розділ

Акушерство