Аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок з пренатально діагностованими вродженими вадами розвитку легенів і грудної клітки у плода

Автор(и)

  • О.В. Нідельчук Жіноча консультація КНП «КДЦ» Шевченківського району м. Києва, Україна
  • Т.В. Авраменко ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені акад. О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Україна
  • І.Ю. Гордієнко ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені акад. О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Україна
  • Г.О. Гребініченко ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені акад. О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2018.135.54

Ключові слова:

вроджені вади розвитку, легені, вроджена діафрагмальна грижа, екстрагенітальні захворювання, TORCH-інфекції, вагітність, пологи

Анотація

Мета дослідження: аналіз перебігу вагітності, пологів у жінок з пренатально діагностованими вродженими вадами розвитку легенів, грудної клітки та діафрагми у плодів, стану плодів і новонароджених з даною патологією.

Матеріали та методи. Проаналізовано індивідуальні картки вагітної та породіллі, картки розвитку новонароджених у 30 жінок, які народили дітей з вродженими вадами розвитку легенів, діафрагми та грудної клітки у відділеннях ДУ «ІПАГ ім. О.М. Лук’янової НАМНУ» (основна група), та 250 жінок з нормальним розвитком плода, які спостерігались у жіночій консультації поліклініки № 5 Шевченківського району м. Києва у 2011–2013 рр. (контрольна група).

Результати. Було визначено достовірно більшу кількість вагітних віком менше 19 років, вагітних з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом, а також вищу частоту запальних гінекологічних захворювань, інфекційних захворювань, екстрагенітальної патології серед пацієнток основної групи порівняно з контролем. Частота загрози переривання вагітності у І триместрі в основній групі була достовірно вищою (30%) порівняно з контролем (9,2%). Багатоводдя в основній групі визначали у 33,3% випадків – достовірно частіше, ніж у контрольній групі (1,6%); маловоддя діагностували в основній групі у невеликої кількості пацієнтів (6,7%). У жінок основної групи розродження достовірно частіше проводили шляхом кесарева розтину (53,3% проти 12,4% у контрольній групі; р<0,01), що частково є наслідком стандартного плану ведення пологів при вродженій діафрагмальній грижі у плода. Незважаючи на більш щадний спосіб розродження, діти з основної групи після народження частіше були у тяжкому стані: 46,6% під час народження отримали оцінку за шкалою Апгар 4–6 балів, 46,6% – менше 4 балів та лише 6,6% новонароджених отримали оцінку більше 6 балів. У контрольній групі оцінку <7 балів під час народження отримала достовірно менша кількість дітей – 4,4% (р<0,01).

Заключення. Висока захворюваність інфекційної етіології у вагітних основної групи дає підстави припустити вплив чинників, пов’язаних з інфікуванням та/або системами запальних реакцій, на формування вроджених вад розвитку легенів, діафрагми і грудної клітки у плода; вплив цих чинників також може бути причиною загрози переривання вагітності у І триместрі. У переважної більшості дітей з вродженими вадами розвитку легенів, діафрагми і грудної клітки фіксували тяжкий стан одразу після народження, що слід ураховувати під час планування спеціалізованої допомоги новонародженим.

Посилання

Antypkin YuH, Sliepov OK, Veselskyi VL ta spivavt. (2014). Suchasni orhanizatsiino-metodychni pidkhody do perynatalnoi diahnostyky ta khirurhichnoho likuvannia pryrodzhenykh vitalnykh vad rozvytku u novonarodzhenykh ditei v umovakh perynatalnoho tsentru. Zhurnal Natsionalnoi akademii medychnykh nauk Ukrainy 20(2):189-199.

Gordienko I.Yu., Tarapurova E.N., Grebinichenko A.A. et al. (2013). Analysis of the frequency and structure of congenital pathology of the lungs, chest and diaphragm development in fetus, identified in pregnant of the high-risk groups. Perinatologiya i pediatriya. 3(55):5-8; doi 10.15574/PP.2013.55.5

Grebinichenko G.O., Gordienko I.Yu., Tarapurova O.M. et al. (2014). An assessment of the degree of fetal lung hypoplasia with two1dimensional ultrasound. Perinatologiya i pediatriya. 3(59):21-25. https://doi.org/10.15574/PP.2014.59.21

Coughlin MA, Werner NL, Gajarski R et al. (2016). Prenatally diagnosed severe CDH: mortality and morbidity remain high. J Pediatr Surg. 51(7):1091-1095. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2015.10.082.

Jani J, Nicolaides KH, Keller RL et al. (2007). Observed to expected lung area to head circumference ratio in the prediction of survival in fetuses with isolated diaphragmatic hernia. Ultrasound Obstet. Gynecol. 30:67-71. https://doi.org/10.1002/uog.4377; https://doi.org/10.1002/uog.4376; https://doi.org/10.1002/uog.4052; https://doi.org/10.1002/uog.5167

Laudy JA, Wladimiroff JW. (2000). The fetal lung. 1: Developmental aspects. Ultrasound Obstet Gynecol. 16(3):284-290. https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.2000.00228.x; PMid:11169299

Laudy JA, Wladimiroff JW. (2000). The fetal lung. 2: Pulmonary hypoplasia. Ultrasound. Obstet. Gynecol. 16(5):482-494. https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.2000.00252.x; PMid:11169336

Sananes N, Britto I, Akinkuotu AC. (2016). Improving the Prediction of Neonatal Outcomes in Isolated Left-Sided Congenital Diaphragmatic Hernia by Direct and Indirect Sonographic Assessment of Liver Herniation. J Ultrasound Med. 35(7):1437-1443. https://doi.org/10.7863/ultra.15.07020; PMid:27208195

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-01

Номер

Розділ

На допомогу практичному лікарю