Роль вітаміну D у збереженні здоров’я жінок і сучасні принципи корекції D-статусу організму

Автор(и)

  • В.І. Пирогова Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
  • С.О. Шурпяк Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
  • О.О. Ошуркевич Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
  • Н.І. Жемела Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
  • І.І. Охабська Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2018.135.44

Ключові слова:

дефіцит вітаміну D, холекальциферол, Олідетрим, ускладнення вагітності

Анотація

У статті представлено оцінку ефективності застосування різних доз холекальциферолу для корекції вітамін D-дефіцитних станів.

Мета дослідження: вивчення поширеності дефіциту вітаміну D у жінок репродуктивного віку з порушеннями репродуктивного здоров’я й ефективності його корекції з використанням препарату Олідетрим.

Матеріали та методи. Обстежено 350 мешканок м. Львова та Львівської області віком від 20 до 35 років, які планували реалізацію репродуктивних функцій. Нестача або дефіцит вітаміну D були діагностовані у 275 (78,6%) обстежених жінок, з яких 160 були включені у подальше дослідження за наявності інформованої згоди. Залежно від запропонованої схеми корекції дефіциту вітаміну D пацієнтки були розподілені на групи з розподілом на підгрупи залежно від рівня 25(ОН)D у крові.

Результати. Установлено, що вітамін D-дефіцитні стани у жінок репродуктивного віку на етапі підготовки до вагітності виявляють у 78,6% випадків, при цьому дефіцит вітаміну D найчастіше діагностують у жінок з ІМТ 30–35 кг/м2. Вживання вітамінно-мінеральних комплексів, що містять 400 МО холекальциферолу, як і щоденне вживання 2000 МО холекальциферолу, не дозволяє попередити розвиток нестачі та дефіциту вітаміну D і не забезпечує їхньої корекції. Застосування холекальциферолу у щоденній дозі 4000 МО (Олідетрим 4000, Polpharma, Польща) протягом 3 міс прегравідарної підготовки дозволяє проводити корекцію балансу вітаміну D, однак також є недостатнім для усунення тяжкого дефіциту вітаміну D. Це визначає необхідність вживання більш високих доз холекальциферолу даною категорією жінок.

Заключення. Отримані результати свідчать про значну поширеність дефіциту вітаміну D у жінок репродуктивного віку. Корекція нестачі та дефіциту вітаміну D з етапу прегравідарної підготовки та протягом І триместра гестації дозволяє знизити частоту ранніх і пізніх гестаційних ускладнень.

Посилання

Gromova OA, Torshin IYu. (2017). Vitamin D. Smena paradigmy. Pod red. EI Guseva, IN Zaharovoy. M, GEOTAR-Media.

Klimova OYu, Berdnikova NG, Kazakov RE. (2017). Pleyotropnyie effektyi vitamina D: neobhodimyiy element terapii pri komorbidnosti. Consilium Medicum. Nevrologiya i revmatologiya. (Pril.) 9:114-121.

Kodentsova VM, Mendel OI, Hotimchenko SA, Baturin AK, Nikityuk DB, Tutelyan VA. (2017). Fiziologicheskaya potrebnost i effektivnyie dozyi vitamina D dlya korrektsii ego defitsita. Sovremennoe sostoyanie problemyi. Voprosyi pitaniya 86(2):47-62.

Komisarenko YuI. (2013). Vitamin D ta yoho rol u rehuliatsii metabolichnykh rozladiv. Lektsii, ohliady, novyny 4:51–54.

Pyrohova VI, Zhemela NI. (2015). Vyvchennia D-statusu vahitnykh z uskladnenym hestatsiinym protsesom. Zdorove zhenshchіnу 1(97):105-107.

Povorozniuk VV, Balatska NI. (2013). Defitsyt vitaminu D u naselennia Ukrainy ta chynnyky ryzyku yoho rozvytku. Reprodukt. еndokrynol. 5(13):7–13.

Shvarts GYa. (2009). Vitamin D, D-gormon i alfa-kaltsidiol: meditsinskie, molekulyarno-biologicheskie i farmakologicheskie aspektyi. Ukr. revmatol. zhurn. 3:63–69.

Shurpiak SO. (2017). D-status patsiientok z dyshormonalnymy zakhvoriuvanniamy reproduktyvnykh orhaniv i komorbidnoiu patolohiieiu. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu 2(21):299-302.

Shurpiak SO. (2018). Menedzhment defitsytu vitaminu D u patsiientok z dyshormonalnymy poiednanymy proliferatyvnymy zakhvoriuvanniamy reproduktyvnykh orhaniv. Zdorove zhenshchіnу 4(130):14-18.

Adams JS. (2010). Update in Vitamin D. J. Clin. Endocrinol. Metab. 95:471–478. https://doi.org/10.1210/jc.2009-1773; PMid:20133466 PMCid:PMC2840860

Bendik I, Friedel A, Roos FF et al. (2014). Vitamin D: a critical and essential micronutrient for human health. Front. Physiol. 5:248. https://doi.org/10.3389/fphys.2014.00248; PMid:25071593 PMCid:PMC4092358

Bikle D. (2009). Nonclassic actions of Vitamin D. J. Clin. Endocrinol. Metab. 94:26–34. https://doi.org/10.1210/jc.2008-1454; PMid:18854395 PMCid:PMC2630868

Bodnar LM, Catov JM, Simhan HN et al. (2007). Maternal vitamin D deficiency increases the risk of preeclampsia. J. Clin. Endocrin. Metab. 92(9):3517-3522. https://doi.org/10.1210/jc.2007-0718; PMid:17535985 PMCid:PMC4288954

Garland CF. (2009). Vitamin D for cancer prevention: global perspective. Ann. Epidemiol. 19:468–483. https://doi.org/10.1016/j.annepidem.2009.03.021; PMid:19523595

Grоber U, Spitz J, Reichrath J et al. (2013). Vitamin D: Update 2013: From rickets prophylaxis to general preventive healthcare. Dermatoendocrinol. 5(3):331-347. https://doi.org/10.4161/derm.26738; PMid:24516687 PMCid:PMC3908963

Holick MF. (2009). Vitamin D status: measurement, interpretation, and clinical application. Ann. Epidemiol. 19(2):73–78. https://doi.org/10.1016/j.annepidem.2007.12.001

Holick MF. (2015). Vitamin D is not as toxic as was once thought: a historical and an up to-date perspective. Mayo Clin. Proc. 90:561–564. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2015.03.015; PMid:25939933

Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA et al. (2011). Evaluation, Treatment, and Prevention of Vitamin D Deficiency: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J. Clin. Endocrinol. Metab. 96(7):1911-1930. https://doi.org/10.1210/jc.2011-0385

Holmes VA, Barnes MS. (2009). Vitamin D deficiency and insufficiency in pregnant women: a longitudinal study. Br J Nutr. 102(6):876–881. https://doi.org/10.1017/S0007114509297236; PMid:19331703

Lapillonne A. (2010). Vitamin D deficiency during pregnancy may impair maternal and fetal outcomes. Med. Hypotheses. 74(1):71–75. https://doi.org/10.1016/j.mehy.2009.07.054; PMid:19692182

Mithal A, Wahl DA, Bonjour JP, Burckhardt P, Dawson-Hughes B, Eisman JA et al. (2009). Global vitamin D status and determinants of hypovitaminosis D. Osteoporos Int. 20:1807–1820. https://doi.org/10.1007/s00198-009-0954-6; https://doi.org/10.1007/s00198-009-1030-y; PMid:19543765

Morris HA, Anderson PH. (2010). Autocrine and paracrine actions of vitamin D. Clin. Biochem.Rev. 31(4):129–138. PMid:21170259 PMCid:PMC2998276

Palacios С, Gonzalez L. (2014). Is vitamin D deficiency a major global public health problem? J Steroid Biochem Mol Biol. 144(Pt A):138-145.

Povoroznyuk VV, Pankiv IV. (2016). Deficiency and vitamin D insufficiency in the people of Bukovyna and Prykarpattya. International Endocrinology J. 76(4):22-25. https://doi.org/10.22141/2224-0721.4.76.2016.77793

Płudowski P, Karczmarewicz E, Bayer M, Carter G, Chlebna-Sokół D, Czech-Kowalska J et al. (2013). Practical guidelines for the supplementation of vitamin D and the treatment of deficits in Central Europe – recommended vitamin D intakes in the general population and groups at risk of vitamin D deficiency. Endokrynol Polska. 64(4):319-327. https://doi.org/10.5603/EP.2013.0012

Skowrońska P, Pastuszek E, Kuczyński W, Jaszczoł M, Kuć P et al. (2016). The role of vitamin D in reproductive dysfunction in women – a systematic review. Annals of Agricultural and Environmental Medicine 23(4):671–676. https://doi.org/10.5604/12321966.1226865; PMid:28030942

Veugelers PJ, Pham T-M, Ekwaru JP. (2015). Optimal vitamin D supplementation doses that minimize the risk for both low and high serum 25 hydroxyvitamin D concentrations in the general population. Nutrients 7:10189–10208. https://doi.org/10.3390/nu7125527; PMid:26690210 PMCid:PMC4690079

Wagner CL, Greer FR. (2008). American Academy of Pediatrics Section on Breastfeeding; American Academy of Pediatrics Committee on Nutrition. Prevention of ricks and vitamin D deficiency in infants, children, and adolescents. Pediatrics. 122(5):1142–1152. https://doi.org/10.1542/peds.2008-1862; PMid:18977996

Zhang С, Qiu С, Hu FB et al. (2008). Maternal plasma 25-hydroxyvitamin D concentrations and the risk for gestational diabetes mellitus. PLoS One. 3(11):3753. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0003753; PMid:19015731 PMCid:PMC2582131

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-30

Номер

Розділ

На допомогу практичному лікарю