Удосконалення малоінвазивної техніки хірургічного втручання у хворих на субмукозну міому матки
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.135.38Ключові слова:
міома матки, оперативне лікування, удосконалений алгоритмАнотація
Мета дослідження: підвищення ефективності хірургічного лікування субмукозної міоми матки на підставі удосконалення малоінвазивної техніки хірургічного втручання.
Матеріали та методи. Для реалізації поставленої мети були проаналізовані результати 160 міомектомій, з яких 100 виконано з використанням гістероскопічної техніки (І основна група) та 60 – із застосуванням комбінованого способу: гістероскопія з лапароскопічною асистенцією (ІІ основна група). До контрольної групи увійшли 40 практично здорових жінок. Основними методами дослідження були клінічні, ехографічні, допплерометричні, морфологічні, лабораторні та статистичні.
Результати. Упровадження у клінічну практику комбінованого оперативного втручання (гістеро-лапароскопії) в один етап з накладанням ендоскопічних швів на стінку матки під гістероскопічним контролем у ситуаціях, які потребують об’єктивного оцінювання спроможності стінки матки у ділянці видаленого вузла, сприяє зниженню інтраопераційної крововтрати; зменшенню об’єму інфузійної терапії; ранньому відновленню фертильної функції пацієнток шляхом максимального збереження анатомічної структури матки як органа, що забезпечує розвиток плода; ранньому відновленню рухової активності хворих (у першу добу після операції) та зменшенню тривалості їхнього перебування у стаціонарі після оперативного лікування (у середньому 3 доби).
Заключення. Отримані результати дозволяють рекомендувати удосконалений нами алгоритм для використання у практичній охороні здоров’я.
Посилання
Sidorova IS. (2014). Morfogenez i angiogenez prostyih i proliferiruyuschih miom matki. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa 4;1:8-11.
Okoro Bonaventure. (2016). Sovremennyie podhodyi k vyiboru lechebnoy taktiki vedeniya bolnyih s miomoy matki. MIzhnarodniy medichniy zhurnal 22;2:43-46.
Tatarchuk TF. (2016). Mioma matky: likuvannia z metoiu dovhostrokovoho kontroliu. Zhinochyi likar 1:3-7.
Tatarchuk TF. (2016). Organosohranyayuschee lechenie simptomnoy leyomiomyi matki u patsientok reproduktivnogo vozrasta. Reproduktivna endokrinologIya 2(28):94-99.
Tatarchuk TF. (2014). Novaya era v lechenii miomy matki u zhenschin razlichnyih vozrastnyh grupp. Reproduktуvna endokrinologіya 6(20):9-19.
Nakaz No. 676 MOZ Ukrainy vid 31.12.2004 r. «Pro zatverdzhennia klinichnykh protokoliv z akusherskoi ta hinekolohichnoi dopomohy».
Nakaz MOZ No. 905 vid 27.12.2006 r. «Pro zatverdzhennia klinichnykh protokoliv z akusherskoi ta hinekolohichnoi dopomohy».
Burlev VA. (2017). Lokalnyiy i sistemnyiy angiogenez u bolnyih s miomoy matki. Problemyi reproduktsii 13;1:26-33.
Davydov AI. 2016. Vozmozhnosti 3D transvaginalnoy ehografii v diagnostike dobrokachestvennyih zabolevaniy matki i pridatkov. Voprosyi ginekologii, akusherstva i perinatologii 1:47-52.
Kamenetskiy B. 2011. Dopplerometriya krovotoka v sosudah matki kak prognosticheskiy faktor pri lechenii besplodiya metodami vspomogatelnoy reproduktsii. Problemyi reproduktsii 4:4-17.
Dubuisson JB. 2011. Laparoscopic myomectomy fertility results. Ann. N Y. Acad. Sci. 943:269-275. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2001.tb03807.x
Zadorozhna TD. 2013. Morfolohichni metody doslidzhennia miomy matky. Morfologiia 2:43-49.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
