Оцінювання впливу комплексної терапії вагітних із затримкою росту плода на акушерські та перинатальні наслідки розродження

Анотація

Мета дослідження: оцінювання ефективності та впливу комплексної нейропротекторної терапії вагітних із затримкою росту плода на акушерські і перинатальні наслідки розродження.

Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 95 вагітних у терміні 28–34 тижні гестації. До І групи (основної) включені 32 вагітні із затримкою росту плода (ЗРП). Діагноз ЗРП встановлено за даними ультразвукового дослідження. Вагітним даної групи призначена терапія пірацетамом та тіотриазоліном (1000 мг та 250 мг відповідно у 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду на добу внутрішньовенно краплинно) у комплексі з L-аргініну гідрохлоридом (4,2% по 100 мл розчину на добу внутрішньовенно краплинно) протягом 10 днів, а надалі – з L-аргініну аспартатом (5 мл 6 разів на добу) протягом 14 днів. У комплексній терапії вагітні також отримували препарат Флєбодіа (діосмін 600 мг на добу) протягом 30 днів. Група ІІ (порівняння) представлена 33 вагітними із ЗРП, ведення вагітності та пологів яких передбачене чинними наказами МОЗ України. До ІІІ групи (контрольної) увійшли 30 вагітних без ЗРП.

Середній вік вагітних у І групі становив 25,9±1,6 року, у ІІ групі – 27,7±1,8 року і 25,8±1,0 року у групі контролю. За результатами антропометричних вимірювань вагітних не було встановлено статистично достовірної різниці між групами дослідження (p>0,05). Критерієм виключення були тяжкі соматичні захворювання. Варіаційно-статистичне оброблення результатів здійснювали з використанням ліцензованих стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу «STATISTICA 13».

Результати. Аналізуючи особливості перебігу гестації у групах дослідження встановлено, що частота невиношування вагітності у ІІ групі становила 39,4% і значно перевищувала відповідні показники І (21,8%) та ІІІ (16,7%) груп. Загальна частота анемії вагітних була теж вищою у ІІ групі і становила 42,4%, а у І та ІІІ групах її діагностували майже з однаковою частотою (31,3% та 33,3% відповідно). Гіпертензивні розлади під час вагітності та пологів діагностовані тільки у вагітних І (6,3%) та ІІ (9,1%) груп. У І групі показник частоти передчасних пологів становив 3,1% і був у 6 разів нижчий за відповідний показник ІІ групи (21,2%). Частота дистресу плода у ІІ групі (18,2%) майже у 2 рази перевищувала відповідний показник І групи (9,4%), а у ІІІ групі він становив 3,3%. Загальна частота абдомінального розродження була найвищою у ІІ групі і становила 45,5%, у І групі – 15,6% та 6,7% – у ІІІ групі. У ІІ групі частота кесарева розтину за ургентними показаннями більш ніж у 4 рази перевищувала даний показник у І групі (29,5% та 6,8% відповідно).

Стан новонароджених у групах дослідження оцінювали за шкалою Апгар. Як на 1-й, так і на 5-й хвилині загальний показник за відповідною шкалою був статистично достовірно нижчий у ІІ групі порівняно з показниками І та ІІІ груп. Аналізуючи перинатальні ускладнення, встановлений значний відсоток неонатальної енцефалопатії та неонатальної жовтяниці у ІІ групі, а саме – 33,3% та 36,4% відповідно. У І групі їхня частота становила 9,4% та 3,1% відповідно. У структурі перинатальної патології недоношеність фіксували у 21,2% новонароджених ІІ групи, що у 6 разів перевищувало відповідний показник І групи (3,1%). Зазначених ускладнень у ІІІ групі зареєстровано не було. На підставі антропометричних вимірювань новонароджених встановлено, що середній показник їхньої маси тіла у ІІ групі становив 2162,2±105,4 г та був статистично достовірно (р<0,05) нижчий за відповідний показник у І (2785,2±100,2 г) та ІІІ (2914,3±180,2 г) групах.

Заключення. 1. Результати проведеного дослідження свідчать, що акушерські та перинатальні наслідки розродження вагітних із затримкою росту плода характеризуються високою частотою ускладнень, однак їхня частота значною мірою переважала у групі жінок, які не отримували запропонованої комплексної нейропротекторної терапії. Так, у групі вагітних із затримкою росту плода, які отримали запропоновану терапію, встановлено зменшення відсотка ускладнень під час пологів (передчасні пологи та дистрес плода), що безпосередньо впливало на частоту оперативного розродження за ургентними показаннями.

1. Про позитивний вплив запропонованої комплексної нейропротекторної терапії у жінок із затримкою росту плода свідчить статистично достовірне (р<0,05) покращання як показників оцінювання за шкалою Апгар та відповідно процесів адаптації, так і результатів антропометричних вимірювань новонароджених, їхніх масо-ростових параметрів. При цьому перинатальні наслідки розродження характеризуються нижчим рівнем частоти неонатальної енцефалопатії.