Оцінювання впливу комплексної терапії вагітних із затримкою росту плода на акушерські та перинатальні наслідки розродження

Автор(и)

  • В.Г. Сюсюка Запорізький державний медичний університет, Україна
  • Г.Г. Колокот Запорізький державний медичний університет, Україна
  • І.Ф. Бєленічев Запорізький державний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2019.146.55

Ключові слова:

вагітність, затримка росту плода, акушерські та перинатальні ускладнення, нейропротекторна терапія

Анотація

Мета дослідження: оцінювання ефективності та впливу комплексної нейропротекторної терапії вагітних із затримкою росту плода на акушерські і перинатальні наслідки розродження.

Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 95 вагітних у терміні 28–34 тижні гестації. До І групи (основної) включені 32 вагітні із затримкою росту плода (ЗРП). Діагноз ЗРП встановлено за даними ультразвукового дослідження. Вагітним даної групи призначена терапія пірацетамом та тіотриазоліном (1000 мг та 250 мг відповідно у 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду на добу внутрішньовенно краплинно) у комплексі з L-аргініну гідрохлоридом (4,2% по 100 мл розчину на добу внутрішньовенно краплинно) протягом 10 днів, а надалі – з L-аргініну аспартатом (5 мл 6 разів на добу) протягом 14 днів. У комплексній терапії вагітні також отримували препарат Флєбодіа (діосмін 600 мг на добу) протягом 30 днів. Група ІІ (порівняння) представлена 33 вагітними із ЗРП, ведення вагітності та пологів яких передбачене чинними наказами МОЗ України. До ІІІ групи (контрольної) увійшли 30 вагітних без ЗРП.

Середній вік вагітних у І групі становив 25,9±1,6 року, у ІІ групі – 27,7±1,8 року і 25,8±1,0 року у групі контролю. За результатами антропометричних вимірювань вагітних не було встановлено статистично достовірної різниці між групами дослідження (p>0,05). Критерієм виключення були тяжкі соматичні захворювання. Варіаційно-статистичне оброблення результатів здійснювали з використанням ліцензованих стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу «STATISTICA 13».

Результати. Аналізуючи особливості перебігу гестації у групах дослідження встановлено, що частота невиношування вагітності у ІІ групі становила 39,4% і значно перевищувала відповідні показники І (21,8%) та ІІІ (16,7%) груп. Загальна частота анемії вагітних була теж вищою у ІІ групі і становила 42,4%, а у І та ІІІ групах її діагностували майже з однаковою частотою (31,3% та 33,3% відповідно). Гіпертензивні розлади під час вагітності та пологів діагностовані тільки у вагітних І (6,3%) та ІІ (9,1%) груп. У І групі показник частоти передчасних пологів становив 3,1% і був у 6 разів нижчий за відповідний показник ІІ групи (21,2%). Частота дистресу плода у ІІ групі (18,2%) майже у 2 рази перевищувала відповідний показник І групи (9,4%), а у ІІІ групі він становив 3,3%. Загальна частота абдомінального розродження була найвищою у ІІ групі і становила 45,5%, у І групі – 15,6% та 6,7% – у ІІІ групі. У ІІ групі частота кесарева розтину за ургентними показаннями більш ніж у 4 рази перевищувала даний показник у І групі (29,5% та 6,8% відповідно).

Стан новонароджених у групах дослідження оцінювали за шкалою Апгар. Як на 1-й, так і на 5-й хвилині загальний показник за відповідною шкалою був статистично достовірно нижчий у ІІ групі порівняно з показниками І та ІІІ груп. Аналізуючи перинатальні ускладнення, встановлений значний відсоток неонатальної енцефалопатії та неонатальної жовтяниці у ІІ групі, а саме – 33,3% та 36,4% відповідно. У І групі їхня частота становила 9,4% та 3,1% відповідно. У структурі перинатальної патології недоношеність фіксували у 21,2% новонароджених ІІ групи, що у 6 разів перевищувало відповідний показник І групи (3,1%). Зазначених ускладнень у ІІІ групі зареєстровано не було. На підставі антропометричних вимірювань новонароджених встановлено, що середній показник їхньої маси тіла у ІІ групі становив 2162,2±105,4 г та був статистично достовірно (р<0,05) нижчий за відповідний показник у І (2785,2±100,2 г) та ІІІ (2914,3±180,2 г) групах.

Заключення. 1. Результати проведеного дослідження свідчать, що акушерські та перинатальні наслідки розродження вагітних із затримкою росту плода характеризуються високою частотою ускладнень, однак їхня частота значною мірою переважала у групі жінок, які не отримували запропонованої комплексної нейропротекторної терапії. Так, у групі вагітних із затримкою росту плода, які отримали запропоновану терапію, встановлено зменшення відсотка ускладнень під час пологів (передчасні пологи та дистрес плода), що безпосередньо впливало на частоту оперативного розродження за ургентними показаннями.

  1. Про позитивний вплив запропонованої комплексної нейропротекторної терапії у жінок із затримкою росту плода свідчить статистично достовірне (р<0,05) покращання як показників оцінювання за шкалою Апгар та відповідно процесів адаптації, так і результатів антропометричних вимірювань новонароджених, їхніх масо-ростових параметрів. При цьому перинатальні наслідки розродження характеризуються нижчим рівнем частоти неонатальної енцефалопатії.

Посилання

Artyimuk NV, Trishkin AG, Bikmetova ES. 2012. Perinatalnyie ishodyi i otdalennyie posledstviya pri zaderzhke rosta ploda. Zhurnal akusherstva i zhenskih bolezney LXI; 6: 68–75.

Bibik VV. 2001. Osobennosti patogeneticheskoy farmakoterapii ugrozyi preryivaniya beremennosti u vozrastnyih pervorodyaschih. Zbirnyk naukovykh prats «Aktualni problemy akusherstva i ginekologii, klinichnoi imunologii ta medychnoi genetyky». Kyiv-Lugansk 5: 9–15.

Bysaha NIu. 2019. Suchasni pidkhody do rozrodzhennia zhinok iz zatrymkoiu vnutrishnoutrobnoho rostu ploda na tli preeklampsii. Zdorove zhenshchyny 1 (137): 92–95.

Lahno IV, Korovay SV, Dudko VL, Neelova OV. 2009. Vyibor metoda lecheniya hronicheskoy venoznoy nedostatochnosti vo vremya beremennosti. Zdorove zhenschiny 2: 73–76.

Hoida NH, Moiseienko RO, Maistruk HP. 2016. Osnovni dosiahnennia vykonannia Derzhavnoi prohramy «Reproduktyvne zdorovia natsii» za 2005–2015 rr. Zdorove zhenshchiny 4: 14–16.

Vdovychenko YuP, Tanko OP, Samoilova MV, Sharashydze KZ. 2017. Zatrymka rostu ploda: kliniko-patohenetychni skladovi ta zasoby poperedzhennia. Adaptatsiia do mizhnarodnykh klinichnykh ustanov.K: 43.

Nedelskaya SN, Mazur VI, Solodova IV i soavt. 2008. Ispolzovanie preparatov antioksidantnogo deystviya v pediatrii. Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal 4: 26–28.

Katkova NYu, Panova TV. 2006. Effektivnost angioprotektorov pri lechenii beremennyih s platsentarnoy nedostatochnostyu. Consilium Medicum 8;2:28–30.

Klyicheva OI. 2014. Korrektsiya narusheniy sistemyi gemostaza angioprotektorami u beremennyih s platsentarnoy nedostatochnostyu. Sovremennyi nauchnyi vestnik 5;1: 71–75.

Klyicheva OI. 2016. Morfofunktsionalnyie osobennosti sostoyaniya fetoplatsentarnogo kompleksa u zhenschin s sindromom zaderzhki razvitiya ploda. Sovremennyi nauchnyi vestnik 10;1: 54–58.

Klyicheva OI, Huraseva AB. 2017. Sravnitelnyiy analiz farmakologicheskoy effektivnosti angioprotektornyih preparatov v terapii sindroma zaderzhki rosta ploda. Kurskiy nauchno-prakticheskiy vestnik «Chelovek i ego zdorove» 3: 43–48.

Korostil MO, Chorna OO. 2016. Zatrymka rostu ploda pry donoshenii i nedonoshenii vahitnosti. Akusherstvo. Ginekologiia. Genetyka 1: 20–23.

Lahno IV, Barannik EA, Tkachev AE. 2011. Novaya metodologiya izucheniya effektov diosmina v perinatalnoy meditsine. Zdorove zhenschiny 10: 108–111.

Potapov VO, Siusiuka VH, Zhernova HO, Shapran NF, Nechukhaieva IO. 2014. Likuvannia i reabilitatsiia vahitnykh z varykoznoiu hvoroboiu ta profilaktyka uskladnen neiu obumovlenyh. Zdorove zhenshchyny 10:71–75.

Manzhula LV. 2013. Vlyianye lechenyia varykoznoi bolezny vo vremia beremennosty y posle rodov na akusherskye y perynatalnыe yskhodы rodorazreshenyia. Zdorove zhenshchyny 8: 108–110.

Manukhyn YB, Markova EV, Striuk RY. 2012. Optymyzatsyia kompleksnoho lechenyia beremennыkh s hestozom y fetoplatsentarnoi nedostatochnostiu. Zdorove zhenshchyny 6 (72): 26–29.

Markin LB, Shatylovych KL, Shakhova OV. 2004. Likuvannia platsentarnoi nedostatnosti z vykorystanniam venotonichnoho ta anhioprotektornoho zasobu Flebodia. Praktychna medytsyna X;3: 8–11.

Tezikov YuV, Lipatov IS, Frolova NA, Kutuzova OA, Prihodko AV. 2017. Metodologiya profilaktiki bolshih akusherskih sindromov. Zdorove zhenschiny 10 (126): 19–27.

Nosenko EN, Karp GDzhA, Konkov DG. 2017. Etiopatogeneticheskie printsipyi profilaktiki bolshih akusherskih sindromov. MedichnI aspekti zdorov’ya zhinky. Spetsvipusk: 28–36.

Grischenko OV, Lahno IV, Ovcharenko AT, Dudko VL. 2005. Obosnovanie neobhodimosti primeneniya venotonicheskih preparatov u beremennyih s fetoplatsentarnoy nedostatochnostyu. Visnik Harkivskogo natsionalnogo universitetu. im. V.N. Karazina, Ser.: Meditsina 705;11: 71–75.

Mazur IA, Kucherenko LI, Bielenichev IF, Khromylova OV, Siusiuka VH. Pat. № 110597 Ukrainy, MPK A61K31/198 (2006.01). Kombinovanyi likarskyi zasib hepatoprotektornoi, kardioprotektornoi, platsentoprotektyvnoi, tokolitychnoi i NO-mimetychnoi dii. Tovarystvo z obmezhenoiu vidpovidalnistiu «Naukovo vyrobnyche obiednannia «FARMATRON». № a2015. 06388. Zaiav. 10.09.2015, Biul.№17. Opubl. 12.01.2016. Promyslova vlasnist 1. 2015.

Posternak GI, Tkacheva MYu, Zbarazhskiy YuV. 2006. Izuchenie effektivnosti preparata Tiotsetam pri lechenii novorozhdennyih s gipoksicheski-ishemicheskim povrezhdeniem golovnogo mozga. Meditsina neotlozhnyih sostoyaniy 4 (5): 85–88.

Reznichenko HI, Besarabov YuM, Reznichenko YuH, Pavliuchenko NP. 2001. Poshuk novykh patohenetychnykh pidkhodiv do likuvannia khronichnoi platsentarnoi nedostatnosti. Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy. K, Feniks:546–549.

Voytenko GN, Yakovleva NYu, Gorchakova NA, Tumanov VA, Yusko NA. 2011. Prooksidantno-antioksidantnyi status eritrotsitov pri astme u detej: osobennosti narushenij i vliyanie tiotriazolina. Fitoterapiya. Chasopis 1: 25–32.

Reznichenko HI, Bessarabov YuM. 2004. Efektyvnist zastosuvannia tiotryazolinu ta piratsetamu v terapii khronichnoi platsentarnoi nedostatnosti. Pediatriia, akusherstvo ta hinekolohiia 1: 110–116.

Reznichenko HI, Pavliuchenko NP, Reznichenko YuH. 2001. Poshuk shliakhiv do patohenetychno obhruntovanoi terapii anemii vahitnykh. Pediatriia, akusherstvo ta hinekolohiia 6: 77–81.

Tereshchenko AV, Hoida NH, Moiseienko RO, Dudina OO. 2014. Rezultaty diialnosti perynatalnykh tsentriv v Ukraini. Zdorove zhenshchynы 2: 21–25.

Rogozhina IE, Prodanova EV, Neyfeld IV. Otsenka effektivnosti primeneniya Flebodia 600 v kompleksnoy terapii fetoplatsentarnoy nedostatochnosti. Materialyi III regionalnogo nauchnogo foruma «Mat i ditya». Saratov, 30 iyunya – 2 iyulya 2009: 232.

SImrok VV, Cherkasova VS. 2006. Tiotsetam v kompleksnoy terapii platsentarnoy nedostatochnosti. VIsn. Hark. nats. un-tu. 720: 129–131.

Voloshin NA, Mazur IA, Voloshina IN, Zagorodnyiy MI, Kucherenko LI. 2015. Tiatriazolin v lechenii i profilaktike zabolevaniy serdechno-sosudistoy sistemyi. Zaporozhe: 359.

Boyarskaya LN, Mazur VI, Solodova IV i soavt. 2003. Tiotriazolin v kompleksnom lechenii funktsionalnyih zabolevaniy serdechno-sosudistoy sistemyi u detey i podrostkov. Provizor 6: 22–23.

Sabelnikov VV, Kalinskaya MI, Rutovich NV i soavt. 2009. Flebodia 600 kak komponent kompleksnoy terapii bolnyih hronicheskoy venoznoy nedostatochnostyu nizhnih konechnostey. Regionarnoe krovoobraschenie i mikrotsirkulyatsiya 8;1 (29): 68–69.

Frolova NA, Tezikov YuV, Lipatov IS. 2015. Obosnovanie vyibora angioprotektora diosmina v kachestve profilakticheskogo agenta preeklampsii. Izvestiya Samarskogo nauchnogo tsentra RAN. 17;2 (2): 371–375.

Chernyiy VI, Kolesnikov AN, Kolesnikova VV, Popkov AV, Kolesnikov NE. 2007. Perspektivy primeneniya neiroprotektorov v terapii preeklampsii. Novosti meditsiny i farmatsii 10 (214): 26–28.

Shevchenko AO. 2018. Zminy vmistu prohesteronu, insulinu ta kortyzolu pid vplyvom likuvannia u vahitnykh iz zahrozoiu peredchasnykh polohiv v umovakh khronichnoho stresu. Zaporozhskyj medytsynskyj zhurnal 20; 3 (108): 334–338.

Shostak VA. 2016. Fetoplatsentarnaya nedostatochnost: vozmozhnosti farmakoterapii. Meditsinskie novosti 10: 40–43.

Scherbina NA, Makarenko MV, Kuzmina IYu. 2014. Differentsirovannyiy podhod k terapii sindroma zaderzhki rosta ploda. Sb. nauchnyih trudov «Informatsionnyie tehnologii v meditsine i farmakologii». Rostov-na-Donu: 16–19.

Scherbina NA, Makarenko MV, Kuzmina IYu. 2014. Sovremennyie printsipyi terapii sindroma zaderzhki rosta ploda. Naukovi zapysky Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu: zbirnyk. Odesa, Mizhnarodnyi humanitarnyi universytet 21; II: 214–217.

Yaniuta HS, Savka TR, Basystyi OV. 2016. Zatrymka rostu ploda: diahnostyka ta perynatalni naslidky. Zdorove zhenshchynы 99: 99–102.

Yatsyshyn NH. 2006. Korektsiia okremykh imunolohichnykh pokaznykiv ta funktsionalnoho stanu fetoplatsentarnoho kompleksu u vahitnykh z nepliddiam endokrynnoho henezu v anamnezi. Halytskyi likarskyi visnyk 1: 93–95.

Ahmad A, Noor S. 2018. Fetal Growth Restriction: An Update on Recent Trends in Management. Pan Asian J Obs Gyn. 1 (1): 31–36.

Morsing E, Asard M, Ley D, Stjernqvist K, Marsál K. 2011. Cognitive function after intrauterine growth restriction and very preterm birth. Pediatrics. 127 (4): e874-82. https://doi.org/10.1542/peds.2010-1821; PMid:21382944

Guellec I, Lapillonne A, Renolleau S. 2011. Neurologic outcomes at school age in very preterm infants born with severe or mild growth restriction. Pediatrics. 127 (4): e883-91. https://doi.org/10.1542/peds.2010-2442; PMid:21382951

Hofmeyr GJ, Kulier R. 2012, Jun, 13 . Piracetam for fetal distress in labour. Cochrane Database Syst Rev. (6): CD001064. https://doi.org/10.1002/14651858.CD001064.pub2.

Sharma D, Shastri S, Sharma P. 2016. Intrauterine Growth Restriction: Antenatal and Postnatal Aspects. Clin Med Insights Pediatr. 14;10: 67–83. https://doi.org/10.4137/CMPed.S40070; PMid:27441006 PMCid:PMC4946587

Kutschera J, Urlesberger B, Maurer U, Müller W. 2002. Small for gestational age – Somatic, neurological and cognitive development until adulthood. Z Geburtshilfe Neonatal. 206 (2): 65–71. https://doi.org/10.1055/s-2002-30139; PMid:12015637

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-30

Номер

Розділ

Акушерство