Особливості гемодинаміки тіла матки залежно від її об’єму та ступеня васкуляризації вузлів, які досліджували за допомогою методу тривимірної допплерографії, у хворих з лейоміомою
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2019.145.64Ключові слова:
тривимірна енергетична допплерографія, гемодинаміка тіла матки, лейоміома матки, саркома матки, об’єм тіла матки, ступінь васкуляризації вузлівАнотація
Серед об’єктивних причин уваги до дослідження гемодинаміки матки у хворих на лейоміому методом допплерографії є відомості про те, що ступінь кровопостачання матки при цій патології пов’язаний зі станом її проліферативних можливостей. Використання методу тривимірної енергетичної допплерографії дозволяє відійти від суб’єктивного оцінювання васкуляризації органів і пухлин, яке спостерігається при застосуванні двовимірної допплерографії, шляхом кількісного визначення інтенсивності кровотоку судинного русла з розрахуванням об’ємних індексів васкуляризації тіла матки у пацієнток з лейоміомою. Для розроблення стандартизованого підходу до пошуку диференціально-діагностичних допплерометричних ознак лейоміоми і предикторів саркоми матки було проведено дане дослідження.
Мета дослідження: вивчення особливостей гемодинаміки тіла матки залежно від її об’єму та ступеня васкуляризації вузлів у хворих з лейоміомою репродуктивного віку за допомогою методу тривимірної допплерографії.
Матеріали та методи. Було обстежено 238 жінок у віці від 18 до 39 років (Ме=28,5). До основної групи увійшли 127 (53,36%) жінок репродуктивного віку – від 27 до 39 років (Ме=33,0), у яких під час ультразвукового дослідження була діагностована лейоміома матки. Усі вони були розподілені ще на підгрупи: жінок з лейоміомою малих і великих розмірів, а вони, у свою чергу, на жінок з лейоміомою матки з помірною васкуляризацією та наявністю поодиноких колірних локусів по периферії вузлів, досліджених у режимі двовимірного енергетичного допплерівського картування, і жінок з лейоміомою матки зі значною васкуляризацією та наявністю великої кількості колірних локусів як по периферії, так і в центрі вузлів, досліджених у двовимірному режимі енергетичного допплерівського картування.
До групи порівняння увійшли 111 (46,6%) практично здорових жінок віком від 18 до 39 років (Ме=28,5), у яких дослідження матки дозволило розробити нові та удосконалити існуючі номограми показників об’ємного кровотоку (VI, FI, VFI) тіла матки і номограми шийки матки.
Під час тривимірної (3D) реконструкції матки з використанням функції енергетичного картування та опції VOCAL (Virtual Organ Computer–aided Analysis) проводили об’єктивне оцінювання гемодинаміки тіла матки шляхом обчислення індексу васкуляризації (VI), який характеризує відсоткове співвідношення колірних вокселів в об’ємі тіла матки, індексу інтенсивності потоку (FI), який демонструє медіану яскравості колірних вокселів, що залежить від швидкості кровотоку у заданому тривимірному об’ємі, і васкуляризаційно-потокового індексу (VFI), який є показником перфузії органу і добутком індексу васкуляризації та індексу потоку, поділеним на 100.
Результати. У репродуктивному віці досліджувані показники тривимірних індексів кровотоку, що відображають гемодинаміку матки, ураженої лейоміомою, мали залежність від об’єму тіла матки (p<0,05; ККУ), знижуючись до нижньої межі нормативних значень групи порівняння у міру збільшення об’єму тіла матки понад 370 см3 (лейоміома матки великих розмірів) за наявності помірної васкуляризації вузлів і наближаючись з деяким перевищенням до медіанних значень норми при значній васкуляризації (p<0,05; ККУ, КМУ). Тому розділовим критерієм, що дозволяє орієнтуватися у динаміці досліджуваних індексів, узято об’єм тіла матки 370 см3.
Характеристики досліджуваних показників лейоміоми матки малих розмірів (менше 370 см3) залежали від ступеня васкуляризації вузлів: при помірному ступені васкуляризації відмінностей від норми практично не спостерігалося, а при значній васкуляризації очевидним було значне перевищення показників номограм групи порівняння (КМУ; р<0,05).
Заключення. Отримані закономірності змін гемодинаміки тіла матки залежно від її об’єму та ступеня васкуляризації вузлів, які досліджували за допомогою методу тривимірної допплерографії, у хворих з лейоміомою репродуктивного віку відкривають нові перспективи пошуку диференціально-діагностичних допплерометричних ознак лейоміоми і саркоми матки. Використання стандартизованого діагностичного підходу має значно підвищити чутливість та специфічність методики тривимірної енергетичної допплерографії у діагностиці лейоміоми і саркоми матки у перспективі.
Посилання
Alcázar JL, Aubá M, Olartecoechea B. 2012. Three-dimensional ultrasound in gynecological clinical practice. Reports in Medical Imaging 5: 1–13. https://doi.org/10.2147/RMI.S21963
Baird DD, Harmon QE, Upson K et al. 2015. A Prospective, Ultrasound-Based Study to Evaluate Risk Factors for Uterine Fibroid Incidence and Growth: Methods and Results of Recruitment. J WomensHealth (Larchmt) 24: 907–915. https://doi.org/10.1089/jwh.2015.5277; PMid:26334691 PMCid:PMC4649767
Ong CL. 2016. The current status of three-dimensional ultrasonography in gynaecology. Ultrasonography 35 (1):13–24. https://doi.org/10.14366/usg.15043; PMid:26537304 PMCid:PMC4701368.
Van den Bosch T, Dueholm M, Leone FP et al. 2015. Terms and definitions for describing myometrial pathology using ultrasonography Terms, definitions and measurements to describe sonographic features of myometrium and uterine masses: a consensus opinion from the Morphological Uterus Sonographic Assessment (MUSA) group. Ultrasound Obstet Gynecol. 46 (3): 284–298. https://doi.org/10.1002/uog.14806; PMid:25652685
Zaporozhchenko MB. 2015. Sostoyanie regionalnoy gemodinamiki v sosudah matki u zhenschin reproduktivnogo vozrasta s leyomiomoy matki. ArtaMedica. 1 (54): 41–44.
Marhabullina DSh, Hasanov AA. 2015. Dopplerometriya sosudov matki – metod otsenki proliferativnoy aktivnosti miomatoznyih uzlov. Ulyanov. med.-biolog. zhurn. 3:8–13.
Medvedev MV, Altyinnik NA, Shatoha YuV. 2018. Ultrazvukovaya diagnostika v ginekologii: mezhdunarodnyie konsensusyi i ob'emnaya ehografiya. M, Real Taym: 200.
Mioma matki: diagnostika, lechenie, reabilitatsiya: klin. rek. po vedeniyu bolnyih. pod red. Adamyan LV. Nauch. tsentr akusherstva, ginekologii i perinatologii im. VI Kulakova. M:100. 2015.
Ozerskaya IA, Devitskiy AA. 2014. Izmeneniya gemodinamiki matki, porazhennoy miomoy, u zhenschin reproduktivnogo i premenopauzalnogo vozrasta. Meditsinskaya vizualizatsiya 1: 70–80.
Ozerskaya IA, Devitskiy AA. 2014. Ultrazvukovaya differentsialnaya diagnostika uzlov miometriya v zavisimosti ot gistologicheskogo stroeniya opuholi. Meditsinskaya vizualizatsiya 2:110–121.
Oliinyk NS, Lutsenko NS. 2018. Personifikovani pidkhody do likuvannia leiomiomy matky. Zaporozh. med. zhurn. 20;6:793–799.
Hromova AM, Hromova OL, Tarasenko KV ta in. 2017. Osoblyvosti matkovo-yaiechnykovoho krovotoku pry leiomiomi matky. Zbirnyk naukovykh prats asotsiatsii akusheriv-ginekologiv Ukrainy 2 (40): 101–104.
Chekalova MA, Mnatsakanyan IK, Mnatsakyan LK. 2016. Vozmozhnosti ehografii v diagnostike endometrialnoy stromalnoy sarkomy matki. Ultrazvukovaya i funktsionalnaya diagnostika 6: 40–51.
Shapovalov AG, Zheleznaya AA, Belousov OG. 2017. Ultrazvukovyie pokazateli vnutriopuholevogo krovotoka v miomatoznyih uzlah i ih vzaimosvyaz s gistologicheskim stroeniem opuholi u zhenschin reproduktivnogo vozrasta. Mediko-sotsialnyie problemy semi 22;2:61–66.
Yakovenko KV, Tamm TI, Yakovenko EA. 2018. Izuchenie gemodinamiki matki metodom trehmernoy energeticheskoy dopplerografii u bolnyh adenomiozom. Georgian Medical News 12:21–28.
Yakovenko KV, Tamm TI, Yakovenko EA. 2018. Nomogrammy indeksov vaskulyarizatsii matki zdorovyh zhenschin, izuchennyh s ispolzovaniem trehmernoy energeticheskoy dopplerografii. ScienceRise: MedicalScience. 7 (27): 46–55. doi: 10.15587/2519-4798.2018.148475.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.