Особливості гемодинаміки тіла матки залежно від її об’єму та ступеня васкуляризації вузлів, які досліджували за допомогою методу тривимірної допплерографії, у хворих з лейоміомою

Анотація

Серед об’єктивних причин уваги до дослідження гемодинаміки матки у хворих на лейоміому методом допплерографії є відомості про те, що ступінь кровопостачання матки при цій патології пов’язаний зі станом її проліферативних можливостей. Використання методу тривимірної енергетичної допплерографії дозволяє відійти від суб’єктивного оцінювання васкуляризації органів і пухлин, яке спостерігається при застосуванні двовимірної допплерографії, шляхом кількісного визначення інтенсивності кровотоку судинного русла з розрахуванням об’ємних індексів васкуляризації тіла матки у пацієнток з лейоміомою. Для розроблення стандартизованого підходу до пошуку диференціально-діагностичних допплерометричних ознак лейоміоми і предикторів саркоми матки було проведено дане дослідження.

Мета дослідження: вивчення особливостей гемодинаміки тіла матки залежно від її об’єму та ступеня васкуляризації вузлів у хворих з лейоміомою репродуктивного віку за допомогою методу тривимірної допплерографії.

Матеріали та методи. Було обстежено 238 жінок у віці від 18 до 39 років (Ме=28,5). До основної групи увійшли 127 (53,36%) жінок репродуктивного віку – від 27 до 39 років (Ме=33,0), у яких під час ультразвукового дослідження була діагностована лейоміома матки. Усі вони були розподілені ще на підгрупи: жінок з лейоміомою малих і великих розмірів, а вони, у свою чергу, на жінок з лейоміомою матки з помірною васкуляризацією та наявністю поодиноких колірних локусів по периферії вузлів, досліджених у режимі двовимірного енергетичного допплерівського картування, і жінок з лейоміомою матки зі значною васкуляризацією та наявністю великої кількості колірних локусів як по периферії, так і в центрі вузлів, досліджених у двовимірному режимі енергетичного допплерівського картування.

До групи порівняння увійшли 111 (46,6%) практично здорових жінок віком від 18 до 39 років (Ме=28,5), у яких дослідження матки дозволило розробити нові та удосконалити існуючі номограми показників об’ємного кровотоку (VI, FI, VFI) тіла матки і номограми шийки матки.

Під час тривимірної (3D) реконструкції матки з використанням функції енергетичного картування та опції VOCAL (Virtual Organ Computer–aided Analysis) проводили об’єктивне оцінювання гемодинаміки тіла матки шляхом обчислення індексу васкуляризації (VI), який характеризує відсоткове співвідношення колірних вокселів в об’ємі тіла матки, індексу інтенсивності потоку (FI), який демонструє медіану яскравості колірних вокселів, що залежить від швидкості кровотоку у заданому тривимірному об’ємі, і васкуляризаційно-потокового індексу (VFI), який є показником перфузії органу і добутком індексу васкуляризації та індексу потоку, поділеним на 100.

Результати. У репродуктивному віці досліджувані показники тривимірних індексів кровотоку, що відображають гемодинаміку матки, ураженої лейоміомою, мали залежність від об’єму тіла матки (p<0,05; ККУ), знижуючись до нижньої межі нормативних значень групи порівняння у міру збільшення об’єму тіла матки понад 370 см³ (лейоміома матки великих розмірів) за наявності помірної васкуляризації вузлів і наближаючись з деяким перевищенням до медіанних значень норми при значній васкуляризації (p<0,05; ККУ, КМУ). Тому розділовим критерієм, що дозволяє орієнтуватися у динаміці досліджуваних індексів, узято об’єм тіла матки 370 см³.

Характеристики досліджуваних показників лейоміоми матки малих розмірів (менше 370 см³) залежали від ступеня васкуляризації вузлів: при помірному ступені васкуляризації відмінностей від норми практично не спостерігалося, а при значній васкуляризації очевидним було значне перевищення показників номограм групи порівняння (КМУ; р<0,05).

Заключення. Отримані закономірності змін гемодинаміки тіла матки залежно від її об’єму та ступеня васкуляризації вузлів, які досліджували за допомогою методу тривимірної допплерографії, у хворих з лейоміомою репродуктивного віку відкривають нові перспективи пошуку диференціально-діагностичних допплерометричних ознак лейоміоми і саркоми матки. Використання стандартизованого діагностичного підходу має значно підвищити чутливість та специфічність методики тривимірної енергетичної допплерографії у діагностиці лейоміоми і саркоми матки у перспективі.