Імунологічні причини синдрому затримки розвитку плода у вагітних з антифосфоліпідним синдромом

Анотація

Мета дослідження: проведення порівняльного аналізу рівня антитіл до фосфоліпідів, концентрації прозапальних цитокінів ФНП-α, а також їхнього кореляційного взаємозв’язку зі ступенем тяжкості синдрому затримки розвитку плода (СЗРП) і результатом вагітності.

Матеріали та методи. Проведено обстеження 285 вагітних з СЗРП на наявність антитіл до β₂GPI як найбільш специфічного маркера аутоімунного процесу АФС у термінах вагітності 23–36 тиж. До I групи увійшли 103 (36,1%) жінки з позитивним результатом дослідження на наявність антитіл до β₂GPI, до II групи (контрольної) – 27 вагітних аналогічного віку і терміну гестації з фізіологічним перебігом вагітності.

Для дослідження імунологічного статусу визначали титр антитіл класу IgM і IgG до кардіоліпіну за допомогою імуноферментних тест-систем фірми «Genesis Diagnostics» (Великобританія), титр антитіл класу IgM, IgG до β₂GPI за допомогою тест-систем «Biotech Inc» (США).

Тести для кількісного вивчення людського ФНП-α засновані на методі твердофазного імуноферментного аналізу з використанням специфічних моноклональних антитіл ФНП-α.

Результати. Виявлено статистично значуще підвищення всіх класів антифосфоліпідних антитіл і ФНП-α у вагітних із СЗРП у міру збільшення терміну гестації порівняно з групою контролю. Для вагітних із СЗРП характерно також значне підвищення рівнів АКЛА та антитіл до β₂GPI класу IgG у II триместрі (р<0,05) з тенденцією до збільшення показників у III триместрі. Так, середній рівень АКЛА IgG у II триместрі був підвищений у 12,1 разу; антитіла до β₂GPI IgG – у 7,4 разу. У III триместрі середній рівень АКЛА IgG був в 11,7 разу вище порівняно із середнім рівнем аналогічних показників контрольної групи, а середній рівень антитіл до β₂GPI класу IgG у 7,6 разу перевищував такий у вагітних з фізіологічною вагітністю. Також виявлена статистично значуща пряма кореляційна залежність між ступенем тяжкості СЗРП і рівнем антитіл до β₂GPI IgG (r=0,61; p<0,01), СЗРП і ФНП-α (r=0,41; p<0,01).

Заключення. Результати дослідження дають можливість прогнозувати тяжкість СЗРП залежно від рівня аутоантитіл і показників прозапальних цитокінів ФНП-α, а також визначати інтенсивність і ефективність проведених лікувально-профілактичних заходів.