Імунологічні причини синдрому затримки розвитку плода у вагітних з антифосфоліпідним синдромом
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2019.145.50Ключові слова:
вагітність, антифосфоліпідний синдром, синдром затримки розвитку плода, фактор некрозу пухлиниАнотація
Мета дослідження: проведення порівняльного аналізу рівня антитіл до фосфоліпідів, концентрації прозапальних цитокінів ФНП-α, а також їхнього кореляційного взаємозв’язку зі ступенем тяжкості синдрому затримки розвитку плода (СЗРП) і результатом вагітності.
Матеріали та методи. Проведено обстеження 285 вагітних з СЗРП на наявність антитіл до β2GPI як найбільш специфічного маркера аутоімунного процесу АФС у термінах вагітності 23–36 тиж. До I групи увійшли 103 (36,1%) жінки з позитивним результатом дослідження на наявність антитіл до β2GPI, до II групи (контрольної) – 27 вагітних аналогічного віку і терміну гестації з фізіологічним перебігом вагітності.
Для дослідження імунологічного статусу визначали титр антитіл класу IgM і IgG до кардіоліпіну за допомогою імуноферментних тест-систем фірми «Genesis Diagnostics» (Великобританія), титр антитіл класу IgM, IgG до β2GPI за допомогою тест-систем «Biotech Inc» (США).
Тести для кількісного вивчення людського ФНП-α засновані на методі твердофазного імуноферментного аналізу з використанням специфічних моноклональних антитіл ФНП-α.
Результати. Виявлено статистично значуще підвищення всіх класів антифосфоліпідних антитіл і ФНП-α у вагітних із СЗРП у міру збільшення терміну гестації порівняно з групою контролю. Для вагітних із СЗРП характерно також значне підвищення рівнів АКЛА та антитіл до β2GPI класу IgG у II триместрі (р<0,05) з тенденцією до збільшення показників у III триместрі. Так, середній рівень АКЛА IgG у II триместрі був підвищений у 12,1 разу; антитіла до β2GPI IgG – у 7,4 разу. У III триместрі середній рівень АКЛА IgG був в 11,7 разу вище порівняно із середнім рівнем аналогічних показників контрольної групи, а середній рівень антитіл до β2GPI класу IgG у 7,6 разу перевищував такий у вагітних з фізіологічною вагітністю. Також виявлена статистично значуща пряма кореляційна залежність між ступенем тяжкості СЗРП і рівнем антитіл до β2GPI IgG (r=0,61; p<0,01), СЗРП і ФНП-α (r=0,41; p<0,01).
Заключення. Результати дослідження дають можливість прогнозувати тяжкість СЗРП залежно від рівня аутоантитіл і показників прозапальних цитокінів ФНП-α, а також визначати інтенсивність і ефективність проведених лікувально-профілактичних заходів.
Посилання
Alehnovich LI, Stepanova YuI. 2010. Kliniko-laboratornyie aspektyi antifosfolipidnogo sindroma. ARS MEDICA. 4 (24): 23–27.
Veropotvelyan PN, Veropotvelyan NP. 2011. Trombofilii i beremennost. Zdorove Ukrainy 9/10 (50): 30–34.
Kiryuschenkov PA. 2010. Fiziologiya sistemyi gemostaza i ee osobennosti pri neoslozhnennoy beremennosti. Effektivnaya farmakoterapiya v akusherste i ginekologii 4:16–20.
Makatsariya AD, Bitsadze VO. 2010. Antifosfolipidnyiy sindrom. M:32.
Bouvier S, Cochery-Nouvellon E, Lavigne-Lissalde G et al. 2014. Comparative incidence of pregnancy outcomes in treated obstetric antiphospholipid syndrome: the NOH-APS observational study. Blood 123: 404–417. https://doi.org/10.1182/blood-2013-08-522623; PMid:24200687
De Carolis S, Tabacco S, Rizzo F et al. 2018. Antiphospholipid syndrome: an update on risk factors for pregnancy outcome. Autoimmun Rev 17: 956–1022. https://doi.org/10.1016/j.autrev.2018.03.018; PMid:30118899
Giasuddin ASM, Mazhar I, Mulibul Hag AM. 2010. Prevalence of anticardiolipin antibody in Bangladeshi patients with recurrent pregnancy loss. Bangladesh Med. Res. Counc. Bull. 36: 10–13. https://doi.org/10.3329/bmrcb.v36i1.5446; PMid:21280552
Howard JA, Carp MB. 2014. Aspirin in recurrent miscarriage: is there an indication? IMAJ. 11:178–182.
Latino JO, Udry S, Aranda FM et al. 2017. Pregnancy failure in patients with obstetric antiphospholipid syndrome with conventionaltreatment: the influence of a triple positive antibody profile. Lupus. 26: 983–991. https://doi.org/10.1177/0961203317692432; PMid:28173738
Mekinian A, Loire-Berson P, Nicaise-Roland P et al. 2012. Outcomes and treatment of obstetrical antiphospholipid syndrome in women with low antiphospholipid antibody levels. J Reprod Immunol. 94: 222–228. https://doi.org/10.1016/j.jri.2012.02.004; PMid:22386067
Rezk M, Dawood R, Badr H. 2016. Maternal and fetal outcome in women with antiphospholipid syndrome: a three-year observational study. J Matern Fetal Neonatal Med. 29: 4015–4024. https://doi.org/10.3109/14767058.2016.1152254; PMid:26856354
Saccone G, Berghella V, Maruotti GM et al. 2017. Antiphospholipid antibody profile based obstetric outcomes of primary antiphospholipid syndrome: the PREGNANTS study. Am J Obstet Gynecol. 216: 525–536. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.01.026; PMid:28153662
Satta R, Biondi G. 2019. Antiphospholipid syndrome and pregnancy. G Ital Dermatol Venereol. 154: 277–285. https://doi.org/10.23736/S0392-0488.18.06152-7; PMid:30375212
Szecsi PB, Jorgensen M, Klajnbard A et al. 2010, Mar 31. Haemostatic reference intervals in pregnancy. Thrombosis And Haemostasis. 103 (4): 718–727. https://doi.org/10.1160/TH09-10-0704; PMid:20174768
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.