Маркери оксидативного стресу у вагітних із затримкою росту плода та їхній вплив на результати розродження
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2019.144.48Ключові слова:
вагітність, затримка росту плода, окиснювальна модифікація білків, антиоксидантна система захисту, акушерські та перинатальні ускладненняАнотація
Мета дослідження: оцінювання маркерів оксидативного стресу та їхнього впливу на результати розродження у вагітних із затримкою росту плода (ЗРП).
Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 63 вагітних у терміні 28–34 тиж гестації та у динаміці (через 3–4 тиж спостереження). До І групи включені 33 вагітні із ЗРП. Група ІІ представлена 30 вагітними без ЗРП.
Дослідження маркерів окиснювальної модифікації білків проводили у сироватці крові спектрофотометричним методом. Рівень глутатіону оцінювали флюорометричним методом. Варіаційно-статистичне оброблення результатів здійснювали з використанням ліцензованих стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу «STATISTICA 13».
Результати. Результати оцінювання маркерів окиснювальної модифікації білків та рівня глутатіону, які вивчали у групах дослідження у динаміці, свідчать про прогресування дисбалансу між оксидантами та антиоксидантами у вагітних із ЗРП порівняно з вагітними без її проявів (p<0,05). Такі зміни відбуваються в умовах дефіциту глутатіону, рівень якого був статистично достовірно нижчий (p<0,05) у вагітних із ЗРП.
Результати дослідження свідчать, що інтесифікація окиснювальної модифікації білків на тлі зниження резервно-адаптаційних можливостей антиоксидантної системи плазми у даного контингенту вагітних є проявом оксидативного стресу. Перебіг вагітності та пологів у жінок із ЗРП характеризується зростанням відсотка ускладнень, що має негативний вплив як на частоту оперативного розродження, так і перинатальних ускладнень.
Заключення. Перебіг вагітності, ускладнений затримкою росту плода, характеризується інтенсифікацією окиснювальної модифікації білків на тлі зниження резервно-адаптаційних можливостей антиоксидантної системи плазми. Такі дані свідчить про наявність оксидативного стресу у даного контингенту жінок, що слід розглядати як одну з вагомих ланок патогенезу затримки росту плода.
Перебіг пологів у вагітних із затримкою росту плода характеризується підвищенням частоти ускладнень, що має безпосередній вплив на відсоток оперативного розродження за ургентними показаннями.
Стан дітей із затримкою росту при народженні характеризується статистично достовірним зниженням середніх показників за шкалою Апгар, а при оцінюванні антропометричних показників – статистично достовірним (р < 0,05) зниженням масо-ростових параметрів новонароджених.
Посилання
Chekman IS, Bielenichev IF, Nahorna OO ta in. 2016. Doklinichne vyvchennia spetsyfichnoi aktyvnosti potentsiinykh likarskykh zasobiv pervynnoi ta vtorynnoi neiroprotektsii: metod. Rekomendatsii. K, TOV «Vydavnytstvo «Iuston»: 80.
Kovalev EV, Zanko YuV, Yarotskaya NN. 2014. Otsenka pokazateley perekisnogo okisleniya lipidov, antioksidantnoy sistemyi krovi i sostoyaniya endoteliya u patsientov pri formirovanii zaderzhki rosta ploda. Vestnik VGMU 13;5: 74–80.
Korostil MO, Chorna OO. 2016. Zatrymka rostu ploda pry donoshenii i nedonoshenii vagitnosti. Akusherstvo. Ginekologiia. Genetyka 1: 20–23.
Vanko LV, Safronova VG, Matveeva NK, Suhih GT. 2010. Oksidativnyi stress v geneze akusherskih oslozhneniy. M, GOETAR-Media: 264.
Moiseienko RO, Mokretsov SIe, Dudina OO, Kryzyna NP. 2012. Reproduktyvne zdorovia naselennia Ukrainy yak osnovnyi kryterii efektyvnosti sotsialno-ekonomichnoi polityky derzhavy. Ukraina. Zdorovia natsii 2–3: 86–91.
Slabkyi HO, Haborets YuIu, Dudina OO. 2018. Kharakterystyka zakhvoriuvanosti ditei pershoho roku zhyttia. Ukraina. Zdorovia natsii 3 (50): 84–87.
Antypkin YuH, Volosovets OP, Maidannyk VH, Berezenko VS, Moiseienko RO, Vyhovska OV, Kryvopustov SP, Zabolotko VM, Ariaiev ML, Abaturov OIe. 2018. Stan zdorovia dytiachoho naselennia – maibutnie krain (chastyna 1). Zdorove rebenka 13;1: 1–11.
Yaniuta HS, Savka TR, Basystyi OV. 2016. Zatrymka rostu ploda: diahnostyka ta perynatalni naslidky. Zdorove zhenshchynу 9: 99–102.
Ahmad A, Noor S. 2018. Fetal Growth Restriction: An Update on Recent Trends in Management. Pan Asian Journal of Obstetrics & Gynecology 1 (1):31–36.
Bagchi D, Sen CK, Rey SD, Das DK. 2003. Molecular mechanisms of cardioprotection by a novel grape seed proanthocyanidin extract. Mutat. Res.523–524: 1261–1268. https://doi.org/10.1016/S0027-5107(02)00324-X
Bloc G, Dietrich M, Norkus EP et al. 2002. Factors associated with oxidative stress in human populations. American Journal of Epidemiology 156: 274–285. https://doi.org/10.1093/aje/kwf029; PMid:12142263
Loren PT, Al-Hasan Yazan. 2012. Impact of Oxidative Stress in Fetal Programming. J Pregnancy. Published online 2012 Jul 11. https://doi.org/10.1155/2012/582748; PMid:22848830 PMCid:PMC3403156
Peuchant E, Brun JL, Rigalleau V et al. 2004. Oxidative and antioxidative status in pregnant women with either gestational or type 1 diabetes. Clinical Biochemistry 37 (4): 293–298. https://doi.org/10.1016/j.clinbiochem.2003.12.005; PMid:15003731
Roberts JM, Lain KY. 2002. Recent insights into the pathogenesis of pre-eclampsia. Placenta 23 (5): 359–372. https://doi.org/10.1053/plac.2002.0819; PMid:12061851
World health statistics 2014. Geneva, WHO: 177. 2014.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.