Використання біомагнієвого комплексу Магнокс Прегна у профілактиці і лікуванні ускладнень вагітності при дефіциті магнію

Автор(и)

  • В.І. Пирогова Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
  • С.О. Шурпяк Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
  • І.І. Охабська Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2019.144.41

Ключові слова:

дефіцит магнію, вітаміни, мікроелементи, вагітність, ускладнення, біомагнієвий комплекс Магнокс Прегна

Анотація

Дослідження останніх років свідчать про значне поширення дефіциту вітамінів і мікроелементів серед вагітних і жінок, які годують, у всьому світі. У більшості обстежених жінок (до 80%), незалежно від віку, місця проживання та професійної приналежності, спостерігається поєднаний дефіцит трьох і більше вітамінів. Навіть при найзбалансованішому харчуванні раціон, адекватний енерговитратам вагітної, не в змозі забезпечити зростаючі потреби організму необхідною кількістю мінералів і мікроелементів, які сприяють зміні розмірів і функціональної активності органів і систем матері під час вагітності, нормальному формуванню плаценти і розвитку плода.

Дефіцит магнію призводить до порушення процесів плацентації і загрози переривання вагітності у І триместрі. Успіх вагітності багато у чому залежить від адекватної імплантації, трансформації спіральних артерій і плацентації з встановленням повноцінного кровотоку у системі мати–плацента–плід. Порушення формування плаценти на ранніх термінах вагітності призводить у подальшому до розвитку плацентарної дисфункції. Такий «фізіологічний» дефіцит магнію під час вагітності за відсутності адекватної нутрієнтної дотації може підвищувати ризик виникнення ранніх і пізніх викиднів, передчасних пологів внаслідок підвищення контрактильної активності міометрія, прееклампсії тощо.

Хронічний дефіцит магнію, який нерідко призводить до серйозних ускладнень вагітності, повинен бути компенсований пероральним вживанням препаратів магнію. При цьому з огляду на те, що потрібний переважно тривалий курс лікування, окрім ефективності дії магнійвмістних препаратів вкрай важливими є біодоступність магнію і безпека застосування. Біомагнієвий комплекс Магнокс Прегна є унікальною комбінацією магнію і вітамінів В1, В6 і Е, застосування якого сприяє пригніченню скоротливої активності гладеньких та поперечносмугастих м’язів (у тому числі матки), попередженню та усуненню судом у ногах, зниженню ризику розвитку артеріальної гіпертензії, виникнення еклампсії і передчасних пологів.

Посилання

Beremennost i rody. Kohranovskoe rukovodstvo. Pod. red. Suhih GT. M, Logosfera: 410. 2010.

Gromova OA, Kerimkulova NV, Grishina TR i dr. 2012. Polozhitelnyie i otritsatelnyie vzaimodeystviya mikronutrientov i rol vitaminno-mineralnyih kompleksov dlya razvitiya beremennosti. Voprosy ginekologii, akusherstva i perinatologii 11(2): 63-70.

Gromova OA, Serov VN, Torshin IYu. 2008. Magnii v akusherstve i ginekologii: istoriya primeneniya i sovremennyie vzglyady. Trudnyiy patsient 8: 10-5.

Gromova OA, Torshin IYu, Yurgel IS. 2009. Retrospektiva farmakokineticheskih issledovaniy magnievyih preparatov. Trudnyiy patsient 6–7: 44–48.

Dobrohotova YuE, Kuznetsova OV, Mezentseva LE i dr. 2017. Preparatyi magniya v kompleksnom lechenii nevyinashivaniya beremennosti. RMZh. Mat i ditya. 2: 116-120.

Zhabchenko IA. 2019. Mahnii v akusherskii praktytsi: vidomi fakty ta novi mozhlyvosti. Medychni aspekty zdorovia zhinky 1-2 (122-123):32-38.

Pestrikova TYu, Yurasova EA, Yurasov IV. 2016. Biologicheskaya rol defitsita magniya v narushenii gomeostaza u zhenschin: obzor literaturyi. Ginekologiya 18(2): 40–44.

Serov VN, Mihaylova OI, Veresova AA, Tyutyunnik VL. 2013. Lechenie i profilaktika defitsita magniya u beremennyh. Voprosy ginekologii, akusherstva i perinatologii 12 (2): 61-66.

Spiridonova NV, Kazakova AV, Gusyakova OA i dr. 2011. Magnievaya terapiya v kompleksnom lechenii zhenschin s ugrozoy preryivaniya beremennosti. Voprosy ginekologii, akusherstva i perinatologii 10 (3): 33–37.

Shurpiak SO. 2016. Somatychni ta akusherski aspekty defitsytu mahniiu (Klinichna lektsiia). Zdorove zhenshchinу 8 (114):10-16.

Abad C, Vargas FR, Zoltan T et al. 2015. Magnesium sulfate affords protection against oxidative damage during severe preeclampsia. Placenta. 36(2): 179–185. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2014.11.008; PMid:25486968

Al Alawi AM, Majoni SW, Falhammar H. 2018. Magnesium and Human Health: Perspectives and Research Directions. Intern. J Endocrinology. https://doi.org/10.1155/2018/9041694; PMid:29849626 PMCid:PMC5926493

Alves JG, de Araújo CA, Pontes IE, Guimarães AC, Ray JG. 2014. The BRAzil MAGnesium (BRAMAG) trial: A randomized clinical trial of oral magnesium supplementation in pregnancy for the prevention of preterm birth and perinatal and maternal morbidity. BMC Pregnancy Childbirth 14:222. https://doi.org/10.1186/1471-2393-14-222; PMid:25005784 PMCid:PMC4096428

Barbagallo M, Belvedere M, Dominguez LJ. 2009. Magnesium homeostasis and aging. Magnes. Res. 22(4): 235-46. https://doi.org/10.1684/mrh.2009.0187; PMid:20228001

Bullarbo M, Ödman N, Nestler A, Nielsen T, Kolisek M, Vormann J et al. 2013. Magnesium supplementation to prevent high blood pressure in pregnancy: A randomised placebo control trial. Arch Gynecol Obstet. 288:1269–74. https://doi.org/10.1007/s00404-013-2900-2; PMid:23715924

Chiuve SE, Korngold EC, Januzzi Jr JL, Gantzer ML, Albert CM. 2011. Plasma and dietary magnesium and risk of sudden cardiac death in women. Am J Clin Nutr 93: 253-60. https://doi.org/10.3945/ajcn.110.002253; PMid:21106914 PMCid:PMC3021423

Costello RB, Elin RJ, Rosanoff A et al. 2016. Perspective: the case for an evidence-based reference interval for serum magnesium: The time has come. Adv Nutr. 7:977–93. https://doi.org/10.3945/an.116.012765; PMid:28140318 PMCid:PMC5105038.

Coudray C, Rambeau M, Feillet-Coudray C et al. 2005. Study of magnesium bioavailability from ten organic and inorganic Mg salts in Mg-depleted rats using a stable isotope approach. Magnes. Res. 18(4): 215–223.

Durlach J. 2004. New data on the importance of gestational Mg deficiency. J Am Coll Nutr. 23:694–700. https://doi.org/10.1080/07315724.2004.10719411; PMid:15637217.

Grober U, Schmidt J, Kisters K. 2015. Magnesium in prevention and therapy. Nutrients. 7(9): 8199–8226. https://doi.org/10.3390/nu7095388; PMid:26404370 PMCid:PMC4586582

Ebrahimi E, Shiva Khayati Motlagh, Nemati S, Tavakoli Z. 2012. Effects of Magnesium and Vitamin B6 on the Severity of Premenstrual Syndrome Symptoms. J Caring Sci. 1(4): 183–9.

Elin RJ. 2011. Re-evaluation of the concept of chronic, latent, magnesium deficiency. Magnes Res. 24:225–7. https://doi.org/10.1684/mrh.2011.0298; PMid:22133542

La SA, Lee JY, Kim DH et al. 2016. Low magnesium levels in adults with metabolic syndrome: a meta-analysis. Biol Trace Elem Res. 170:33–42. https://doi.org/10.1007/s12011-015-0446-9; PMid:26208810

Makrides M, Crosby DD, Bain E, Crowther CA. 2014. Magnesium supplementation in pregnancy. Cochrane database of systematic reviews 4: CD000937. https://doi.org/10.1002/14651858.CD000937.pub2; PMid:24696187 PMCid:PMC6507506

Nielsen FH. 2018. Magnesium deficiency and increased inflammation: current perspectives. J Inflammation Research 11: 25–34. https://doi.org/10.2147/JIR.S136742; PMid:29403302 PMCid:PMC5783146

Roman A, Desai N, Rochelson B, Gupta M, Solanki M et al. 2013. Maternal magnesium supplementation reduces intrauterine growth restriction and suppresses inflammation in a rat model. Am J Obstet Gynecol. 208:383. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2013.03.001; PMid:23474429

Rosanoff A, Weaver CM, Rude RK. 2012. Suboptimal magnesium status in the United States: are the health consequences underestimated? Nutr Rev. 70:153–64. https://doi.org/10.1111/j.1753-4887.2011.00465.x; PMid:22364157

Rude RK. 2012. Magnesium. In: Ross AC, Caballero B, Cousins RJ, Tucker KL, Ziegler TR, eds. Modern Nutrition in Health and Disease. 11th ed. Baltimore, Mass: Lippincott Williams & Wilkins:159-75.

Schoenaker DA, Soedamah-Muthu SS, Mishra GD. 2014. The association between dietary factors and gestational hypertension and pre-eclampsia: A systematic review and meta-analysis of observational studies. BMC Med. 12:157.https://doi.org/10.1186/s12916-014-0157-7; PMid:25241701 PMCid:PMC4192458

Seo JW, Park TJ. 2008. Magnesium metabolism. Electrolyte Blood Pressure 6(2): 86–95. https://doi.org/10.5049/EBP.2008.6.2.86; PMid:24459527 PMCid:PMC3894481

Shaikh K, Das CM, Baloch GH, Abbas T, Fazlani K, Jaffery MH et al. 2012. Magnesium associated complications in pregnant women. World Appl Sci J. 17:1074–8.

Spätling L, Classen HG, Kisters K, Liebscher U, Rylande R et al. 2017. Supplementation of Magnesium in Pregnancy. J Preg Child Health 4:302. https://doi.org/10.4172/2376-127X.1000302

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-31

Номер

Розділ

Акушерство