Вростання плаценти: питання етіології, патофізіології, діагностики (Клінічна лекція)
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2019.144.7Ключові слова:
плацента, вростання, кесарів розтин, прогнозування, діагностикаАнотація
У сучасному акушерстві спостерігається підвищення частоти патологічних станів, поєднаних ознакою аномальної інвазії плаценти. Спектр цих станів включає щільне прикріплення, прирощення, вростання, проростання ворсин хоріона у міометрій. Найбільш поширеною узагальненою дефініцією є «вростання плаценти», у міжнародних джерелах інформації – placenta accreta spectrum. Ця патологія є головною причиною акушерських кровотеч, гістеректомії в усьому світі. Питання прогнозування і діагностики є актуальними.
У статті висвітлені сучасні уявлення про етіологію і патогенез вростання плаценти, обґрунтовано і конкретизовано фактори ризику як основу клінічного прогнозування. Наведені принципові елементи діагностики вростання плаценти при спостереженні за вагітною. Підкреслено необхідність допологової госпіталізації і розродження в умовах забезпечення сучасними технологіями кровозбереження, хірургічної допомоги, наявності високопрофесійної мультидисциплінарної команди.
Посилання
Vinnitskiy AA, Shmakov RG, Byichenko VG. 2017. Sovremennyie metody instrumentalnoi diagnostiki vrastaniya platsenty. Akusherstvo i ginekologiya 3:12–17.
Vinnitskiy AA, Shmakov RG. 2017. Sovremennyie predstavleniya ob etiopatogeneze vrastaniya platsenty i perspektivy ego prognozirovaniya molekulyarnymi metodami diagnostiki. Akusherstvo i ginekologiya 2: 5–10.
Saveleva GM, Kurtser MA, Breslav IYu i dr. 2015. Vrastanie predlezhaschey platsentyi (alacenta accreta) u patsientok s rubtsom na matke posle kesareva secheniya. Kliniko-morfologicheskoe sopostavlenie. Akusherstvo i ginekologiya 1: 41–45.
Tshay VB, Yametov PK, Vergunov NA. 2017. Beremennost v rubtse na matke posle kesareva secheniya. Sovremennoe sostoyanie problemyi. Diagnostika. Klinika. Vrachebnaya taktika. Akusherstvo i ginekologiya 3:5–10.
Baldwin HJ, Patterson JA, Nippita TA et al. 2018. Antecedents of abnormally invasive placenta in primiparous women: risk associated with gynecologic procedures. Obstet Gynecol. 131: 227–233. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000002434; PMid:29324602
Berkley EM, Abuhamad AZ. 2013. Prenatal diagnosis of placenta accreta: is sonography all we need? J. Ultrasound Med. 32:1345–1350. https://doi.org/10.7863/ultra.32.8.1345; PMid:23887942
Bowman ZS, Eller AG, Kennedy AM et al. 2014. Interobserver variability of sonography for prediction of placenta accrete. J. Ultrasound. Med. 33: 2153–2158. https://doi.org/10.7863/ultra.33.12.2153; PMid:25425372
Bowman ZS, Eller AG, Bardsley TR en al. 2014. Risk factors for placenta accreta: a large prospective cohort. Am. J .Perinatol. 31: 799–804. https://doi.org/10.1055/s-0033-1361833; PMid:24338130
Comstock CH, Bronsteen RA. 2014. The antenatal diagnosis of placenta accrete. BJOG:121: 122. https://doi.org/10.1111/1471-0528.12557; PMid:24373591
Desai N, Krantz D, Roman A et al. 2014.Elevated first trimester PAPP-a is associated with increased risk of placenta accrete. Prenat. Diagn. 34: 159–162. https://doi.org/10.1002/pd.4277; PMid:24226752
El Behery MM, Rasha LE, El Alfy Y. 2010. Cell-free placental mRNA in maternal plasma to predict placental invasion in patients with placenta accrete. Int. J. Gynaecol. Obstet. 109: 30–33. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2009.11.013; PMid:20070963
Eshkoli TE, Weintraub AY, Sergienko R, Sheiner E. 2013. Placenta accreta: risk factors, perinatal outcomes, and consequences for subsequent births. Am. J. Obstet. Gynecol. 208: 219.e1–219.e7. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2012.12.037; PMid:23313722
Erfani H, Fox KA, Shah SC et al. 2019. Unexpected Placenta Accreta Spectrum (PAS): Improved outcomes with Multidisciplinary Team Care. Am. J. Obstet. Gynecol. 220;1; Supplement:S127. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.11.190
Ersoy AO, Oztas E, Ozler S et al. 2016. Can venous ProBNP levels predict placenta accreta? J. Matern. Fetal. Neonatal. Med. 29: 4020–4024. https://doi.org/10.3109/14767058.2016.1152576; PMid:26864469
Garmi G, Salim R. 2012. Epidemiology, etiology, diagnosis, and management of placenta accrete. Obstet. Gynecol. Int.: 873–929. https://doi.org/10.1155/2012/873929; PMid:22645616 PMCid:PMC3356715
Irving C, Hertig AT. 1937. A study of placenta accrete. Surg. Gynecol. Obstet. 64: 178–200.
Jauniaux E, Collins S, Burton GJ. 2018, January. Placenta accreta spectrum: pathophysiology and evidence-based anatomy for prenatal ultrasound imaging. American Journal of Obstetrics & Gynecology 218;1:75–87. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.05.067; PMid:28599899
Kawashima A, Koide K, Ventura W et al. 2014. Effects of maternal smoking on the placental expression of genes related to angiogenesis and apoptosis during the first trimester. PLoS One. 9: e106-140. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0106140; PMid:25165809 PMCid:PMC4148425
Kupferminc MJ, Tamura RK, Wigton TR et al. 1993. Placenta accreta is associated with elevated maternal serum alpha-fetoprotein. Obstet. Gynecol. 82: 266–269.
Levels of maternal care. Obstetric Care Consensus № 2. American College of Obstetricians and Gynecologists. Obstet Gynecol. 125: 502–515. 2015. https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000460770.99574.9f; PMid:25611640
Lyell DJ, Faucett AM, Baer RJ et al. 2015. Maternal serum markers, characteristics and morbidly adherent placenta in women with previa. J. Perinatol. 35: 570–574. https://doi.org/10.1038/jp.2015.40; PMid:25927270
Marshall NE, Fu R, Guise JM et al. 2011. Impact of multiple cesarean deliveries on maternal morbidity: a systematic review. Am. J. Obstet. Gynecol. 205:262.e1–262.e8. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2011.06.035; PMid:22071057
Melcer Y, Jauniaux E, Maymon S et al. 2018, April. Impact of targeted scanning protocols on perinatal outcomes in pregnancies at risk of placenta accreta spectrum or vasa previa. American Journal of Obstetrics & Gynecology 218; 4:443.e1–443.e8. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.01.017; PMid:29353034
Miller DA, Chollet JA, Goodwin TM. 1997. Clinical risk factors for placenta previa-placenta accrete. Am. J .Obstet. Gynecol. 177:210–214. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(97)70463-0
Mogos MF, Salemi JL, Ashley M et al. 2016. Recent trends in placenta accreta in the United States and its impact on maternal-fetal morbidity and healthcare-associated costs, 1998–2011. J. Matern. Fetal Neonatal Med. 29: 1077–1082. https://doi.org/10.3109/14767058.2015.1034103; PMid:25897639
Cahill Alison G, Richard Beigi, Phillips R Heine, Silver Robert M, Joseph R. 2018, December. Wax Placenta Accreta Spectrum The Society of Gynecologic Oncology endorses this document. American Journal of Obstetrics & Gynecology 219;6:B2–B16. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.09.042; PMid:30471891
Rac M, McIntire1 D, Johnson-Welch Sarah et al. 2015, January. Degree of placental invasion and the Placenta Accreta Index. Am. J .Obstet. Gynecol. 212;1;Supplement: S187–S188. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2014.10.403
Read JA, Cotton DB, Miller FC. 1980. Placenta accreta: changing clinical aspects and outcome. Obstet. Gynecol. 56:31–34.
Shellhaa CS, Gilbert S, Landon MB et al. 2009. The frequency and complication rates of hysterectomy accompanying cesarean delivery. Eunice Kennedy Shriver National Institutes of Health and Human Development Maternal-Fetal Medicine Units Network. Obstet. Gynecol. 114: 224–229
Silver RM, Landon MB, Rouse DJ. 2006. Maternal morbidity associated with multiple repeat cesarean deliveries. National Institute of Child Health and Human Development Maternal-Fetal Medicine Units Network. Obstet. Gynecol. 107:1226–1232. https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000219750.79480.84; PMid:16738145
Tantbirojn P, Crum CD, Parast MM. 2008. Pathophysiology of placenta creta: the role of deciduas and extravillous cytotrophoblast. Placenta 29 (7):639–645. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2008.04.008; PMid:18514815
Usta IM, Hobeika EM, Musa AA et al. 2005. Placenta previa-accreta: risk factors and complications. / Am. J. Obstet. Gynecol. 193: 1045–1049. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2005.06.037; PMid:16157109
Wu S, Kocherginsky M, Hibbard JU et al. 2005. Abnormal placentation: twenty-year analysis. Am. J. Obstet. Gynecol. 192: 1458–1461. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2004.12.074; PMid:15902137
Zelop C, Nadel A, Frigoletto FD et al. 1992. Placenta accreta/percreta/increta: a cause of elevated maternal serum alpha-fetoprotein. Obstet. Gynecol. 80: 693–694.
1. Zhou J, Li J, Yan P et al. 2014. Maternal plasma levels of cell-free beta-HCG mRNA as a prenatal diagnostic indicator of placenta accrete. Placenta 35: 691–695. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2014.07.007; PMid:25063251
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
