Стан біоценозу піхви у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій

Автор(и)

  • Л.М. Вигівська Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
  • І.В. Майданник Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
  • В.Ф. Олешко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2019.143.74

Ключові слова:

вагітність, безплідність, допоміжні репродуктивні технології, біоценоз піхви

Анотація

У статті наведені результати проспективного клінічного обстеження жінок з обтяженим безплідністю анамнезом, вагітність у яких настала у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).

Мета дослідження: вивчення у динаміці вагітності особливостей стану біоценозу піхви у вагітних після застосування ДРТ для вдосконалення тактики антенатального спостереження та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень.

Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети комплексно обстежено 299 вагітних, яких було розподілено наступним чином: до основної групи увійшли 249 жінок, вагітність у яких настала у результаті застосування ДРТ (цю групу розділено на три групи залежно від фактора, що спричинив безплідність); до контрольної групи увійшли 50 жінок зі спонтанним настанням вагітності та її фізіологічним перебігом, що стали на облік щодо вагітності у терміні 6–8 тиж.

Вагітним обстежених груп проводили визначення pH вагінального вмісту, амінний тест, бактеріальний скринінг піхвового вмісту, обстеження на наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом, та TORCH-інфекції.

Результати. У вагітних І та ІІ груп з високою частотою зареєстровано прояви бактеріального вагінозу – 28,7% (27 випадків) та 19,5% (17 випадків) відповідно. Цей показник достовірно відрізнявся від показника вагітних контрольної групи (р<0,05). Аеробний вагініт, пов’язаний з активною проліферацією умовно-патогенної аеробної мікрофлори, виявлено у 39,4% вагітних.

Бактеріологічне обстеження вагітних І групи свідчить, що у спектрі виділеної мікрофлори мікроаерофіли – Gardnerela vaginalis та Atopobium vaginae найчастіше знаходились в асоціаціях з Mobiluncus та окремими представниками аеробної мікрофлори (S. faecalis, E. coli, Klebsiella spp.).

Слід відзначити, що стан мікроекології статевих шляхів у вагітних основних груп характеризувався суттєвим зростанням у складі аеробного спектра мікрофлори показників висіву аеробних умовно-патогенних мікроорганізмів з патогенними властивостями (гемоліз, плазмокоагуляція, ліцитиназна активність). Зокрема, у цих жінок зареєстровано підвищення частоти виявлення та концентрації стафілококів, стрептококів та ешерихій з гемолітичними властивостями.

Заключення. Для жінок, вагітність у яких настала у результаті застосування лікувальних циклів ДРТ, як скринінговий метод відбору вагітних для поглибленого культурального дослідження вагінального біотопа доцільно рутинно використовувати тест-смужки для визначення рН піхвового вмісту. При рН ˃ 4,4 крім мікроскопії піхвових мазків для визначення ступеня активації лейкоцитарної реакції доцільно проводити амінний тест, бактеріологічне дослідження з обов’язковим кількісним визначенням концентрації виявлених агентів, а також посів з метою визначення анаеробної мікрофлори.

Посилання

Baragnovskaya EI, Lashkevich EL. 2009. Osobennosti biotsenoza polovyih putey i reproduktivnaya funktsiya zhenschin. Immunopatologiya, allergologiya, infektologiya 4: 82–90.

Ventskivska IB, Zahorodnia OS. 2012. Protyzapalni preparaty v likuvanni zahrozy peredchasnykh polohiv. Aktual. pytannia pediatrii, akusherstva ta ginekologii 1: 145–147.

Veropotvelyan PN, Koshevaya EV, Veropotvelyan NP, Zhuravleva SA. 2015. Rol molochnoy kisloty v mikrobnom peyzazhe vlagalischa: sovremennyiy vzglyad na problemu. Med. aspekty zdorovya zhenschiny 4: 48–55.

Kvitka NV, Peremot SD, Smilianska MV. 2009. Infektsii pry zapalnykh zakhvoriuvanniakh zhinochykh statevykh orhaniv. Medytsyna transportu Ukrainy 3: 35–37.

Malanchuk OB, Lakatosh VP, Kostenko OIu, Paladych IV. 2016. Osoblyvosti mikrobiotsenokhu pikhvy u vahitnykh u termini 22–28 tyzhniv vahitnosti, uskladnenoi peredchasnym rozryvom plodovykh obolonok. Zdorove zhenshchyny 6: 94–99.

Markin LB, Shakhova OV, Popovych AI. 2012. Kompleksna terapiia retsydyvuiuchoho khronichnoho henitalnoho khlamidiozu. Aktual. pytannia pediatrii, akusherstva ta ginekologii 2: 1–6.

Nagornaya VF, Moskalenko TYa, Gritsenko AA. 2015. rN vlagalischnogo sekreta v otsenke vlagalischnoy mikrobiotyi vo vremya beremennosti. Zdorove zhenschiny 6: 90–93.

Osipova LS, Kononenko IYa, Yurchuk ZhN. 2012. Genitalnyiy gerpes. Osobennosti techeniya i lecheniya v sovremennyih usloviyah. Ukr. zhurn. dermatologIYi, venerologii, kosmetologii 3: 5–10.

Panchenko LA. 2014. Gerpes. Rol v patologii cheloveka. Protivovirusnyie preparatyi. Harkov, Planeta-Print. 204.

Podolskyi VV, Kahramanian AL. 2015. Likuvalno-profilaktychni zakhody, spriamovani na korektsiiu mikrobiotsenozu urohenitalnykh orhaniv u zhinok fertylnoho viku, meshkanok silskohospodarskoho raionu Ukrainy. Neonatologiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna 5 (2): 66–71.

Seythanova BT, Shapambaev ZZ, Olzhaeva RR, Kalmenova PE. 2014. Mikrobiotsenoz vlagalischa i kishechnika beremennyih zhenschin. Nauka i zdravoohranenie 1:70–71.

Hryanin AA, Reshetnikov OV. 2012. Hlamidiynaya infektsiya: ot nauki k praktike. Kiev, OOO Tetris-print: 180.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-30

Номер

Розділ

Акушерство