Особливості лактації у породіль із ожирінням
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2019.143.46Ключові слова:
післяпологовий період, лактація, ожирінняАнотація
Мета дослідження: визначення особливостей лактації у породіль із ожирінням залежно від індексу маси тіла та проведених лікувально-профілактичних заходів.
Матеріали та методи. Проведено аналіз і оцінювання кількості та якісних показників (лактози, казеїну, загального білка, ліпідів, лактоферину, трансферину, церулоплазміну, вітамінів С і Е, імуноглобулінів класів G, A, M) материнського молока у динаміці післяпологового періоду у 386 породіль. До основної групи увійшли 115 жінок із ожирінням, ведення прегравідарного періоду, вагітності та післяпологового періоду яких здійснювали за запропонованою нами програмою, що включала немедикаментозні та медикаментозні методи. До групи порівняння увійшли 103 породіллі з ожирінням, менеджмент ведення яких проводили згідно з Наказом № 417 МОЗ України від 15.07.2011 р. До контрольної групи включені 53 першороділлі з нормальною масою тіла.
Результати. Аналіз стану лактації виявив гіпогалактію та патологічні зміни якісного складу грудного молока, що характеризувались у жінок із ожирінням зниженням рівня лактози і лактоферину у 1,6 разу, загального білка, церулоплазміну – у 2,2 разу, ліпідів – у 2,1 разу, трансферину – в 1,4 разу, казеїну – в 1,5 разу, вітаміну С – в 1,8 разу та Е – в 1,5 разу, а також вмісту IgG – у 2,1 разу, IgM – в 1,9 разу, IgА – у 2,2 разу. Ступінь тяжкості гіпогалактії і кількість патологічних змін якісних показників материнського молока зростають у міру підвищення індексу маси тіла.
Заключення. Запропонована нами патогенетично обґрунтована програма лікувально-профілактичних заходів сприяла збільшенню кількості грудного молока і покращенню його якісного складу.
Посилання
Abol’jan LV, Novikova SV. 2011. Modern aspects of breastfeeding. Pediatrija. Zhurnal im. G.N. Speranskogo 90;1: 80–83.
Avramenko TV, Makarenko MV, Govseev DA. 2016. Modern methods of diagnosis and correction of gestational diabetes mellitus in pregnant women (Clinical lecture). Zdorov’e zhenshhiny 3 (109):10–14.
Benjuk VA, Makarenko MV, Dyndar’ EA, Usevich IA, Govseev DA. 2019. Algorithms in obstetrics and gynecology. Spravochnik vracha. K, TOV «Doktor-Media»: 510.
Benjuk VO, Mel’nykov SM, Nykonjuk TR, Dyndar OA, Synycja JaV. 2002. Non-drug prevention of perinatal complications. Zbirnyk naukovyh prac’ «Asociacija akusheriv-ginekologiv Ukrai’ny». Kyiv: 128–131.
Vasil’eva MV, Novikova AA. 2013. Study of the spread of obesity disease in the modern World. Biomedicinskaja inzhenerija i jelektronika 2:51–54.
Vdovichenko Ju.P, Goncharuk NP, Gurzhenko EJu. 2017. Analysis of cases of abdominal delivery in acute fetal hypoxi. Zdorov’e zhenshhiny 5 (121): 28–31.
Venckovskaja IB, Benjuk SV, Dyndar’ EA, Nikonjuk TR, Shherba EA. 2014. Efferent therapy of cholestatic hepatosis in pregnant women. Zbirnyk naukovyh prac’ Asociacii’ akusheriv-ginekologiv Ukrainy. K, «Poligraf pljus»: 63–66.
Gojda NG, Vdovichenko JuP, Moiseenko RA. 2017. The role of the Ukrainian legislature in monitoring public health programmes. Zdorov’e zhenshhiny 2 (118): 33–35.
Ingerlejb MB. 2014. A complete directory of research and analysis in medicine. M, Omega-L: 500.
Kochetov AG, Ljang OV, Masenko VP et al. 2012. Methods of statistical processing of medical data. M, RKNPK: 42.
Lopatkina LV. 2013. On the influence of non-drug treatments on weight loss in metabolic syndrome. Saratovskij nauchno-medicinskij zhurnal 9;4: 975–979.
Malanchuk LM, Kryvyc’ka GO. 2015. Dishormonal diseases of the female reproductive system – the problem of today. Aktual’ni pytannja pediatrii, akusherstva ta ginekologii 2:124–128.
Osipova AA, Smetnik VP. 2012. Overweight and abdominal obesity in patients with tumor and non-tumor forms of hyperprolactinemia: the effect of therapy with parlodel, norprolac and dostinex. Probl. reprodukcii 8;1:12–17.
Sudakova EA, Butrova SA, Goncharov NP. 2011. Features of induced and spontaneous secretion of prolactin in obese young women. Prob. jendokr. 37;6: 13–16.
Truhacheva NV. 2013. Mathematical statistics in biomedical research with the use of Statistica. M, GJeOTAR-Media:384.
Abraham S. 2013. The obesity problem. IN. Engl. J. Med. 338;16: 1158–1160.
Bouchard С. 2015. Genetigue et obesite chez 1’ home. Diabete Metabol. 14;4: 407–413.
Bjorntorp Per. Classification of obese patients and complications related to the distribution of surplus fat nutrition. 6;2:131–137. 2015.
Dyndar ОА, Benyuk VО, Lastoveckaya LD. 2017. Risks of miscarriage and noncarrying of pregnancy in women with excessive body weight, obesity and metabolic syndrome. Zdorov’e zhenshhiny 5 (121): 78–81.
Garner Peter R. 2015. The impact of obesity on reproductive function. Semin Reprod. Endocrinol. 8;1: 32–43. https://doi.org/10.1055/s-2007-1021421
Ogden CL, Carroll MD, Kit BK, Flegal KM. 2014. Prevalence of childhood and adult obesity in the United States. JAMA. 311: 806–814. https://doi.org/10.1001/jama.2014.732; PMid:24570244 PMCid:PMC4770258
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.