Функціональні та ендоскопічні методи діагностики внутрішньоматкової патології

Автор(и)

  • В.О. Бенюк Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
  • В.М. Гончаренко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
  • В.Ф. Олешко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
  • О.В. Забудський Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2019.143.39

Ключові слова:

патологія ендометрія, соноеластографія, гіперплазія ендометрія, поліп ендометрія, гістерорезектоскопія

Анотація

Патологія ендометрія (ПЕ) є однією з найбільш поширених проблем, що ускладнює життя жінки у пізній репродуктивний, менопаузальний та постменопаузальний періоди. На сьогодні доведено, що ПЕ виступає у якості преморбідного фону, на якому маніфестують онкологічні процеси жіночої репродуктивної системи. Особлива роль у верифікації ПЕ належить неінвазивним та інвазивним методам дослідження, діагностична цінність яких не є однаковою.

Мета дослідження: оцінювання діагностичної ефективності основних методів верифікації ПЕ у жінок у пізній репродуктивний та постменопаузальний періоди.

Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 162 жінок з ПЕ. Окрім загальноприйнятого обстеження всім пацієнткам на першому етапі дослідження проводили трансабдомінальну та транспіхвову ультрасонографію (ТПУЗД) з подальшою 3D\4D-ехографією та дослідженням у режимі соноеластографії (ТП-СЕГ). На другому етапі дослідження виконували гістерорезектоскопію з подальшою гістологічною верифікацією отриманого матеріалу.

Результати. За даними ТПУЗД діагноз гіперплазії ендометрія (ГЕ) встановлено у 162 випадках. У 76 (59,4%) пацієнток діагностовано неатипову форму (НФ) ГЕ, у той час як у 52 (40,6%) жінок виявлено атипову форму (АФ) ГЕ. У 34 (20,9%) пацієнток відзначено розбіжність ультразвукового та патогістологічного діагнозу. Частота діагностики ГЕ за допомогою ТП + СЕГ становила 145 (89,5%) випадків, що на 10,5% менше порівняно з ТПУЗД. Підвищену ехогенність ендометрія мали 58 (76,3%) жінок з НФ ГЕ, з АФ ГЕ даний діагностичний критерій встановлено у 42 (80,1%) хворих. Деформацію рельєфу порожнини матки виявлено у 52 (68,4%) пацієнток з НФ ГЕ, у жінок з АФ ГЕ даний ультразвуковий показник виявляли у 38 (73,1%) випадках. Нерівність зовнішнього контуру М-еха визначали у 8 (10,5%) жінок з НФ ГЕ та у 14 (26,9%) жінок з АФ ГЕ (р<0,05). Під час виконання гістерорезектоскопії діагноз ГЕ встановлено у 154 (95,0%) випадках. Для хворих у пост- та пременопаузальний періоди виявились більш характерними фіброзні поліпи.

Заключення. Проведений порівняльний аналіз діагностичних характеристик свідчить, що доповнення ультразвукового дослідження соноеластографією дозволяє зменшити відсоток хибних результатів та підвищити діагностичну чутливість ультразвукового дослідження під час діагностики гіперплазії ендометрія з 79,0% до 89,5%. Включення в діагностичний алгоритм гістерорезектоскопії дозволяє візуалізувати патологію ендометрія та отримати прицільну біопсію. Це дає можливість підвищити діагностичну чутливість ультразвукового дослідження з використанням соноеластографії з 89,5% до 95,0%.

Посилання

Adamyan LV, Tkachenko ER, Kiselev SI, Gaydarova AH. 2001. Primenenie sovremennyih maloinvazivnyih tehnologiy i metodov vizualizatsii (SKT) v diagnostike i hirurgicheskom lechenii giperplasticheskih protsessov i sochetannoy ginekologicheskoy patologii. Zhurn. akush. i zhen. bol. 1: 23–25.

Gerasimovich GI, Safina MR, Barsukov AN. 1993. Otsenka prognosticheskih faktorov razvitiya raka u bolnyh s krovotecheniyami na fone atrofii endometriya. Akush.i ginekol. 3: 48–50.

Krasnova IA, Solomatina AA, Mishieva OI. 2000. Gidrosonografiya kak metod ultrazvukovoy diagnostiki vnutrimatochnoy patologii. Akush. i ginekol. 6: 30–34.

Pobedinskiy NM, Fedorova EV, Hohlova ID, Lipman AD. 2001. Polipyi endometriya: osobennosti vnutrimatochnogo krovotoka po dannyim tsvetovogo dopplerovskogo kartirovaniya i dopplerometrii. Ultrazvuk.i funkts. diagnostika 1:24–31.

Posiseeva LV, Romanov VN, Shishkov DN. 1996. Ablyatsiya i rezektsiya endometriya pri lechenii giperplasticheskih protsessov u zhenschin peri- i postmenopauzalnogo vozrasta. Probl. peri- i postmenopauzalnogo perioda. Mater. simp. 49–50.

Saveleva GM, Breusenko VG, Kappusheva LM. 1998. Postmenopauza. Fiziologiya i patologiya. Vestn. Ros. assots. akusherov-ginekologov 2: 45–49.

Khanina OI. 2013. Epidemiolohichna ta klinichna kharakterystyka hiperplazii endometriia na tli khronichnoho endometrytu v zhinok premenopauzalnoho viku. Svit medytsyny ta biolohii 3 (40): 46–48.

Anastasiadis PG, Skaphida PG, Koutlaki NG et al. 2000. Descriptive epidemiology of endometrial hyperplasia in patients with abnormal uterine bleeding. Eur J Gynaecol Oncol. 21 (2): 131–134.

Cravello L, d’Ercole C, Azoulay P et al. 1995. Hysteroscopic treatment of endometrial polyps. Gynaecol. endocrinol. 4(3): 201–205.

Feldman S. 1995. Predicting endometrial cancer among olderwomen who present with abnormal vaginal bleeding. Gynecol.Oncol. 56(3): 376–381. https://doi.org/10.1006/gyno.1995.1066; PMid:7705671

Freude G, Leodolter S. 1994. Hysteroscopic rollerball endometrialablation combined with hormonal medication, a procedure to prevent hysterectomies in postmenopausal women. Int. J. Gynecol. Obstet. 46: 54.

Newell Guy R. 1990. Risk factors for endometrial cancer. CancerBull. 42 (2): 117–118.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-30

Номер

Розділ

На допомогу практичному лікарю