Функціональні та ендоскопічні методи діагностики внутрішньоматкової патології

Анотація

Патологія ендометрія (ПЕ) є однією з найбільш поширених проблем, що ускладнює життя жінки у пізній репродуктивний, менопаузальний та постменопаузальний періоди. На сьогодні доведено, що ПЕ виступає у якості преморбідного фону, на якому маніфестують онкологічні процеси жіночої репродуктивної системи. Особлива роль у верифікації ПЕ належить неінвазивним та інвазивним методам дослідження, діагностична цінність яких не є однаковою.

Мета дослідження: оцінювання діагностичної ефективності основних методів верифікації ПЕ у жінок у пізній репродуктивний та постменопаузальний періоди.

Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 162 жінок з ПЕ. Окрім загальноприйнятого обстеження всім пацієнткам на першому етапі дослідження проводили трансабдомінальну та транспіхвову ультрасонографію (ТПУЗД) з подальшою 3D\4D-ехографією та дослідженням у режимі соноеластографії (ТП-СЕГ). На другому етапі дослідження виконували гістерорезектоскопію з подальшою гістологічною верифікацією отриманого матеріалу.

Результати. За даними ТПУЗД діагноз гіперплазії ендометрія (ГЕ) встановлено у 162 випадках. У 76 (59,4%) пацієнток діагностовано неатипову форму (НФ) ГЕ, у той час як у 52 (40,6%) жінок виявлено атипову форму (АФ) ГЕ. У 34 (20,9%) пацієнток відзначено розбіжність ультразвукового та патогістологічного діагнозу. Частота діагностики ГЕ за допомогою ТП + СЕГ становила 145 (89,5%) випадків, що на 10,5% менше порівняно з ТПУЗД. Підвищену ехогенність ендометрія мали 58 (76,3%) жінок з НФ ГЕ, з АФ ГЕ даний діагностичний критерій встановлено у 42 (80,1%) хворих. Деформацію рельєфу порожнини матки виявлено у 52 (68,4%) пацієнток з НФ ГЕ, у жінок з АФ ГЕ даний ультразвуковий показник виявляли у 38 (73,1%) випадках. Нерівність зовнішнього контуру М-еха визначали у 8 (10,5%) жінок з НФ ГЕ та у 14 (26,9%) жінок з АФ ГЕ (р<0,05). Під час виконання гістерорезектоскопії діагноз ГЕ встановлено у 154 (95,0%) випадках. Для хворих у пост- та пременопаузальний періоди виявились більш характерними фіброзні поліпи.

Заключення. Проведений порівняльний аналіз діагностичних характеристик свідчить, що доповнення ультразвукового дослідження соноеластографією дозволяє зменшити відсоток хибних результатів та підвищити діагностичну чутливість ультразвукового дослідження під час діагностики гіперплазії ендометрія з 79,0% до 89,5%. Включення в діагностичний алгоритм гістерорезектоскопії дозволяє візуалізувати патологію ендометрія та отримати прицільну біопсію. Це дає можливість підвищити діагностичну чутливість ультразвукового дослідження з використанням соноеластографії з 89,5% до 95,0%.