Затримка внутрішньоутробного розвитку плода/малий для гестаційного віку плід: діагностичні критерії та алгоритм ведення

Анотація

У статті представлені дані щодо інформативності інструментальних методів дослідження при веденні пацієнток із ЗВУРП/МГВП, зокрема допплерометричного дослідження кровотоку матково-плацентарно-плодового комплексу у поєднанні з кардіотокографічним дослідженням за методом Доуза–Редмана. Проаналізовано діагностичну цінність показників кровотоку у пуповинній артерії, середній мозковій артерії та венозній протоці залежно від терміну вагітності.

Так, спостереження за плодом із ЗВУР, виявленій на ранніх термінах – до 32 тиж, повинно включати допплерометрію венозної протоки, позаяк високорезистентний кровотік в ній (ІП >95%) характеризує початкові зміни стану плода, тоді як нульовий або зворотний кровотік у даній судині свідчить про наявний ацидоз та ризик загибелі плода.

Критичним у веденні вагітності із пізнім типом ЗВУР є поява аномального кровотоку у середній мозковій артерії (СМА). При цьому зниження резистентності у СМА (ІП <5%) при ЗВУР, діагностованій на пізніх термінах, збільшує ризик виникнення несприятливих перинатальних наслідків та потреб у проведенні кесарева розтину, а зниження цереброплацентарного співвідношення (ІП СМА/ІП артерії пуповини) погіршує перинатальні наслідки. Щодо КТГ, то при ЗВУР необхідне її проведення у рамках допологового супроводу з метою контролю за станом плода у поєднанні з допплерометрією матково-плацентарно-плодового комплексу.

Розроблений та впроваджений науково обґрунтований алгоритм ведення вагітності дозволяє провести контроль за перебігом гестаційного періоду, прогнозування патологічного стану плода зі своєчасним розглядом питання про дострокове розродження. Широке впровадження даного алгоритму дозволить суттєво зменшити перинатальну захворюваність та смертність і покращити якість надання акушерської допомоги.