Епідеміологія, патогенез і лікування кандидозу сечостатевих органів у жінок
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2019.142.52Ключові слова:
кандидоз сечостатевих органів, жінки, епідеміологія, патогенез, клініка, лікуванняАнотація
Мета дослідження: огляд і аналіз тематичних публікацій, присвячених вивченню епідеміології, патогенезу кандидозу сечостатевих органів у жінок; підвищення ефективності комплексної терапії урогенітального кандидозу у жінок із застосуванням антимікотичних препаратів загальної та місцевої дії.
Матеріали та методи. Виконано клініко-лабораторне обстеження 23 жінок з кандидозом сечостатевих органів у віці від 21 до 45 років. Вивчали анамнестичні дані і проводили лабораторні методи дослідження. Клінічна діагностика ґрунтувалася на виявленні сукупності ознак захворювання, які включали в себе рецидивний біль у ділянці придатків, порушення менструальної функції, виділення з піхви, періодичні загострення захворювання.
Результати. На підставі даних літератури, власних клінічних спостережень було проведено аналіз епідеміології та деяких аспектів патогенезу, описані клінічні форми захворювання. У пацієнтів спостерігалися кандидозний вульвовагініт, кандидозний ендоцервіцит і кандидозний уретрит. Для кандидозних уражень жіночих статевих органів характерними клінічними проявами були невеликого розміру, різко відмежовані, округлі, сіро-білі нальоти, які містили велику кількість грибів Candida. У гострій стадії нальоти були щільні і знімалися важко, а в подальшому легко. Слизова оболонка у вогнищах ураження мала схильність до кровоточивості, а навколо нальоту була гіперемована. Через частоту випадків безуспішності терапії і рецидивів захворювання важливою проблемою залишаються питання лікування кандидозу сечостатевих органів у жінок, що свідчить про необхідність пошуку нових методів терапії.
Заключення. Згідно з матеріалами численних публікацій, актуальною сучасною проблемою є зростання захворюваності на кандидоз сечостатевих органів у жінок з хронічним перебігом захворювання і резистентністю до лікування. Запропонована комплексна терапія кандидозу сечостатевих органів у жінок, що включає системні антимікотики (Фуцис, Есзол) і протигрибкові препарати місцевої дії (супозиторії Клофан, Фуцис Гель®), сприяє лікуванню пацієнток і запобігає рецидивам захворювання.
Посилання
Ayzyatulov RF. 2000. Zabolevaniya, peredavaemyie polovyim putem (etiologiya, klinika, diagnostika, lechenie): illyustrirovannoe rukovodstvo. Donetsk, Donechchina:384.
Aiziatulov RF. 2007. Kandydoznыe porazhenyia kozhy y slyzystыkh obolochek. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia 5 (10):48–53.
Ayzyatulov RF. 2004. Seksualno-transmissivnyie zabolevaniya (etiologiya, klinika, diagnostika, lechenie): illyustrirovannoe rukovodstvo. Donetsk, Kashtan: 400.
Ayzyatulov YuF. 2010. Standarty diagnostiki i lecheniya v dermatovenerologii. Donetsk, Kashtan: 560.
Ayzyatulov RF, Ayzyatulova DR. 2018. Sovremennyie aspektyi etiopatogeneza, kliniki i printsipyi lecheniya urogenitalnogo kandidoza u zhenschin. Zhurnal dermatovenerologii ta kosmetologii imeni MO Torsueva 1 (39): 29–35.
Aiziatulov RF, Kohan BH. 2009. Kompleksne likuvannia khronichnoi urohenitalnoi infektsii u cholovikiv i zhinok: metodychni rekomendatsii. K:13.
Aiziatulov RF, Kohan B.H. 2010. Suchasni osoblyvosti etiolohii, patohenezu, kliniky i likuvannia hrybkovykh zakhvoriuvan: metodychni rekomendatsii. K: 12.
Zaporozhan VM ta in. 2004. Diahnostyka ta likuvannia infektsii zhinochykh statevykh orhaniv: metodychni rekomendatsii. K: 32.
Diudiun AD. 2005. Kompleksno-dyferentsiiovana terapiia khvorykh z retsydyvamy urohenitalnykh infektsii. Dermatovenerolohyia, kosmetolohyia, seksopatolohyia. Dnipro 1–2 (8): 38–52.
Mavrov GI, Nikitenko IN. 2002. Uslovno-patogennaya mikroflora v etiologii vospalitelnyih zabolevaniy urogenitalnogo trakta. Zhurnal dermatovenerologii i kosmetologi i im. NA Torsueva 3–4:51–55. Donetsk
Mavrov HY, Unuchko SV, Bondarenko HM, Hubenko TV, Nykytenko Y.N., Shcherbakova YuV. 2004. Problemnыe yssledovanyia v oblasty venerolohyy. Dermatolohiia ta venerolohiia 2 (24): 67–72. Kharkiv.
Stepanenko VI ta in. 2012. Dermatolohiia, venerolohiia: pidruchnyk. K, KIM:848.
Kaliuzhna LD ta in. 2014. Dytiacha dermatovenerolohiia: pidruchnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv IV rivnia akredytatsii ta likariv dermatovenerolohiv. K, Hramota: 304.
Dudchenko MO, Vasylieva KV, Popova IB. 2011. Dermatovenerolohiia: navchalnyi posibnyk. Poltava: 319.
Bolotna LA ta in. 2004. Klinichna mikolohiia: navchalnyi posibnyk dlia likariv. Kharkiv, IPTs «Kontrast»: 96.
Ayzyatulov YuF i dr. 2013. Kozhnyie bolezni i infektsii, peredavaemyie polovyim putem: uchebnoe posobie. Donetsk, Kashtan: 712.
Ray OV, Turkevich SA. 2012. Patogeneticheskie mehanizmyi kandidoza kozhi pri saharnom diabete. UkraYinskiy zhurnal dermatologIYi, venerologіуі, kosmetologіуі 1 (44):100–106.
Turkevych SA, Rudnyk TI, Dashko MO. 2018. Dosvid likuvannia poverkhnevoho kandydozu u khvorykh na foni porushennia vuhlevodnevoho obminu ta tsukrovoho diabetu. Zhurnal dermatovenerolohii ta kosmetolohii imeni M.O.Torsuieva 2 (40): 49–58.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
