Аспекти прегравідарної підготовки жінок зі звичним невиношуванням вагітності і набутою формою тромбофілії
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2019.141.63Ключові слова:
звичне невиношування вагітності, антифосфоліпідний синдром, прегравідарна підготовка, плазмаферез, внутрішньовенний імуноглобулінАнотація
Мета дослідження: зниження акушерських і перинатальних ускладнень у жінок зі звичним невиношуванням вагітності і набутою формою тромбофілії шляхом розроблення, впровадження та оцінювання ефективності комплексу діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів на етапі прегравідарної підготовки.
Матеріали та методи. Було проведено обстеження 377 пацієнток зі звичним невиношуванням вагітності. У 140 (37,1%) жінок був виявлений патологічний рівень антифосфоліпідних антитіл. Залежно від виду прегравідарної підготовки жінки були розділені на дві групи: основну (I; n=80), пацієнткам якої проводили підготовку за запропонованою методикою, і групу порівняння (II; n=60), пацієнткам якої підготовку проводили згідно з протоколом. До контрольної групи увійшли 30 соматично здорових жінок без порушення генеративної функції.
Обстеження включало: визначення гормонального, імунного статусу, рівня гомоцистеїну, інфекційного профілю, визначення рівня антифосфоліпідних антитіл, гемостазіологічні дослідження всіх ланок гемостазу, консультації суміжних фахівців.
Результати. Патологічний рівень антифосфоліпідних антитіл було виявлено у 37,1% жінок зі звичним невиношуванням вагітності в анамнезі. У жінок досліджуваних груп легкий ступінь активності антифосфоліпідного синдрому за рівнем виявлених антитіл (10–20 ум.од.) становив 65%, середній ступінь (20–60 ум.од.) був зареєстрований у 20% і у 10% пацієнток виявлено тяжкий ступінь (>60 ум.од.). У групі, де проводили розроблений комплекс прегравідарної підготовки, знизився рівень антифосфоліпідних антитіл до норми, нормалізувався гемостазіологічний потенціал, була проведена санація вогнищ вторинної інфекції, нормалізувалися показники імунного та гормонального статусу. У пацієнток II групи майже у 40% реєстрували підвищений рівень антитіл (>10 ум.од.).
Розроблений нами алгоритм прегравідарної підготовки дозволив на 25% знизити частоту мимовільних абортів і завмерлих вагітностей у термінах до 22 тиж і практично вдвічі знизити частоту передчасних пологів.
Заключення. Розроблена і впроваджена програма лікувально-реабілітаційних заходів у прегравідарний період дозволяє знизити перинатальну захворюваність і смертність у жінок зі звичним невиношуванням вагітності на тлі антифосфоліпідного синдрому.
Посилання
Alehnovich LI, Stepanova YuI. 2010. Kliniko-laboratornyie aspektyi antifosfolipidnogo sindroma. ARS MEDICA 4 (24): 23–27.
Barkagan ZS, Momot AP. 2008. Diagnostika i kontroliruemaya terapiya narusheniy gemostaza. 3-e izdanie. M, Nyudiamed:292.
Veropotvelyan PN, Veropotvelyan NP. 2011. Trombofilii i beremennost. Zdorove Ukrainyi 9/10 (50): 30–34.
Kurlovich IV, Harkevich ON, Zubovskaya TE i dr. 2010. Osobennosti agregatsionnoy funktsii trombotsitov u beremennyih zhenschin s tromboembolicheskimi oslozhneniyami i varikoznoy boleznyu. ARS MEDICA 4 (24): 111–116.
Levchenko VG, Zorina VN, Bazhenova LG i dr. 2010. Nekotoryie aspektyi patogeneza preeklampsii u beremennyih. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa 10;3: 21–25.
Makatsariya AD, Bitsadze VO. 2010. Antifosfolipidnyiy sindrom. M: 32.
Tromboticheskie sostoyaniya v akusherskoy praktike: posobie. pod red. Dobrohotovoy YuE, Schegoleva AA. M, GEOTAR-Media:128. 2010.
Korotova SV i dr. 2014. Sovremennyiy vzglyad na problemu antenatalnoy gibeli ploda. Sibirskiy meditsinskiy zhurnal. Irkutsk 7: 65–69.
Hoffmeyr DYu, Neylson DP i dr. 2010. Kokranovskoe rukovodstvo: Beremennost i rodyi. Pod obschey red. Suhih GT. Per. s angl. M, Logosfera:440.
Chan WC, Lee A, Spencer FA et al. 2010. D-dimer testing in pregnant patients: towards determing the next «level» in the diagnosis of deep vein thrombosis. J. Thromb. Haemost. 8:1004–1011. https://doi.org/10.1111/j.1538-7836.2010.03783.x
Clark P, Walker I, Laghorne P et al. 2010. SPIN (Scottish Pregnancy intervention) study: a multicenter, randomized controlled trial of low weight heparin and low-dose aspirin in women whith recurrent miscarriage. Blood 115 (21): 4162–4167. https://doi.org/10.1182/blood-2010-01-267252; PMid:20237316
Ducloy-Bouthors AS. 2010, May. Hemostase et preeclampsie. Annales Francaises D’anesthesie Et De Reanimation. 29 (5):121–134. https://doi.org/10.1016/j.annfar.2010.03.012; PMid:20478689
Giasuddin ASM, Mazhar I, Mulibul Hag AM. 2010. Prevalence of anticardiolipin antibody in Bangladeshi patients with recurrent pregnancy loss. Bangladesh Med. Res. Counc. Bull. 36: 10–13. https://doi.org/10.3329/bmrcb.v36i1.5446
Gris JR. 2011. LMWH have no place in recurrent pregnancy loss: Debate –against the motion. Thrombosis research. 127;3:110–112. https://doi.org/10.1016/S0049-3848(11)70029-9
Guillermo RI, Crowther M, Branch, Khamashta MA. 2010. The Lancet Seminar: Antiphosholipid syndrome. The Lancet. 376;9751:1498–15. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(10)60709-X
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
