Особливості деяких ультразвукових показників у вагітних з єдиною пупковою артерією плода
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2019.141.54Ключові слова:
єдина пупкова артерія, венозна протока, допплерометрія, цереброаортальний індексАнотація
Єдину пупкову артерію (ЄПА) вважають незалежним фактором ризику виникнення перинатальних ускладнень. Припускається вплив деяких ендокринних, гінекологічних та загальних факторів на виникнення ЄПА, виявлення ЄПА на різних термінах вагітності, а також вплив ЄПА на стан плода та плаценти. У статті представлені деякі особливості ультразвукових показників на різних термінах гестації у вагітних з ЄПА порівняно з вагітними з трьома судинами пуповини та фізіологічними пологами в подальшому.
Мета дослідження: вивчення та аналіз деяких ультразвукових показників плода та плаценти на різних термінах гестації у вагітних з ЄПА; проведення порівняльної характеристики виявлених особливостей з такими показниками у вагітних з трьома судинами пуповини.
Матеріали та методи. Були обстежені 31 вагітна з єдиною пупковою артерією плода (основна група) та 62 вагітні з двома артеріями пуповини плода (контрольна група).
Результати. У даному дослідженні в анамнезі у 6 (19,4%) вагітних з ЄПА під час ультразвукового скринінгу на 12–13-у тижні вагітності було виявлено реверсний кровотік у венозній протоці.
За даними допплерометрії швидкість кровотоку в аорті плода у вагітних з ЄПА є достеменно меншою порівняно з вагітними контрольної групи, хоча й не виходить за межі нормальних значень. Спостерігається тенденція до більшого значення цереброаортального індексу у вагітних з ЄПА.
Заключення. У терміні 12–13 тиж вагітності реверсний кровотік у венозній протоці можна вважати маркером ЄПА. За даними допплерометрії у вагітних з ЄПА плода спостерігаються незначні негативні зміни у напрямку збільшення периферійного судинного опору (за даними швидкості кровотоку в аорті плода) та тенденція до централізації кровообігу (за даними цереброаортального індексу).
Посилання
Kogan YaE. 2016. Patologiya pupovinyi i ee rol v perinatalnyih oslozhneniyah. Prakticheskaya meditsina 1: 22–25.
Marzoeva OV, Leonova EI, Bartagova MN. 2014. Prognosticheskaya znachimost otsenki krovotoka v venoznom protoke u plodov na sroke 10–14 nedel dlya ranney diagnostiki vrozhdennyih porokov serdtsa. Tez. dokl. Konf. «Markery hromosomnoy patologii i prediktory VPS u ploda pri skriningovom ultrazvukovom issledovanii v I trimestre beremennosti»: 245.
Markin LB, Shakhova OV. 2007. Ultrazvukove doslidzhennia pupovyny. Reproduktyvnoe zdorove zhenshchynу 4: 60–64.
Mitkov VV, Medvedev MV. 1996. Klinicheskoe rukovodstvo po ultrazvukovoy diagnostike. M, Vidar 2: 394.
Saveleva GM, Kulakov VI, Strizhakov AN i dr. 2000. Akusherstvo: Uchebnik. Pod red. Savelevoy GM. M, Meditsina: 816.
Schegolev AI, Dubova EA, Gus AI i dr. 2011. Edinstvennaya arteriya pupochnogo kanatika (klinicheskoe nablyudenie i obzor literaturyi). Meditsinskaya vizualizatsiya 1: 75–82.
Yudina EV. 2003. Ultrazvukovyie prenatalnyie markeryi hromosomnyih anomaliy vo vtorom trimestre beremennosti. Diss. d-ra med. nauk: 247.
Yudina EV. 2002. Ehograficheskie markeryi hromosomnyih anomaliy ploda: edinstvennaya arteriya pupovinyi. Prenatalnaya diagnostika 1;3: 240.
Arcos-Machancoses JV, Marín-Reina P, Romaguera-Salort E. 2015. Postnatal development of fetuses with a single umbilical artery: differences between malformed and non-malformed infants. World J Pediatr VII (1);61:66. https://doi.org/10.1007/s12519-014-0471-3; PMid:24668234
Bornemeir S, Carpinito L, Winter T. 1996. Sonographic evaluation of the two vessel umbilical cord: a comparison between umbilical arteries adjacent to the bladder and cross-sections of the umbilical cord. J.Diagn.Med. 12:260–265. https://doi.org/10.1177/875647939601200603
Budorick N, Kelly T, Dunn J et al. 2001. The single umbilical artery in a high-risk patient population: what sould be offered? J.Ultrasound Med. 20:619–627. https://doi.org/10.7863/jum.2001.20.6.619; PMid:11400936
Catanzarite VA, Hendrics SK, Maida C. 1995. Prenatal diagnosis of the two-vessel: implications for patient counseling and obstetric management. Ultrasound Obstet.Gynecol. 5; 2:98–105. https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.1995.05020098.x; PMid:7632225
Dagklis T, Defiguei F, Redo D. 2010. Isolated single umbilical artery and fetal karyotype. Ultrasound Obstet.Gynecol. 36: 291–295. https://doi.org/10.1002/uog.7717; PMid:20549772
Dogan S. 2014. Perinatal outcome in cases of isolated single umbilical artery and its effects on neonatal cord blood gas indices. J.Obstet.Gynecol. 34 (7):576–579. https://doi.org/10.3109/01443615.2014.919578; PMid:24867412
Fujkura T. 2003. Fused umbilical arteries near placental cord insertion. Am.J.Obstet.Gynecol. 188:765–767. https://doi.org/10.1067/mob.2003.165; PMid:12634654
Goldkrand J, Lenz S, Turner A et al. 1999. Doppler velocimetry in the fetus with a single umbilical artery. J.Report Med. 44 (4): 346–350.
Hill LM, Wibner D, Gonzales P, Chenevey P. 2001. Validity of transabdominal sonography in detection o two-vessel umbilical cord. Obstet. Gynecol. 98: 837–842. https://doi.org/10.1016/S0029-7844(01)01572-1
Hitschold T, Müntefering HSingle umbilical artery. 2001. Effect on fetal growth and doppler flow velocity wave form. Ultraschall Med. 22 (1):17–22. https://doi.org/10.1055/s-2001-11247; PMid:11253550
Hua Meilin, Odibo Anthony O, Macones George A, Roehl Kimberly A, Crane James P, Cahill Alison G. 2010. Umbilical Artery and Its Associated Findings. Obstetrics & Gynecology 115 (5):930–934. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3181da50ed; PMid:20410765
Jones TB, Sorokin Y, Bhatia R еt al. 2000. Single umbilical artery: accurate diagnosis? Am.J.Obstet.Gynecol. 169: 538–540. https://doi.org/10.1016/0002-9378(93)90615-P
Lacro R, Jones K, Benirschke K. 1987. The umbilical cord twist: origin, direction, and relevance. Am. J. Obstet.Gynecol. 157:833–838. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(87)80067-4
Martínez-Frías ML, Bermejo-Sánchez E, Rodríguez-Pinilla E, Prieto-Merino D. 2006. Characteristics of neonates with and without a single umbilical artery. Analysis of two consecutive series of neonates with and without congenital defects Periférico del ECEMC. An Pediatr (Barc). 65 (6):541–550. https://doi.org/10.1157/13095846
Murphy A, Weerakkody Y. 2016. Single umbilical artery. Radiology 34 (7): 476–479.
Murphy-Kaulbeck L. 2010. Single umbilical artery risk factors and pregnancy outcomes. Obstet. Gynecol. 12:35–40. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3181f0bc08; PMid:20859147
Nicolaides PJ, Sebore NJ, Snijders JM. 1999. The 11-week scan. The diagnosis of fetal abnormalities. Parthenon Publishing group: 196.
Persutte W, Lenke R. 1994. Tranaverse umbilical arterial diameter: technique for the prenatal diagnosis of single umbilical artery. J. Ultrasound Med. 13:763–766. https://doi.org/10.7863/jum.1994.13.10.763; PMid:7823338
Raio L, Ghezzi F, Naro E еt al. 1999. Prenatal assessment of Warton`s jelly in umbilical cords with single artery. Ultrasound Obstet.Gynecol. 14: 42–46. https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.1999.14010042.x; PMid:10461337
Raio L, Mueller M, Schumacher A еt al. 1998. Vascular diameter and resistance indices in normal fetuses with a single umbilical artery. Ultraschall. Med. 19:187–191. https://doi.org/10.1055/s-2007-1000487; PMid:9816624
Rembouskos G, Cicero S, Longo D, Sacchini C, Nicolaides KH. 2003. Single umbilical artery at 11–14 weeks’ gestation: relation to chromosomal defects. Ultrasound Obstet Gynecol. 22 (6): 567–570. https://doi.org/10.1002/uog.901; PMid:14689527
Saller DN Jr, Canick JA, Palomaki GE, Knight GJ, Haddow JE. 1994. Second-trimester maternal serum alpha-fetoprotein, unconjugated estriol, and hCG levels in pregnancies with ventral wall defects. Obstet Gynecol. 84 (5): 852–855.
Sepulveda W, Dezerega V, Carstens E. 2001. Fused umbilical arteries: prenatal sonographic diagnosis and clinical significance. J. Ultrasound Med. 20:59–62. https://doi.org/10.1002/uog.901; PMid:14689527
Suess G, Raio L, Kuhn A, Di Naro E, Surbek D. 2009. Arterial-adaptive dilatation and Doppler velocimetry in normal fetuses with a single umbilical artery. Ultraschall Med. 30 (5):485–489. https://doi.org/10.1055/s-2008-1027705; PMid:18773382
Suzuki S, Masahiko K. 2015. Clinical Significance of Pregnancies Complicated by Velamentous Umbilical Cord Insertion Associated With Other Umbilical Cord. Placental Abnormalities. Clin Med Res. 7 (11):853–856. https://doi.org/10.14740/jocmr2310w; PMid:26491497 PMCid:PMC4596266
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
