Зміни матково-плацентарної гемодинаміки при кесаревому розтині та шляхи її оптимізації
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2019.141.26Ключові слова:
кесарів розтин, спинномозкова анестезія, гемодинамікаАнотація
Мета дослідження: вивчення впливу спинномозкової анестезії (СМА) на центральну гемодинаміку матері та параметри кровообігу у матково-плацентарному судинному контурі при розродженні жінок за допомогою кесарева розтину (КР); відпрацювання методики оптимізації матково-плацентарної гемодинаміки.
Матеріали та методи. Для відпрацювання методики оптимізації гемодинаміки матері і матково-плацентарного судинного контуру при проведенні СМА операції КС виконано серію ультразвукових допплерометричних досліджень у 34 жінок, яким була проведена СМА з метою знеболювання планової операції, до початку активності матки. Оцінювали параметри кровотоку у маткових артеріях і артерії пуповини. Вимірювання проводили за допомогою апарата Philips HD 11XE.
Результати. Установлено що при проведенні СМА у жінок для знеболювання КР виникає проблема швидкого настання і більш вираженої артеріальної гіпотензії порівняно з пацієнтками гінекологічного профілю.
Обґрунтовано і опрацьовано методику оптимізації гемодинаміки матері і матково-плацентарного судинного контуру шляхом уведення міні-доз окситоцину (0,1–0,5 од.) на початку виконання СМА при проведенні КР, що дозволило покращити ступінь безпеки анестезіологічної допомоги для матері та плода.
Заключення. Застосування у вагітних, які перебувають під дією спинномозкової анестезії, проведеної з метою знеболювання кесарева розтину, внутрішньовенного введення окситоцину у міні-дозі (0,1–0,5 од.) запобігає розвитку ранньої і вираженої гіпотензії за рахунок зменшення потенційної ємності судинного русла матки і при цьому не чинить негативного впливу на стан плода.
Посилання
Armstrong JC, Kozhimanni KB, McDermott P et al. 2016. Comparing variation in hospital rates of cesarean delivery among low-risk women using 3 different measures. Am. J. Obstet. Gynecol. 24;2:153–163. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.10.935; PMid:26593970
Sebastiano YV, Womack L, Vamos CA et al. 2016. Hospital variation in cesarean delivery rates: contribution of individual and hospital factors in Florida. Am. J. Obstet. Gynecol. 24;1:123.e1-123.e.18. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.08.027; PMid:26292046
Shifman EM, Filippovich GV. 2005. Spinnomozgovaya anesteziya v akusherstve. Petrozavodsk, IntelTek: 558.
Tihtonen K et al. 2005. Maternal hemodynamics during cesarean delivery by whole-body impedance cardiography. Acta Obstet. Gynec. Scand. 84;4: 355–361. https://doi.org/10.1080/j.0001-6349.2005.00489.x; PMid:15762965
Sidorova IS. 2006. Fiziologiya i patologiya rodovoy deyatelnosti. M, MIA:240.
Nazarenko LH, Fesenko VS, Nastenko OM, Torroni Piero. Patent na korysnu model No.116567. Sposib profilaktyky arterialnoi hipotenzii pry spinalnii anestezii dlia kesarevoho roztynu. MPK (2017.01) A61V 17/00, A61M 19/00.
Suhanova LP, Elizarova IP. 1987. Farmakologicheskaya depressiya ploda i novorozhdennogo kak faktor riska narusheniy postnatalnoy adaptatsii. Akusherstvo i ginekologiya 1:27–32.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.