Вплив методу лікування аутоімунної патології щитоподібної залози на репродуктивну функцію жінок

Анотація

Мета дослідження: вивчення впливу різних методів лікування аутоімунних захворювань щитоподібної залози на репродуктивну функцію жінок.

Матеріали та методи. Був проведений аналіз різних методів лікування хвороби Грейвса у 103 жінок. Крім того, було проведено скринінгове оцінювання патології щитоподібної залози у 298 жінок з безплідністю (основна група) та у 50 фертильних жінок, які звернулися до клініки для підбору методу контрацепції (контрольна група). Відбір хворих здійснювався відкритим когортним методом у міру звернення пацієнток з безплідністю у відділення збереження та відновлення репродуктивної функції. Анкетування проведено у 205 жінок з безплідністю. Обстеження пацієнток з безплідністю проводили відповідно до загальноприйнятого діагностичного алгоритму, включаючи ендоскопічні методи, а лікування – залежно від виявлених причин безплідності.

Результати. Аналіз залежності репродуктивних результатів від використаного методу лікування аутоімунної патології щитоподібної залози засвідчив, що найбільш сприятливі репродуктивні результати відзначені після проведення терапії радіоактивним йодом і тиреоїдектомії, а найменш сприятливі – після тиреостатичної терапії. Отримані дані свідчать про підвищену поширеність аутоімунної патології щитоподібної залози у пацієнток з безплідністю порівняно з фертильними жінками зі встановленим ризиком 2,1 (р<0,001), а також про виражений зв’язок між аутоімунним тиреоїдитом та ендометріозом як причиною безплідності і тісної асоціації ендокринної безплідності та гіпотиреозу. Висока частота зустрічальності еутиреоїдного зоба у жінок з безплідністю свідчить про необхідність проведення індивідуальної йодної профілактики всім жінкам з безплідністю.

Заключення. Отримані результати необхідно ураховувати під час розроблення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.