Структура виявлених антифосфоліпідних антитіл у І та ІІ триместрах вагітності

Автор(и)

  • С.Ст. Леуш Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Україна
  • І.Б. Венцківська Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Україна
  • О.С. Загородня Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2019.140.55

Ключові слова:

антитіла до фосфоліпідів, антитіла до фосфатидилсерину, антитіла до фосфатидилетаноламіну, ендотеліальна дисфункція

Анотація

У статті викладено результати проспективного дослідження з вивчення наявності антифосфоліпідних антитіл у здорових першовагітних з аналізом подальших гестаційних ускладнень.

Мета дослідження: визначення циркуляції у сироватці антитіл до різних типів фосфоліпідів у І та ІІ гестаційних триместрах та вивчення частоти розвитку акушерських ускладнень залежно від цієї циркуляції.

Матеріали та методи. Проведено визначення антитіл до фосфоліпідів в 11–12 та 18–20 тиж вагітності методом імуноферментного аналізу. До дослідження включено 150 першовагітних (11–12 тиж) без розладів репродуктивної функції в анамнезі, повторне дослідження виконано у 148 жінок, оскільки у 2 відбулось мимовільне переривання вагітності. Обчислено відносний ризик розвитку основних акушерських ускладнень у жінок з появою антитіл до фосфоліпідів у ІІ триместрі вагітності.

Результати. Під час першого обстеження частота виявлення антитіл до фосфоліпідів коливалася від 3% до 4%, що відповідає світовим даним щодо поширеності циркуляції антитіл у здоровій популяції. Проте вже у 18–20 тиж виявлено статистично вірогідне підвищення частоти циркуляції антитіл, головним чином – до фосфатидилсерину (21,6%) та фосфатидилетаноламіну (17,4%). Особливості будови клітинної мембрани полягають в асиметрії розташування фософоліпідів, за якої негативно заряджені молекули, серед яких – фосфатидилсерин та фосфатидилетаноламін, розташовано переважно у внутрішньому шарі. Поява антитіл саме до цих молекул у динаміці вагітності є свідченням їхньої екстерналізації, що може бути наслідком порушення нормального функціонування ендотелію. Аналіз перебігу другої половини вагітності у пацієнток з виявленими субтипами антитіл продемонстрував зростання відносного ризику тяжкої прееклампсії, плацентарної дисфункції та передчасних пологів.

Заключення. 1. Частота виявлення антифосфоліпідних антитіл у здорових першовагітних у І триместрі не відрізняється від даних світової популяції. 2. У ІІ триместрі вагітності зареєстровано зростання частоти виявлення антитіл до фосфатидилсерину (21,6%) та фосфатидилетаноламіну (17,4%). 3. Поява антитіл до негативно заряджених фосфоліпідів у ІІ триместрі вагітності дозволяє припустити дестабілізацію ендотеліальних мембран у цих пацієнток, що проспективно підтверджується високою частотою акушерських ускладнень у них.

Посилання

Zagorodnia OS. 2014. Vplyv antyfosfolipdinoho syndromu na perebih polohiv. Ukrainskyi zhurnal klinichnoi ta laboratornoi medytsyny 4: 23–27.

Bobba R, Johnson S, Davis A. 2007. A review of the Sapporo and revised Sapporo criteria for the classification of antiphospholipid syndrome. Where do the revised sapporo criteria add value? J Rheumatol. 34 (7): 1522-7.

Costedoat-Chalumeau N, Leguern V, Leroux G et al. 2012. Pregnancy and antiphospholipid syndrome. Rev Med Interne. 33 (4): 209-16. https://doi.org/10.1016/j.revmed.2012.01.003; PMid:22341691

Devaux P. 1992. Protein involvement in transmembrane lipid asymmetry. Ann. Rev. Biophys. Biomol. Struct. 21: 417–439. https://doi.org/10.1146/annurev.bb.21.060192.002221; PMid:1525472

Duarte-Garcia A, Pham M, Crowson C et al. 2017. Epidemiology of Antiphospholipid Syndrome: A Population-Based Study. Arthritis Rheumatol. 69:34–45.

McNeil H, Chesterman C, Krilis S. 1991. Immunology and clinical importance of antiphospholipid antibodies. Adv. Immunol. 49: 193–280. https://doi.org/10.1016/S0065-2776(08)60777-4

Mulla M, Brosens J, Chamley L et al. 2009. Antiphospholipid antibodies induce a pro-inflammatory response in first trimester trophoblast via the TLR4/MyD88 pathway. Am J Reprod Immunol. 62 (2): 96–111. https://doi.org/10.1111/j.1600-0897.2009.00717.x; PMid:19614626 PMCid:PMC2772057

Park S, Jang S, Park C, Chi H. 2016. Clinical Application of Revised Laboratory Classification Criteria for Antiphospholipid Antibody Syndrome: Is the Follow-Up Interval of 12 Weeks Instead of 6 Weeks Significantly Useful? Biomed Res Int. 16: 64–75. https://doi.org/10.1155/2016/2641526; PMid:27610369 PMCid:PMC5005572

Pengo V, Ruffatti A, Del Ross T et al. 2013. Confirmation of initial antiphospholipid antibody positivity depends on the antiphospholipid antibody profile. J Thromb Haemost. 11 (8): 1527-31. https://doi.org/10.1111/jth.12264; PMid:23601766.

Schroit A, Zwaal R. 1991. Transbilayer movement of phospholipids in red cell and platelet membrane. Biochem. Biophys. Acta. 1071: 313–329. https://doi.org/10.1016/0304-4157(91)90019-S

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-30

Номер

Розділ

Акушерство