Порівняльний аналіз перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених при двійнях з монохоріальним типом плацентації

Автор(и)

  • А.В. Ткаченко Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2019.140.46

Ключові слова:

багатоплідна вагітність, монохоріальна двійня, пологи, перинатальні наслідки

Анотація

Мета дослідження: аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених при двійнях з монохоріальним типом плацентації.

Матеріали та методи. Проведений порівняльний аналіз перебігу вагітності, пологів і перинатальних наслідків у 110 пацієнток з монохоріальною (МХ) двійнею. До I групи увійшли 92 пацієнтки, у яких протягом вагітності не спостерігалось специфічних для багатоплідної вагітності акушерських ускладнень: до II групи увійшли 18 вагітних зі специфічними ускладненнями при багатоплідній вагітності. Крім загальноприйнятих, були використані такі методи дослідження, як ультразвукова фетометрія, плацентографія, допплерометрія, кардіотокографія.

Результати. Вагітність при двійнях з МХ-типом плацентації є фактором високого ризику розвитку ускладнень вагітності, а специфічні ускладнення за даного типу плацентації є вкрай несприятливими щодо перинатальних наслідків. Навіть під час проведення патогенетичного лікування відзначається високий ризик втрати вагітності, передчасних пологів, розвитку патології у новонароджених.

Аналіз перинатальних наслідків продемонстрував, що за відсутності специфічних ускладнень при МХ-типі плацентації у 49,0% випадків вагітність завершилася народженням нормотрофних дітей, що не перевищує відсотка пацієнток, діти яких народилися з гіпотрофією різного ступеня тяжкості – 51,0% відповідно.

В обох підгрупах спостереження перебіг вагітності характеризувався: високою частотою розвитку загрози її переривання (61,4% і 67,1% відповідно), прееклампсією різного ступеня – 33,3% і 44,6%, гестаційною анемією, що спостерігалась у 43,4% і 39,8%, передчасними пологами, що відбулись у 66,7% і 46,8% відповідно. Це виправдало високу частоту оперативного розродження – 44,4% і 52,1% відповідно, при цьому кількість випадків планового абдомінального розродження у Іб підгрупі в 3,3 разу перевищувала цей показник у Іа підгрупі.

Перинатальні втрати у пацієнток з МХ двійнями у підгрупах становили 4,4% і 5,3% відповідно.

Заключення. Перебіг вагітності та пологів при монохоріальних двійнях із специфічними ускладненнями вирізняється вищим ризиком для плода та новонародженого, про що свідчать високі показники перинатальної смертності та захворюваності у цій групі новонароджених. Це, у свою чергу, вимагає подальшого пошуку ефективних методів профілактики та лікування даних ускладнень. А отримані результати необхідно враховувати під час розроблення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів при багатоплідній вагітності.

Посилання

Kalashnikov SA, Sichinava LG, Savinova AA. 2008. Perinatalnyie ishodyi pri monohorialnoy dvoyne. Voprosyi ginekologii, akusherstva i perinatologii 6: 41–45.

Brackley KJ, Kilby MD. 2015. Twin-twin transfusion syndrome. Hosp Med. 60 (6):419-424. https://doi.org/10.12968/hosp.1999.60.6.1134; PMid:10492713

Management of monochorionic twin pregnancy. The Royal Australian and New Zealand College of Obstetricians and Gynaecologists. 2012.

Golianovskyi V. 2017. Vedennia monokhorialnoi vahitnosti dviineiu. ZTZh 8 (83).

Leduc L, Takser L, Rinfret D. 2013, Nov. Persistence of adverse obstetric and neonatal outcomes in monochorionic twins after exclusion of disorders unique to monochorionic placentation. Am J Obstet Gynecol. 193(5): 1670-1675. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2005.04.007; PMid:16260208

Zharova AA, Novikova CB, Tumanova VA, Klimova IV, Tsivtsivadze EB. 2010. Optimizatsiya taktiki vedeniya mnogoplodnoy beremennosti na ambulatornom etape. Mater. Vserossiyskogo kongressa «Ambulatorno-poliklinicheskaya praktika – novyie gorizonty». M: 105.

Krasnopolskiy VI, Novikova SV, Kapustina MV, Titchenko LI, Aksenov AN, Zharova AA. 2009. Sovremennyie problemyi mnogoplodnoy beremennosti. Rossiyskiy vestnik akushera ginekologa 9;2:79–81.

Baxi LV, Walsh CA. 2009. Monoamniotic twins in contemporary practice: a single4center study of perinatal outcomes. J. Matern. Fetal Neonatal Med. 27: 1–5. https://doi.org/10.1080/14767050903214590

Management of monochorionic twin pregnancy. Royal College of Obstetricians and Gynaecologist Green4top Guidline 51. 2008.

Novikova CB, Zharova AA, Klimova IV, Tsivtsivadze EB. 2010. Osobennosti techeniya i perinatalnyie ishodyi u beremennyih s dvoyney. Mat i ditya v Kuzbasse. Spetsvyipusk 1: 145–147.

Sichinava LG, Kalashnikov SA, Panina OB i dr. 2003. Monohorialnaya dvoynya: osobennosti techeniya beremennosti i rodov, perinatalnyie ishodyi. Akusherstvo i ginekologiya 2: 8–12.

Zhuk SI, Oshovskyi VI, Oshovska IO, Melnyk OV. 2011. Feto-fetalnyi transfuziinyi syndrom: etiopatohenez, diahnostyka, likuvannia ta rozrodzhennia. Zdorove zhenshchyny 3 (59): 193–197.

Liem SMS , van Baaren GJ, Delemarre FMC et al. 2014. Economic analysis of use of pessary to prevent preterm birth in women with multiple pregnancy (ProTWIN trial). Ultrasound Obstet. Gynecol. 44:338–345. https://doi.org/10.1002/uog.13432; PMid:24898103

Guseva OI. 2000. Feto-fetalnyiy transfuzionnyiy sindrom: sovremennyie predstavleniya o patogeneze, diagnostike i lechenii. Ultrazvukovaya diagnostika v akush., ginekol. i pediatrii 1: 7–17.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-30

Номер

Розділ

Акушерство