Особливості суб’єктивних проявів, стадійність неоплазії статевих органів у

Анотація

Мета дослідження: визначення структури, стадії, вираженості суб’єктивних проявів пухлинних процесів репродуктивних органів.

Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз історій хвороби 301 хворої з пухлинами репродуктивних органів у постменопаузальний період. Середній вік пацієнток становив 61,6±04, року. Тривалість постменопаузального періоду коливалась у межах 11,0±0,6 року.

Результати. Установлено, що у 28,9% жінок у період постменопаузи виявляли міому матки, у 29,4% – гіперпластичні процеси ендометрія, у 21,6% – рак ендометрія, у 10,6% – рак яєчників, у 5,6% – доброякісні пухлини яєчників, у 5,6% – рак шийки матки, в 1,7% – саркому матки.

У 68,8% хворих на рак яєчників діагностували на пізніх стадіях з превалюванням виявлення захворювання на ІІІ стадії пухлинного процесу (62,5%). Рак ендометрія діагностували у 86,2% жінок на ранніх стадіях пухлинного процесу. Частота діагностики раку ендометрія на пізніх стадіях становить 4,6%.

З клінічних проявів пухлин статевих органів у постменопаузі превалюють кров’янисті виділення та кровотечі із зовнішніх статевих органів, біль унизу живота, прискорене серцебиття і надмірне оволосіння.

Заключення. Отримані результати дозволили встановити, що постменопаузальний період є періодом високого ризику розвитку неопластичних процесів органів репродуктивної системи.