Особливості вагітності, пологів, стану плода та новонародженого у жінок з невиношуванням в анамнезі (Ретроспективний аналіз)

Автор(и)

  • Н.М. Гичка Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ; Київський міський пологовий будинок № 3, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2019.139.44

Ключові слова:

вагітність, невиношування, передчасні пологи, біофізичний профіль плода, перинатальні ускладнення

Анотація

Перинатальні аспекти невиношування вагітності, попри успіхи у вивченні патогенетичних механізмів недоношування вагітності, продовжують залишатися провідними у сучасному акушерстві. Питання прогнозування, попередження та профілактики перинатальних ускладнень потребують чіткого розуміння механізму впливу загрози мимовільного викидня та передчасних пологів на плід.

Мета дослідження: вивчення частоти і причин передчасних пологів, що впливають на основні показники результатів недоношування вагітності, для удосконалення організаційних заходів, спрямованих на профілактику перинатальних і акушерських ускладнень та поліпшення медичної допомоги недоношеним новонародженим.

Матеріали та методи. Було проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз 1976 історій вагітності та пологів жінок, які знаходилися на лікуванні та розродженні у Київському міському пологовому будинку № 3 за 2014–2018 роки. Особливу увагу приділяли аналізу показників біо­фізичного профілю плода, який проводили у 140 вагітних. Задля поглибленого вивчення причин і наслідків передчасних пологів проаналізовані результати 83 гістоморфологічних досліджень плацент після передчасних пологів.

Результати. До основних факторів розвитку невиношування вагітності, згідно з отриманими результатами, належать юний та пізній репродуктивний вік вагітних, низький соціальний статус, пізнє взяття на облік у жіночій консультації, супутня екстрагенітальна та гінекологічна патологія. До основних ускладнень гестації в обстежених вагітних належали загроза переривання вагітності у І та ІІ триместрах та передуюча госпіталізації загроза передчасних пологів. Пологи обтяжувались передчасним розривом плодового міхура, аномаліями пологової діяльності, ручним обстеженням стінок порожнини матки. Ранній неонатальний період у недоношених новонароджених ускладнювався патологією, зумовленою перш за все незрілістю органів та систем. Патоморфологічне обстеження плацент після передчасних пологів виявило клітинно-паренхіматозний тип плацентарної недостатності. Аналіз результатів імунологічної реактивності засвідчив збільшення рівня алоантигенів плодового походження у вагітних з невиношуванням.

Заключення. Проведений ретроспективний клініко-статистичний аналіз частоти і перебігу передчасних пологів за останні п’ять років виявив низку соціально-побутових і медично-біологічних чинників, що спричинюють індукцію недоношування і негативно впливають на функціональний стан плода і відповідно можуть мати прогностичний характер.

Посилання

Analiz smertnosti ta naslidkiv peredchasnykh polohiv: vid novonarodzhenoi dytyny do dorosloi liudyny. Chastyna 2 serii «Peredchasni polohy». Z turbotoiu pro zhinku 3 (24):26–31. 2011.

Antipkin YuG, Davyidova YuV. 2012. Osnovnyie napravleniya razvitiya perinatalnoy meditsinyi. Reproduktiv. endokrinologiya 2: 5–7.

Beniuk VO, Dyndar OA. 2014. Tsytokinovyi profil i imunohistokhimichnyi stan endometriiu zhinok iz nevynoshuvanniam vahitnosti na tli nadlyshkovoi masy tila ta metabolichnoho syndromu. Imunolohiia ta alerholohiia: nauka i praktyka 4: 33–37.

Ventskivska IV, Strashko IV, Ventsivskyi KO, Zahorodnia OS. 2017. Peredchasnyi rozryv plodovykh obolonok: novi henetychni chynnyky ta mozhlyvyi patohenez yikhnoi realizatsii. Zdorove zhenshchyny 2 (118): 26–29.

Veropotvelyan PN, Veropotvelyan NP, Panasenko AN, Goruk PS. 2012. Prezhdevremennoe izlitie okoloplodnyih vod pri nedonoshennoy beremennosti – chto delat? Zdorove zhenschinyi 1 (67): 99–104.

Veropotvelyan PN, Belaya VV, Veropotvelyan NP. 2014. Sovremennyie klinicheskie podhodyi k lecheniyu ugrozhayuschih prezhdevremennyih rodov. Zdorove zhenschiny 3:78–83.

Ivanyuta SO. 2012. PeredchasnI pologi (KlInIchna lektsIya). NeonatologIya, hirurgiya ta perinatalna meditsina II;1(3): 71–75.

Nazarenko LG, Kruglova NA. 2014. O vliyanii progesteronovoy podderzhki na psihoemotsionalnoe sostoyanie beremennyih s riskom nevyinashivaniya. Zhinochiy likar 2: 46–51.

Pirohova VI, Misiura AH. 2015. Klinichni varianty perebihu peredchasnoho rozryvu plodovykh obolonok. Perynatalni aspekty. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta ginekologii 2: 147–149. Ternopil.

Tihomirov AL, Lubnin DM. 2008. Privyichnoe nevyinashivanie: 44. M.

Anum EA, Springel EH et al. 2009 Genetic contributions to disparities in preterm birth. Pediatr. Res. 65(1): 1–9. https://doi.org/10.1203/PDR.0b013e31818912e7

Boots CE, Bernardi LA, Stephenson MD. 2014. Frequency of euploid miscarriage is increased in obese women with recurrent early pregnancy loss. Fertility and Sterility 102(2):455–459. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2014.05.005

Campbell S. 2014. My bolee ne mozhem ne delat nichego dlya predotvrascheniya prezhdevremennyih rodov. Zdorove zhenschiny 2: 17–20. https://doi.org/10.1038/nrendo.2009.106

Chrousos GP. 2009. Stress and Disorders of the Stress System. Nat. Rev. Endocrinol. 5: 374–381.

Dodd JM, Crowther CA. 2009. The role o progesterone in prevention of preterm birth. Int. J. Womens Health 1:73–84. https://doi.org/10.2147/IJWH.S4730

Hubinont C, Debieve F. 2012. Profilaktyka peredchasnykh polohiv: novyny tokolizu. Zhinochyi likar 2:21–24.

Phibbs CS, Baker LC, Caughey AB. 2007. Level and volume of neonatal intensive care and mortality in very-low-birth-weight infants. N. Engl. J. Med. 356: 2165–2175. https://doi.org/10.1056/NEJMsa065029

Schindler AE, Carp H, Druckmann R, Genazzani AR et al. 2015. Rekomendatsii Evropeyskogo kluba progestinov po profilaktike i lecheniyu gestagenami ugrozhayuschego ili privyichnogo nevyinashivaniya beremennosti. Zdorove zhenschiny 6: 29–31.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-30

Номер

Розділ

На допомогу практичному лікарю