Зміни функції фетоплацентарного комплексу під впливом вірусу гепатиту В

Автор(и)

  • Н.Я. Курташ ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», Україна
  • Л.В. Пахаренко ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2019.139.22

Ключові слова:

гепатит В, HBV-інфекція, вагітність, плацента

Анотація

Провідним клінічним синдромом у вагітних з HВV-інфекцією є плацентарна дисфункція, яка зумовлена морфологічними і функціональними змінами плаценти і проявляється порушенням стану плода і його розвитку.

Мета дослідження: діагностика перинатальних та акушерських ускладнень у вагітних з HВV-інфекцією на підставі виявлення ехоскопічних відхилень фетоплацентарного комплексу.

Матеріали та методи. Було обстежено 228 жінок у 30–34 тиж вагітності: основна група – 146 вагітних з HВV-інфекцією та контрольна група – 82 вагітні без HBV-інфекції.

Результати. Найбільш поширеним ультразвуковим симптомом у вагітних з гепатитом В було потовщення міометрія, зміни товщини і структури плаценти. Необхідно відзначити наявність низького прикріплення плаценти у жінок з HBV-інфекцією. У жінок основної групи асиметричну форму затримки розвитку плода діагностовано у 21,23±3,38%, субкомпенсовані дихальні рухи – у 34,93±3,95%, субкомпенсовану активність плода – у 41,10±4,07%, а також порушення його тонусу – у 30,14±3,80% за достовірності р<0,05 порівняно з контрольною групою. За наявності інфекції HBV зміни ультразвукової картини були особливо показовими: дострокове дозрівання плаценти 1-го ступеня виявлено у 37,57±4,01%; патологію міометрія у плацентарній зоні – у 44,52±4,11%; поєднання стоншення або потовщення з передчасним дозріванням – у 47,26±4,13%; багатоводдя – у 52,74±4,13% і маловоддя – у 25,34±3,60% (р<0,05).

Заключення. Отже, плацентарна дисфункція, виявлена у вагітних з HВV-інфекцією, розвивається під впливом різних факторів, основним з яких є вірус гепатиту В.

Посилання

Hay JE. 2008. Liver disease in pregnancy. Hepatology 47;3: 1067–1076. https://doi.org/10.1002/hep.22130

Hunt K, Kennedy SH, Vatish M. 2016. Definitions and reporting of placental insufficiency in biomedical journals: a review of the literature. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 205:146–149. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2016.08.029

Bajema KL, Stankiewicz Karita HC, Tenforde MW et al. 2018. Maternal Hepatitis B Infection and Pregnancy Outcomes in the United States: A Population-Based Cohort Study. Open Forum Infectious Diseases 5 (6). https://doi.org/10.1093/ofid/ofy134

Cai QY, Liu HY, Han WH et al. 2019. Maternal HBsAg carriers and adverse pregnancy outcomes: a hospital-based prospective cohort analysis. J. Viral. Hepat. https://doi.org/10.1111/jvh.13105.

Wan Z, Zhou A, Zhu H et al. 2018. Maternal Hepatitis B Virus Infection and Pregnancy Outcomes: A Hospital-based Case-control Study in Wuhan, China. J. Clin. Gastroenterol. 52;1:73–78. https://doi.org/10.1097/MCG.0000000000000842

Tan J, Huang S, He G et al. 2017. Maternal hepatitis B surface antigen carrier status and its impact on neonatal outcomes: a cohort study of 21 947 singleton newborns in China. J. Matern. Fetal. Neonatal. Med. 30;18: 2219–2224. https://doi.org/10.1080/14767058.2016.1243098

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-30

Номер

Розділ

Актуальні теми