Особливості перебігу вагітності у жінок з пролонгованою та переношеною вагітністю (Дані ретроспективного аналізу)

Автор(и)

  • І.А. Жабченко ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Україна
  • І.С. Ліщенко ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2019.138.61

Ключові слова:

вагітність, переношування, пролонгована вагітність, ускладнення вагітності, групи ризику, ожиріння, плацентарна дисфункція

Анотація

Проблема переношеної вагітності і запізнілих пологів є надзвичайно актуальною у сучасному акушерстві та перинатології через те, що частота цієї патології є високою, залишається у межах 3,5–16,0% і не має тенденції до зниження. Також важливість цієї проблеми зумовлена значною кількістю ускладнень перебігу запізнілих пологів, а також високою неонатальною захворюваністю та перинатальною смертністю переношених дітей.

Мета дослідження: визначення особливостей перебігу періоду гестації у жінок з пролонгованою та переношеною вагітністю та формування групи ризику щодо переношування.

Матеріали та методи. З метою визначення груп ризику вагітних щодо переношування вагітності було проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз 197 історій вагітності й пологів жінок, які знаходились на лікуванні та розродженні у відділенні патології вагітності і пологів ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», за 2011–2015 рр. Вивчено соціально-побутовий стан, гінекологічний та акушерський анамнез, перебіг вагітності та ступінь інфікування жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю.

До основної групи увійшли 156 жінок, розроджених після 41-го тижня вагітності: 2011 р. – 26 (16,8%), 2012 р. – 26 (8%), 2013 р. – 57 (36,5%), 2014 р. – 34 (21,9%), 2015 р. – 26 (16,8%). З них пологи у 41тиж – 110 (70%), у 41–42 тиж – 33 (21%), у 42 тиж – 13 (9%). До групи контролю увійшла 41 вагітна, які були розроджені своєчасно.

Результати. Середній вік вагітних основної групи становив 28,7±1 рік, а контрольної групи – 27±1 рік. Серед них достовірно переважали вагітні віком понад 35 років (12,8%), у контрольній групі – 9,7% (р<0,05). З ожирінням І ступеня було виявлено відповідно 29 жінок (18,6%) в основній групі та лише 3 вагітні (7,3%; р<0,05) – у контрольній групі. Достовірно визначено, що жінки з пролонгуванням та переношуванням вагітності частіше хворіли на ГРВІ протягом життя, ніж вагітні контрольної групи: 47 (21,4%) та 5 (12,2%; р<0,05) відповідно.

Під час аналізу особливостей соматичного анамнезу у жінок основної та контрольної груп було виявлено високий рівень захворюваності. Нерегулярний менструальний цикл відзначала кожна п’ята (20,5%) вагітна основної групи та лише 3 вагітні (7,3%; р<0,05) контрольної групи. Пізній початок менструацій достовірно частіше фіксували у вагітних основної групи – 16 (10,3%) жінок порівняно з контрольною групою.

Питома вага жінок, які не народжували, у групі пацієнток з пролонгованою та переношеною вагітностями становила 73,7% (контрольна група – 48,7%; р<0,01). Кожна друга жінка основної групи була першовагітною. Лише 26,3% пацієнток основної групи мали пологи в анамнезі. Для жінок основної групи характерним є збільшений інтергенетичний інтервал, а саме – від 4 до 10 років і більше (78,8%), контроль­ній групі – 52,3% (р<0,01).

Найчастіше під час даної вагітності у жінок основної групи діагностували плацентарну дисфункцію за допомогою ультразвукового та допплерометричного обстеження (34,0%), контрольної групи – 17,1% (р<0,05) та ГРВІ (22,4%), контрольної групи – 9,7% (р<0,05). Також кожна третя вагітна з основної групи лікувала загрозу раннього мимовільного аборту (30,8%) та анемію різних ступенів вираженості (28,2%). Ускладнювали перебіг даної вагітності й вагініти у 17,9% випадків (контрольна група – 7,3%; р<0,05).

Виявлено, що у переважної більшості вагітних з переношуванням причиною запальних захворювань жіночих статевих органів і фонових захворювань шийки матки є саме асоціація збудників. Так, у 68,0% вагітних основної групи виявлено асоціації збудників ІПСШ (контрольна група – 34,1%; р<0,05), а саме – епідермального стрептокока з умовно-патогенною флорою кишкової групи. Наявність асоціації збудників TORCH-інфекцій відзначали у 75,6% вагітних основної групи (у контрольній групі – 29,3%; р<0,05).

Заключення. У жінок з пролонгованою та переношеною вагітністю часто виявляли ускладнення перебігу гестації, а саме: рецидивуючу загрозу викидня (30,8%), плацентарну дисфункцію (34,0%) та вагініти (17,9%). Ураховуючи результати даного дослідження, до груп ризику з переношування необхідно включати вагітних із рецидивуючою загрозою викидня, першовагітних, жінок раннього та пізнього репродуктивного віку, вагітних, які мали в анамнезі запізнілі пологи, вагітних з виявленими до вагітності метаболічними порушеннями, вагітних із перенесеними у дитинстві частими ГРВІ, жінок з хронічними захворюваннями серцево-судинної системи та травного тракту, вагітних із запальними захворюваннями жіночих статевих органів і фоновими захворюваннями шийки матки.

Посилання

Chernukha EA. (2007). Postpoint and prolonged pregnancy. Moscow: 17-19.

Zhuk SI. 2018, September. Regulation of contractile activity of the uterus. Modern Features. Women's Doctor 2 (76):11-14

Reznichenko GI. (1998). Poverty pregnancy and late delivery. Zaporozhye, Parity: 180-181.

Lavrinenko VP. (2004). Prevention of pregnancy transplantation in women with chronic pyelonephritis: the dissertation author's abstract of the candidate of medical sciences. Kiev:15.

Zamanova LE. (2009). Forecasting of perinatal complications during pregnancy: author's abstract. the dissertation author's abstract of the candidate of medical sciences. Republic of Kazakhstan: 24.

Shcherbyna AM, Morgulian OV. (2012). Peculiarities of the influence of pregnancy transplantation on the formation of perinatal pathology of the fetal nervous system. Tavricheskiy medico-biol. Messenger 15;2;2 (58): 223-225.

Zhabchenko IA, Yaremko AE, Kovalenko TN. (2014). A Modern View on Pregnancy and Prolongation of Pregnancy. Health of Ukraine. Gynecology. Obstetrics. Reproductology (thematic number). 2: 16-17.

Bogodelnikov IV. (2011). Dysbacteriosis - desirable and actual. News of medicine and pharmacy 6: 2-3.

Rahmatulin MR, Plakhov KI. (2016). Bacterial vaginosis associated with Atopobium vaginae: modern principles of diagnosis and treatment. Reproduct. endocrinology 3: 34 – 38

Smith GC. (2001). Life-table analysis of the risk of perinatal death at term and post term in singleton pregnancies. Am.J.Obstet.184: 346. https://doi.org/10.1067/mob.2001.109735; PMid:11228508

Campbell MK. (1997). Post-term birth: risks factors and outcomes in a 10-year cohort of Norwegian births. J. Obstet.Gynecol.89:543-548. https://doi.org/10.1016/S0029-7844(97)00049-5

Hemitton BE, Minino AM, Martin JA. (2007). Annual summary of vital statstics 2005. Pediatries:. 345-360. https://doi.org/10.1542/peds.2006-3226; PMid:17272625

Rao A, Celik E. (2008). Cervical length and maternal factors in expectantly managed prolonged pregnancy; prediction of onset of labor and mode of delivery. Ultrasound Obstet.Gynecol 32(5): 646-51. https://doi.org/10.1002/uog.6211; PMid:18816476

Vercoustre L, Nizard J. (2007). Perinatal risk at term and post-term revisited. J.Obstet. Biol Reprod. 36(7):663-70. https://doi.org/10.1016/j.jgyn.2007.04.007; PMid:17537588

Divon M, Haglund B, Nisell H. (1998). Fetal and neonatal mortality in the post-term pregnancy Am.J.Obstet.Gynecol.178:726. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(98)70482-X

Swadpanich U, Lumbiganon P, Prasertcharoensook W. (2008). Antenatal lower genital tract infection screening and treatment programs for preventing preterm delivery. Cochrane Database Syst. Rev.: 77 – 86. https://doi.org/10.1097/LGT.0b013e318189583e

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-30

Номер

Розділ

Акушерство