Результати контрольованої стимуляції овуляції у пацієнток репродуктивного віку з трубно-перитонеальною безплідністю залежно від препарату, що використовувався

Автор(и)

  • О.В. Багатько Медичний центр «Мати та дитина», м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2019.138.49

Ключові слова:

трубно-перитонеальна безплідність, екстракорпоральне запліднення, стимуляція суперовуляції, фолікулостимулювальний гормон, ооцит

Анотація

Мета дослідження: вивчення ефективності стимуляції овуляції у жінок з трубно-перитонеальною формою безплідності залежно від препарату, що використовується.

Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було обстежено 239 пацієнток з трубно-перитонеальною безплідністю, які методом випадкової вибірки розподілені на дві групи – I (основну, n=118) та II (порівняння, n=121). Жінкам основної групи для КОС призначали одноразову підшкірну ін’єкцію корифолітропіну-a у черевну стінку на початку фолікулярної фази менструального циклу у дозі 150 мкг. Жінки групи порівняння отримували щодобові ін’єкції фолітропіну-b по 150–225 МО протягом 6–12 днів. Після денудації оцінювали зрілість та якість яйцеклітин.

Результати. Середня тривалість стимуляції суперовуляції у жінок основної групи становила 8,43±0,01 доби, а в групі порівняння – 10,51±0,03 доби (p<0,05). Кількість отриманих ооцитів була у І групі 17,68±0,51, у ІІ групі – 14,58±0,25 (p<0,05); зрілих ооцитів відповідно 14,35±0,24 й 10,16±0,19 (p<0,05).

Під час проведення аналізу якості ооцитів визначено, що у I групі отримано 77,78% зрілих ооцитів, а у II групі – 62,5% (p<0,05). Серед зрілих ооцитів в обох групах лише у двох третинах випадків (74,15% та 69,0% відповідно; p<0,05) вони були високої якості, тоді як в інших зареєстровані ті чи інші зміни їхньої структури.

Заключення. Оптимальним для молодих жінок з трубно-перітонеальною безплідністю є короткий протокол КОС з використанням рФСГ пролонгованої дії, який дозволяє отримати більшу кількість ооцитів високої якості при скороченні періоду стимуляції.

Посилання

Bulavenko OV, Lovkina OL. (2013). Novi pidkhody v korektsii stanu endometriiu u zhinok reproduktyvnoho viku iz pervynnym stres-indukovanym nepliddiam. Elektronnyi resurs. Biomedical and biosocial anthropology 21: 150–154. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2013_21_39

Yuzko AM. (2017). Zhenskoe besplodie trubnogo proishozhdeniya. Zdorove zhenschiny 2: 126–131.

Yuzko OM, Zhylka NIa, Rudenko NH, Aloshyna HM, Yuzko TA. (2007). Dopomizhni reproduktyvni tekhnolohii v Ukraini. Zhinochyi likar 3: 8–12.

Petrovich EA, Manuhin IB. (2010). Innovatsionnyiy podhod k lecheniyu trubno-peritonealnogo besplodiya. Ginekologiya 3 (12): 15–20.

Suhih GT, Nazarenko TA. (2010). Besplodnyiy brak. Sovremennyie podhodyi k diagnostike i lecheniyu. M, GEOTAR-Media: 788.

Hryshchenko MH. (2010). Prohnozuvannia efektyvnosti ekstrakorporalnoho zaplidnennia u zhinok z trubno-perytonealnym bezpliddiam na pidstavi vyvchennia imunnoho homeostazu v folikuliarnii ridyni. Suchasni medychni tekhnologii 4: 12–18.

Pouwer AW, Farquhar C, Kremer AM. (2012). Long-acting FSH versus daily FSH for women undergoing assisted reproduction (Review). The Cochrane Library 6: 233–239. https://doi.org/10.1002/14651858.CD009577

Gabaraeva VV, Kalugina AS. (2015). Sravnitelnaya effektivnost preparata korifollitropin-alfa v programme donorstva ootsitov. Problemyi reproduktsii 5: 58–62.

Ekstrakorporalnoe oplodotvorenie i ego novyie napravleniya v lechenii zhenskogo i muzhskogo besplodiya (teoreticheskie i prakticheskie podhody): Rukovodstvo dlya vrachey. (2000). Pod red. Kulakova VI, Leonova BV. M, Meditsinskoe informatsionnoe agentstvo:782.

Nazarenko TA. (2014). Sovremennyie metodyi induktsii ovulyatsii v lechenii besplodiya (posobie dlya vrachey akusher-ginekologov): 11.

Smetnik VP, Tumilovich LG. (1999). Neoperativnaya ginekologiya. Rukovodstvo dlya vrachey. M, Med. Inform. Agentstvo:592.

Daya S, Gunby J, Hughes EG, Collins JA, Sagle MA. (1995). Follicle-stimulating hormone versus human menopausal gonadotropin for in vitro fertilization cycles: a metaanalysis. Fertil. Steril. 64 (2): 347–354. https://doi.org/10.1016/S0015-0282(16)57734-6

Stanton PG, Robertson DM, Burgon PG et al. (1992). Isolation and physicochemical characterization of human follicle-stimulating hormone isоforms. Endocrinology 139: 2820–2832. https://doi.org/10.1210/endo.130.5.1572295; PMid:1572295

Hazout A, Pouly JL, Buvat J et al. (1998). A prospective, randomized, multicentre study comparing low dose versus conventional dose GnRH agonist in a long protocol using recombinant human ® follicle stimulating hormone (Gonal-F) in women undergoing in-vitro fertilization. 14th Annual Meeting of the European Society of Human Reproduction and Embryology, Gothenburg, Sweden, 21–24 June 1998: 45–49.

Kornilov NV, Mihaylik GV, Krapivina EG i dr. (1999). Sravnenie chetyireh protokolov preparatov gonadotropinov dlya kontroliruemoy ovarialnoy giperstimulyatsii v programmah EKO i EKO/IKSI. Problemy reproduktsii 5;5: 56–61.

Stanton PG, Robertson DM, Burgon PG et al. (1992). Isolation and physicochemical characterization of human follicle-stimulating hormone isоforms. Endocrinology 139: 2820–2832. https://doi.org/10.1210/endo.130.5.1572295; PMid:1572295

Kalibianakis et al. (2008). Corifollitropin alfa Dose-finding Study Group. Hum Reprod. 23: 2484–2492. https://doi.org/10.1093/humrep/den288; PMid:18684735

Fares FA, Suganuma N, K. Nishimori et al. (1992). Design of a long-acting follitropin agonist by fusing the Cterminal sequence of the chorionic gonadotropin beta subunit to the follitropin beta subunit. Proc Natl Acad Sci USA. 89 (10): 4304–4308. https://doi.org/10.1073/pnas.89.10.4304; PMid:1374895 PMCid:PMC49070

ELONVA (corifollitropin alfa) summary of product characteristics. (2010). N.V. Organon, a subsidiary of Merck & Co., Inc., Whitehouse Station, NJ. USA.

Ablyaeva ESh, Bendusov IA. (2016). Korifollitropin alfa. Effektivnost, bezopasnost i komfortnost dlya vracha i patsienta. Meditsinskiy sonet. 2: 42–48.

Kuleshova DA, Melehova NYu, Gustovarova TA i dr. (2016). Primenenie korifollitropina alfa v programmah vspomogatelnyih reproduktivnyih tehnologiy u zhenschin starshe 40 let. Ginekologiya 18;6: 20–23.

Strelko GV. (2018). Meditsinskie preimuschestva kontrolirovannoy stimulyatsii yaichnikov s ispolzovaniem antagonistov gonadotropin-rilizing-gormona i korifollitropina alfa v klinike EKO u plohih otvetchikov. Zdorove zhenschinyi 3 (129): 39–45.

Andreeva MG, Syirkasheva AG, Dolgushina NV, Kalinina EA. (2016). Vliyanie raznyih protokolov ovarialnoy stimulyatsii na embriologicheskie harakteristiki i effektivnost programm vspomogatelnyih reproduktivnyih tehnologiy. Ginekologiya 18;1:79–82.

Cota AMM, Petersen CG, Mauri AL, Silva LFI. (2012). GnRH agonist versus GnRH antagonist in assisted reproduction cycles : oocyte morphology. Reprod Biol Endocrinol. 10: 33. https://doi.org/10.1186/1477-7827-10-33; PMid:22540993 PMCid:PMC3464873

Fensore S, Di Marzio M, Tiboni GM. (2015). Corifollitropin alfa compared to daily FSH in controlled ovarian stimulation for in vitro fertilization: a meta-analysis. J Ovarian Res. 8:33. https://doi.org/10.1186/s13048-015-0160-4; PMid:26036214 PMCid:PMC4465305

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-30

Номер

Розділ

На допомогу практичному лікарю