До питання патогенезу плацентарної дисфункції у жінок з невиношуванням

Автор(и)

  • М.І. Римарчук ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», Україна
  • А.Р. Чередарчук ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», Україна
  • Околох Онієка Гібсон ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2019.138.46

Ключові слова:

локальне відшарування плаценти, недиференційована дисплазія сполучної тканини, плацентарна дисфункція, невиношування

Анотація

Для визначення кореляції локального непрогресуючого відшарування плаценти та розвитку плацентарної дисфункції з недиференційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ) проведено дослідження випадкових наслідків з участю 100 пацієнтів. Дослідження включало два етапи. На першому етапі всі предиктори цього ускладнення були розділені на групи: соматичний, акушерський, гінекологічний та інфекційний анамнез, перебіг даної вагітності та результати тесту на поліморфізм гена детоксикації фази II. На другому етапі всі суттєві предиктори були включені у багатогранний логістичний регресивний аналіз.

Найбільш значущими причинами локального непрогресуючого відшарування плаценти при плацентарній дисфункції є: НДСТ (OR 18.86; 6,58–54,02), його вісцеральні маркери, такі, як сколіоз (OR 5,76; 2,08–15,97), серцево-судинні захворювання (мітральні, гіпертонічна нейроциркуляторна дистонія, додаткова хорда; OR 8,61; 3,11–23,83), міопія (OR 6,25; 2,26–17,29), плоскостопість (OR 4,49; 1,61–12,55), захворювання нирок (OR 7,94; 2,87–21,98).

Сама наявність ДСТ у цієї категорії пацієнтів збільшує у 18 разів ризик інвазії трофобластів і розвиток плацентарної дисфункції.

Посилання

Gorbunova VN, Kadurina TI. (2009). Connective Tissue Dysplasia: a Guide for Doctors. Elbi, Saint-Petersburg:22-31.

Gromova OV, Torshyn IY. (2008). Dysplasia of Connective Tissue, Cellular Biology And Molecular Mechanisms of Magnesium Impact. Russkii medicynskii zhurnal 16;4: 34-39.

Nechaeva GI, Yakovlev VM, Konev VP et al. (2008). Connective Tissue Dysplasia: Main Clinical Symptoms, Diagnostics, Treatment. Doctor in Charge 2: 22-28.

Bespalova ON, Ivashchenko TE, Tarasenko OA et al. (2006). Placental Insufficiency and Glutathione-S-Transferase Gene Polymorphism M1, T1, P1. Journal of Obstetric and Gynecological Diseases LV;2:25-31.

Nazarenko LG, Neelova OV. (2009). Pregnancy and Childbirth In the Presence of Connective Tissue Dysplasias: Perinatal Context. Zdorovje Zhenschiny 7: 83-85.

Vdovychenko YuP, Ishchak OM, Begosh BM, Ivasenko TV. (2013). Influence of Connective Tissue Dysplasia and Peptic Ulcer of Lower Extremities’ Veins In Pregnant Women On the Emergence of Perinatal and Obstetric Complications. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta ginekologii 2:79-82.

Zhabchenko IA. (2015). Obstetrical tactics in case of Isthmiko-cervical insufficiency: the solution of the main and accompanying problems. Protection of motherhood and childhood 1(25): 58-65.

Cole WG. (1994). Collagen Genes: Mutations Affecting Collagen Structure and Expression. Prog. Nucleic. Acid. Res. Mol. Biol. 47:29–80. https://doi.org/10.1016/S0079-6603(08)60249-4

Caddell JL. (2001). The apparent impact of gestational magnesium (Mg) deficiency on the sudden infant death syndrome (SIDS). Magnes. Res. 14 (4): 291–303.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-30

Номер

Розділ

На допомогу практичному лікарю