Передчасний розрив плодових оболонок при недоношеній вагітності – сучасний погляд на етіологію та патогенез
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2019.138.8Ключові слова:
вагітність, передчасний розрив плодових оболонок, інфекція, недиференційована дисплазія сполучної тканини, ендотеліальна дисфункція, цитокіновий профільАнотація
Стаття висвітлює сучасні підходи щодо питань етіології та патогенезу невиношування вагітності та передчасних пологів на тлі передчасного розриву плодових оболонок. На сьогодні це ускладнення вагітності набуває актуальності не тільки у медичному аспекті. Його висока частота призводить до виникнення економічних, етичних та моральних проблем, значущість яких залежить, перш за все, від терміну вагітності, у якому відбувся розрив плодових оболонок.
Причини передчасного розриву плодових оболонок є різноманітними та чисельними. Одна з гіпотез розвитку цього ускладнення базується на недостатності елементів сполучної тканини плодових оболонок, які визначають їхню спроможність і міцність. З цього погляду безумовною є роль недиференційованої дисплазії сполучної тканини та недостатності мікроелементів, які впливають на стан плодових оболонок.
Ціла низка сучасних дослідників вважають інфекцію основною причиною прогресуючої дезорганізації складових частин амніона, яка реалізується через активацію специфічних Tоll-рецепторів.
Окремі дослідження свідчать про роль піхвового біоценозу у генезі передчасного розриву плодових оболонок і розглядають його як маніфестацію бактеріальних та вірусних інфекцій, що персистують під час вагітності. При цьому системна запальна відповідь у вагітних з передчасним розривом плодових оболонок зазвичай реалізується через активацію IL-1, IL-6, IL-8 та TNF, які є ранніми предикторами розвитку запальних ускладнень.
Водночас існуючі уявлення про поліетіопатогенез передчасного розриву плодових оболонок не розкривають усіх глибинних механізмів цієї патології. Досі не існує сучасних достовірних методів її прогнозування та профілактики, що зумовлює зростання частоти акушерських та перинатальних ускладнень при недоношеній вагітності, значно погіршує стан недоношеного плода і новонародженого.
Посилання
Abu Halil Ahmad. (2009). Rol osobennostey metabolizma soedinitelnoy tkani v prezhdevremennom razryive plodnyih obolochek pri nedonoshennoy beremennosti. Ukrainskiy medichniy almanah 12 (1): 15 – 18.
Analiz smertnosti ta naslidkiv peredchasnykh polohiv: vid novonarodzhenoi dytyny do dorosloi liudyny. Chastyna 2 serii «Peredchasni polohy». (2011). Z turbotoiu pro zhinku 3 (24): 26 – 31.
Antipkin YuG, Davyidova YuV. (2012). Osnovnyie napravleniya razvitiya perinatalnoy meditsinyi. Reproduktiv. endokrinologiya 2: 5 – 7.
Anfilova MR. (2016). Vyznachennia faktoriv ryzyku epitelii-mezenkhimaloho perekhodu u slyzovii obolontsi urohenitalnoho traktu zhinok v umovakh zapalnoho protsesu, indukovanoho C. trachomatis, U. urealyticus ta M. Genitalium. Zdorove zhenshchyny 6: 144 – 148.
Beniuk VO, Shcherba OA. (2013). Osoblyvosti funktsionalnoho stanu slyzovoi obolonky pikhvy ta shyiky matky za umov mikst-infektsii. Zdorove zhenshchynу 3: 71 – 75.
Beniuk VO, Dyndar OA. (2014). Tsytokinovyi profil i imunohistokhimichnyi stan endometriiu zhinok iz nevynoshuvanniam vahitnosti na tli nadlyshkovoi masy tila metabolichnoho syndromu. Imunolohiia ta alerholohiia: nauka i praktyka 4: 33 – 37.
Ventskivska IV, Strashko IV, Ventsivskyi KO, Zahorodnia OS. (2017). Peredchasnyi rozryv plodovykh obolonok: novi henetychni chynnyky ta mozhlyvyi patohenez yikhnoi realizatsii. Zdorove zhenshchynу 2 (118): 26 – 29.
Veropotvelyan PN, Veropotvelyan NP, Panasenko AN, Goruk PS. (2012). Prezhdevremennoe izlitie okoloplodnyih vod pri nedonoshennoy beremennosti - chto delat? Zdorove zhenschiny 1 (67): 99 – 104.
Veropotvelyan PN., Belaya VV, Veropotvelyan NP. (2014). Sovremennyie klinicheskie podhodyi k lecheniyu ugrozhayuschih prezhdevremennyih rodov. Zdorove zhenschiny 3: 78 – 83.
Veropotvelyan NP, Tsehmistrenko IS, Veropotvelyan PN, Goruk PS. (2016). Sovremennyie metodyi diagnostiki i korrektsii istmiko-tservikalnoy nedostatochnosti kak prichinyi privyichnogo nevyinashivaniya beremennosti: klinich. lektsIya. Med. aspekty zdorovya zhenschiny 1: 5 – 13.
Gurbanova SR. (2008). Rol nedifferentsirovannoy displazii soedinitelnoy tkani v patogeneze istmiko-tservikalnoy nedostatochnosti. Materialyi IV s'ezda akusherov-ginekologov Rossii 63 – 64.
Zhabchenko IA, Chernenko TS, Nevyshna YuV, Pokhytun MV. (2011). Osoblyvosti vahinalnoho mikrobiotsenozu u vahitnykh ta yoho korektsiia v razi dysbiotychnykh zsuviv. Zdorove zhenshchynу 4 (60): 87-89.
Zhyvetska-Denysova AA, Vorobiova II, Tkachenko VB. (2012). Peredchasni polohy: suchasni pidkhody shchodo yikh poperedzhennia. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna II; 1 (3): 46 – 49.
Zhuk SV. (2010). Prezhdevremennыe rody: novye vozmozhnosti. Z turbotoiu pro zhinku 9 (21): 9 – 11.
Zaporozhan VN, Gladchuk VI, Marichereda VG, Rozhkovskaya NN. (2016). Izmeneniya obmena kollagena v tkani vnutrimatochnoy peregorodki u zhenschin, stradayuschih privyichnyim nevyinashivaniem. Reprodukt. endokrinologiya 4: 32 – 35.
Igitova MB, Serdyuk GV, Momot AP, Vorobeva NV. (2009). Kliniko-diagnosticheskoe znachenie S-reaktivnogo belka kak markera sistemnogo vospalitelnogo otveta pri beremennosti (obzor literaturyi). KlIn. labor. diagnostika 6: 3-8.
Ivaniuta SO. (2012). Peredchasni polohy (Klinichna lektsiia). Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna II; 1(3): 71 – 75.
Kaminskyi VV, Sehedii LI. (2011). Tsytokinovi provisnyky peredchasnykh polohiv pry vahitnosti pislia zaplidnennia in vitro ta perenosu embrioniv u porozhnynu matky. Praktychna medytsyna 4 (XVII): 135 – 145.
Kerimkulova NV, Serov VN, Nikiforova NV, Torshin IYu i soavt. (2013). Vliyanie nedifferentsirovannoy displazii soedinitelnoy tkani na ishody beremennosti i rodov: klinicheskie aspekty, morfologicheskie i immunogistohimicheskie osobennosti platsenty. Zemskiy vrach 3: 28 – 31.
Kovalenko VL, Kazachkov EL, Voropaeva EE, Kazachkova EA. (2009). Harakteristika epiteliya i vnekletochnogo matriksa endometriya pri nevyinashivanii beremennosti rannih srokov, assotsiirovannom s hronicheskim endometritom. Arhiv patologii 71 (5): 40 – 43.
Korovay SV. (2012). Rol endotelIalnoYi disfunktsii v rozvitku peredchasnih pologiv. Patologiya 2 (25): 10 – 13.
Korovay SV. (2013). Patogeneticheskoe obosnovanie korrektsii endotelialnoy disfunktsii u beremennyih s prezhdevremennymi rodami. Ukrainskiy zhurnal klinichnoi ta laboratornoi meditsini 8 (1): 147 – 150.
Krut ІuIa, Puchkov VA, Liubomyrska KS. (2014). Peredchasnyi rozryv plodovykh obolonok pry nedonoshenii vahitnosti. Zdorove zhenshchynу 4 (90): 91 – 94.
Kulakov VI, Murashko LE. (2002). Prezhdevremennyie rody. M, Meditsina: 176.
Lebedeva OP, Pahomov SP, Kalutskiy PV ta іnsh. (2012). Rol Toll-podobnyih retseptorov vrozhdennogo immuniteta v razvitii akusherskoy i ginekologicheskoy patologii. Immunopatologiya, allergologiya, infektologiya 1: 19 – 26.
Nakaz MOZ Ukrainy vid 03.11.2008 r. No. 624 «Pro vnesennia zmin do nakazu MOZ Ukrainy vid 15 hrudnia 2003 roku». Klinichnyi protokol «Nevynoshuvannia vahitnosti».
Nakaz MOZ Ukrainy vid 29.12.2005 No. 782 “Pro zatverdzhennia klinichnykh protokoliv z akusherskoi ta hinekolohichnoi dopomohy”.
Pirohova VI, Misiura AH. (2015). Klinichni varianty perebihu peredchasnoho rozryvu plodovykh obolonok. Perynatalni aspekty. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta ginekologii 2: 147 – 149. Ternopil.
Posokhova SP, Nitochko KO. (2011). Perebih vahitnosti, polohiv ta perynatalni naslidky u razi peredchasnoho rozryvu plodovykh obolonok pry nedonoshenii vahitnosti. Zdorove zhenshchyny 2 (58): 150 – 155.
Savchenko TN, Novikova LI, Dondup OM, Protopopova LO. (2008). Markeryi ostroy fazyi vospaleniya pri nevyinashivanii beremennosti v rannie sroki. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa 2: 13 – 15.
Sayfildinova LM. (2010). Kliniko-laboratornaya harakteristika amnioticheskoy zhidkosti v rodah. Dis. kand. med. nauk. Dushanbe: 453.
Sidelnikova VM, Suhih GT. (2010). Nevyinashivanie beremennosti: ruk. dlya praktikuyuschih vrachey. M, Med. inform. Agentstvo: 536.
Tihomirov AL, Lubnin DM. (2008). Privychnoe nevynashivanie: 44. M
Shestopalov AV, Shulga AS, Aleksandrova AA, Staviskiy IM i soavt. (2012). Pokazateli metabolizma kollagena I tipa v krovi zhenschin pri razlichnyih variantah techeniya beremennosti. Fundament. issled.: nauch. zhurn. 2 (2): 393–398.
Yablon O.S., Vlasenko D.Y. (2015). Toll-like receptors: the role of innate immunity in the pathogenesis of preterm birth and in mechanisms of central nervous system damage in preterm infants. Sovremennaya pediatriya 5 (69): 119–123. https://doi.org/10.15574/SP.2015.68.119
Barrutia A, Piercy N. (2013). Connective tissue disease in pregnancy. Clinical Medicine 13 (6): 580–584. https://doi.org/10.7861/clinmedicine.13-6-580; PMid:24298106 PMCid:PMC5873661
Garite TJ. (2001). Management of premature rupture of membranes. Clin. Perinatol. 28: 837–847. https://doi.org/10.1016/S0095-5108(03)00081-2
Kurjak A. (2010). Preterm birth – Prediction, prevention, and consequences: an unmet challenge to perinatal medicine, science and society: the declaration of Dubrovnic. Journal of Maternal-Fetal and Neonatal Medicine 23: 1286–1287. https://doi.org/10.3109/14767051003611391; PMid:20528219
Mercer BM. (2005). Preterm premature rupture of the membranes: current approaches to evaluation and management. Obstet. Gynecol. Clin. North. Am. 32: 411–428. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2005.03.003; PMid:16125041
Norman JE, Marlow N, Messow CM, Shennan A et al. (2016). Vaginal progesterone prophylaxis for preterm birth (the OPPTIMUM study): a multicentre, randomized, double-blind trial. Lancet. 387: 2106–2016. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)00350-0
Rindjo E, Holmlund U, Sverremark-Ekstrom E, Papadogiannakis N, Scheynius A. (2007). Toll-like receptor – 2 expression in normal and pathological human placenta. Human Pathology 38: 468 – 473. https://doi.org/10.1016/j.humpath.2006.09.009; PMid:17239937
Romero R, Nicolaides K, Conde-Agudelo A et al. (2012). Vaginal progesterone in women with an asymptomatic sonographic short cervix in the midtrimester decreases preterm delivery and neonatal mobility; a systematic review and meta analysis of individual patient data. Am. J. Obstet. Gynecol. 206: 1 – 9.
Shobokshi A, Shaarawy M. (2002). Maternal serum and amniotic fluid cytokines in patients with preterm premature rupture of membranes with and without intrauterine infection. Int. J. Gynaecol. Obstet. 79 (3): 209. – 215. https://doi.org/10.1016/S0020-7292(02)00238-2
Smith LK, Draper ES, Manktelow BN, Dorling JS, Field DJ et al. (2007). Socioeconomic inequalities in very preterm birth rates. Dis. Child Fetal Neonatal Ed. 92: 11–14. https://doi.org/10.1136/adc.2005.090308; PMid:16595590 PMCid:PMC2675287
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
