Порівняння протоколів підготовки ендометрія у циклах допоміжних репродуктивних технологій із застосуванням ооцитів донора у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2019.137.128Ключові слова:
допоміжні репродуктивні технології, кріоперенесення, донорські ооцити, погані відповідачі, підтримка лютеїнової фази, прогестеронАнотація
Мета дослідження: вивчення впливу плазматичних рівнів Р4 на частоту настання вагітності у циклах допоміжних репродуктивних технологій у жінок–поганих відповідачів у протоколах підготовки до перенесення розморожених еуплоїдних ембріонів у кріоциклах та у природному циклі.
Матеріали та методи. Проведено аналіз протоколів підготовки до кріоперенесення з донорськими ооцитами у жінок–поганих відповідачів»: 56 – у циклах замісної гормональної терапії (ЗГТ) та 34 – у природному циклі. Вивчали тільки генетично тестовані ембріони методом NGS у лабораторії «Доктор Редігер». Підготовку ендометрія у циклі ЗГТ проводили препаратами естрадіолу (Е2) до досягнення товщини 8 мм. Прогестини вводили у стандартній дозі. У природному циклі у разі досягнення домінантним фолікулом діаметра 20 мм призначали тригер фінального дозрівання ооцитів – людський хоріонічний гонадотропін та підтримували лютеїнову фазу прогестинами у стандартній дозі. У день трансферу проводили порівняльний аналіз плазматичного рівня естрадіолу та прогестерону імунохімічним методом з електрохемілюмінісцентною детекцією (ELISA) на аналізаторі Cobas 6000 (е601-модуль) з тест-системами Roche Diagnostics (Швейцарія).
Результати. Плазматичний рівень естрадіолу не відрізнявся у двох клінічних групах, так само, як і товщина ендометрія та тривалість підготовки у першій фазі. Плазматичний рівень прогестерону у день переносення достовірно відрізнявся у двох клінічних групах та був достовірно вищий у групі природного циклу. Рівень прогестерону у 1-й клінічній групі у 31% становив менше 10 нг/мл. Частота невиношування вагітності була дещо вищою у групі ЗГТ, але достовірно не відрізнялась та спостерігалась частіше у жінок з низькими рівнями прогестерону. Частота зняття з програми не відрізнялась в обох клінічних групах.
Заключення. Неоднозначність отриманих результатів та невелика кількість досліджуваних випадків потребує подальшого вивчення питання впливу плазматичної концентрації прогестерону у день ембріотрансферу у протоколах підготовки до кріоперенесення на результати програм допоміжних репродуктивних технологій у жінок – поганих відповідачів.
Посилання
Baker VL, Jones CA, Doody K, Foulk R, Yee B, Adamson GD, Cometti B, DeVane G, Hubert G, Trevisan S et al. (2014). A randomized, controlled trial comparing the efficacy and safety of aqueous subcutaneous progesterone with vaginal progesterone for luteal phase support of in vitro fertilization. Hum Reprod. 29:2212–2220. https://doi.org/10.1093/humrep/deu194; PMid:25100106 PMCid:PMC4164149
Barbosa MW, Silva LR, Navarro PA, Ferriani RA, Nastri CO, Martins WP. (2015). Dydrogesterone versus progesterone for luteal-phase support: systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Ultrasound Obstet Gynecol. 48:161–170. https://doi.org/10.1002/uog.15814; PMid:26577241
Chakravarty BN, ShirazeeHH, DamP, Goswami SK, ChatterjeeR, Ghosh S. (2005). Oral dydrogesterone versus intravaginal micronised progesterone as luteal phase supportin assisted reproductive technology (ART) cycles: results of arandomisedstudy. J Steroid Biochem Mol Biol. 97:416–420. https://doi.org/10.1016/j.jsbmb.2005.08.012; PMid:16213136
Chambers GM, Hoang VP, Zhu R, Illingworth PJ. (2012). A reduction in public funding for fertility treatment – an econometric analysis of access to treatment and savings to government. BMC Health Serv Res. 12:142. https://doi.org/10.1186/1472-6963-12-142; PMid:22682009 PMCid:PMC3464128
Davies MJ, Moore VM, Willson KJ, Van EP, Priest K, Scott H, Haan EA, Chan A. (2012). Reproductive technologies and the risk of birth defects. N Engl J Med 366:1803–1813. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1008095; PMid:22559061
Doody KJ, Schnell VL, Foulk RA, Miller CE, Kolb BA, Blake EJ, Yankov VI. (2009). Endometrin for luteal phase support in a randomized, controlled, openlabel, prospective in-vitro fertilization trial using a combination of Menopur and Bravelle for controlled ovarian hyperstimulation. Fertil Steril 91:1012–1017. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2008.01.069; PMid:18371963
Dyer S, Chambers GM, de Mouzon J, Nygren KG, Zegers-Hochschild F, Mansour R, Ishihara O, Banker M, Adamson GD. International Committee for Monitoring Assisted Reproductive Technologies world report: Assisted Reproductive Technology 2008, 2009 and 2010.
Fatemi HM, Bourgain C, Donoso P, Blockeel C, Papanikolaou EG, Popovic-Todorovic B, Devroey P. (2007). Effect of oral administration of dydrogestrone versus vaginal administration of natural micronized progesterone on the secretory transformation of endometrium and luteal endocrine profile in patients with premature ovarian failure: a proof of concept. Hum Reprod 22:1260–1263. Hum Reprod 31:1588–1609. 2016. https://doi.org/10.1093/humrep/del520; PMid:17227809
Ganesh A, Chakravorty N, Mukherjee R, Goswami S, Chaudhury K, Chakravarty B. (2011). Comparison of oral dydrogestrone with progesterone gel and micronized progesterone for luteal support in 1,373 women undergoing in vitro fertilization: a randomized clinical study. Fertil Steril 95:1961–1965. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2011.01.148; PMid:21333984
Kupferminc MJ, Lessing JB, Amit A, Yovel I, David MP, Peyser MR. (1990). A prospective randomized trial of human chorionic gonadotrophin or dydrogesterone support following in-vitro fertilization and embryo transfer. Hum Reprod 5:271–273. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.humrep.a137087; PMid:2351709
Lockwood G, Griesinger G, Cometti B. (2014). Subcutaneous progesterone versus vaginal progesterone gel for luteal phase support in in vitro fertilization: a noninferiority randomized controlledstudy. Fertil Steril 101:112–119. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2013.09.010; PMid:24140033
Ludwig M, Schwartz P, Babahan B, Katalinic A, Weiss JM, Felberbaum R, Al-Hasani S, Diedrich K. (2002). Luteal phase support using either Crinone 8% or Utrogest: results of a prospective, randomized study. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 103:48–52. https://doi.org/10.1016/S0301-2115(02)00010-6
Mirza FG, Patki A, Pexman-Fieth C. (2016). Dydrogesterone use in early pregnancy. Gynecol Endocrinol 32:97–106. Palomba S, Santagni S, La Sala GB. 2015. Progesterone administration for luteal phase deficiency in human reproduction: an old or new issue? J Ovarian Res 8:77. https://doi.org/10.1186/s13048-015-0205-8; PMid:26585269 PMCid:PMC4653859
Queisser-Luft A. (2009). Dydrogesterone use during pregnancy: overview of birth defects reported since 1977. Early Hum Dev 85:375–377. https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2008.12.016; PMid:19193503
Saharkhiz N, Zamaniyan M, Salehpour S, Zadehmodarres S, Hoseini S, Cheraghi L, Seif S, Baheiraei N. (2016). A comparative study of dydrogesterone and micronized progesteroneforluteal phase support duringin vitro fertilization (IVF) cycles. Gynecol Endocrinol 32:213–217. https://doi.org/10.3109/09513590.2015.1110136; PMid:26486011
Salehpour S, Tamimi M, Saharkhiz N. (2013). Comparison of oral dydrogesterone with suppository vaginal progesterone for luteal-phase support in in vitro fertilization (IVF): a randomized clinical trial. Iran J Reprod Med 11:913–918.
Schindler AE. (2009). Progestational effects of dydrogesterone in vitro, in vivo and on the human endometrium. Maturitas 65:S3–S11. https://doi.org/10.1016/j.maturitas.2009.10.011; PMid:19969432
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
