Ефективність запропонованої комплексної етапної персоніфікованої терапії у жінок репродуктивного віку із поєднаною патологією матки – лейоміомою та аденоміозом
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2019.137.114Ключові слова:
комплексна етапна персоніфікована консервативна терапія, поєднана патологія матки, лейоміома, аденоміозАнотація
Поєднану патологію матки діагностують у 87% випадків. Ендометріоз у жінок репродуктивного віку становить 12–50% випадків. Комплексний підхід до призначення персоніфікованих лікувальних заходів шляхом застосування гормональних препаратів та препаратів, дія яких спрямована на нормалізацію метаболічних процесів (вітаміни, макро-, мікроелементи), може сприяти досягненню позитивних результатів.
Мета дослідження: вивчення ефективності запропонованої комплексної етапної персоніфікованої консервативної терапії у жінок репродуктивного віку із поєднаною патологією матки – лейоміомою та аденоміозом.
Матеріали та методи. Проведено порівняння результатів обстеження груп жінок репродуктивного віку із поєднаною патологією матки – лейоміомою та аденоміозом, які отримували традиційну (60 хворих) та запропоновану комплексну етапну персоніфіковану (60 хворих) терапію, через 1 рік після лікування.
Результати. Запропонована комплексна етапна персоніфікована терапія за частотою клінічних симптомів була достовірно ефективнішою за результатами лікування через 1 рік, ніж стандартна терапія, у 3,0 разу, або на 28,1% (p<0,001); за частотою порушень менструальної функції, екстрагенітальної і генітальної патології – у 2,4 разу, або на 44,7% (p<0,001); за даними лабораторного дослідження – у 4,5 разу, або на 60,3% (p <0,001); за даними інструментального обстеження – у 3,3 разу, або на 36,2% (р<0,001).
Заключення. Запропонована комплексна етапна персоніфікована терапія за частотою клінічних проявів поєднаної патології матки (лейоміоми та аденоміозу), екстрагенітальної і генітальної патології, даними лабораторного дослідження та інструментального обстеження була достовірно ефективнішою (р<0,001) за результатами лікування через 1 рік, ніж стандартна терапія, у середньому у 3,3 разу, або на 42,3%.
Посилання
Adamyan LV, Andreeva E.N. (2011). Genitalnyiy endometrioz: etiopatogenez, klinika, diagnostika, lechenie. Metodicheskoe posobie dlya vrachey: 34. M.
Anichkov NM, Pechenikova VA. (2005). Sochetanie adenomioza i leyomiomyi matki. Arhiv patologii 67;3: 31–34.
Kiselev VI, Sidorova IS, Unanyan AL i dr. (2011). Giperplasticheskie protsessyi organov zhenskoy reproduktivnoy sistemyi: teoriya i praktika: monografiya. M, Medpraktika-M: 468.
Karaseva NV. (2008). Novyie aspektyi patogeneticheski obosnovannoy terapii bolnyih s sochetaniem miomyi matki i adenomioza. Avtoref. diss. kand. med. nauk: spets. 14.00.01 «Akusherstvo i ginekologiya»: 22. M.
Sidorova IS, Unanyan AL, Kogan EA. (2007). Kliniko-patogeneticheskie variantyi razvitiya adenomioza, perspektivyi tselevoy terapii. Voprosyi ginekologii, akusherstva i perinatologii 4: 38–42.
Limanova OA, Fedotova LE, Lisitsyina EYu i dr. (2012). Effektivnost tsiklicheskoy mikronutrientnoy terapii pri narusheniyah menstrualnoy funktsii i stanovlenii menarhe. Ginekologiya 4: 72–79.
Daguati R, Somigliana E, Vigano P, Vercellini P. (2006). Progestogens and estroprogestins in the treatment of pelvic pain associated with endometriosis. Minerva Ginecol. 58;6:499–510.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.