Вплив медикаментозної корекції на морфологічні зміни лейоміоми матки

Автор(и)

  • О.О. Литвак Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ; ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної і клінічної медицини» ДУС, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2019.137.101

Ключові слова:

лейоміома матки, медикаментозна корекція, морфологія

Анотація

Мета дослідження: морфологічне вивчення міоматозної тканини і ендометрія у пацієнток із лейоміомою матки після лікування препаратом уліпристалу ацетат (УА).

Матеріали та методи. Проведено гістологічне та імуногістохімічне дослідження лейоміом, видалених шляхом міом­ектомії, і ендометрія у 15 пацієнток після тримісячного курсу лікування препаратом УА – 5 мг на добу (безплідні пацієнтки з лейоміомою матки без ендокринної патології). У групі порівняння досліджували 15 лейоміом у фертильних жінок без передопераційної гормональної терапії.

Результати. У пацієнток, які вживали УА, у гладком’язових клітинах лейоміоми відзначали достовірне зниження експресії рецепторів прогестерону, маркерів інгібітора апоптозу Вcl-2 і проліферативної активності Кi-67. У гладком’язових клітинах міоми під впливом УА відбувається зменшення кількості рецепторів прогестерону, тобто знижується його дія, внаслідок чого відбувається індукування апоптозу і зниження процесів проліферації. За рахунок цього відбувається інволюція міоми. Ендометрій при лікуванні УА набуває характерних змін, які потрібно диференціювати з естроген-індукованими змінами або гіперплазією.

Заключення. Отримані результати необхідно ураховувати під час розроблення тактики ведення жінок із лейомімою матки.

Посилання

Sidorova IS. (2014). Morfogenez i angiogenez prostyih i proliferiruyuschih miom matki. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa 4;1:8-11.

Okoro Bonaventure. (2016). Sovremennyie podhodyi k vyiboru lechebnoy taktiki vedeniya bolnyih s miomoy matki. MIzhnarodniy medichniy zhurnal: 22;2:43-46.

Tatarchuk TF. (2016). MIoma matki: lIkuvannya z metoyu dovgostrokovogo kontrolyu. ZhInochiy lIkar 1:3-7.

Tatarchuk TF. (2016). Organosohranyayuschee lechenie simptomnoy leyomiomyi matki u patsientok reproduktivnogo vozrasta. Reproduktivna endokrinologіya 2(28)94-99.

Tatarchuk TF. (2014). Novaya era v lechenii miomyi matki u zhenschin razlichnyih vozrastnyih grup. Reproduktivna endokrinologіya 6(20):9-19.

Burlev VA. (2017). Lokalnyiy i sistemnyiy angiogenez u bolnyih s miomoy matki. Problemyi reproduktsii 13;1:26-33.

Davyidov AI. (2016). Vozmozhnosti 3D transvaginalnoy ehografii v diagnostike dobrokachestvennyih zabolevaniy matki i pridatkov. Voprosy ginekologii, akusherstva i perinatologii 1:47-52.

Kamenetskiy B. (2011). Dopplerometriya krovotoka v sosudah matki kak prognosticheskiy faktor pri lechenii besplodiya metodami vspomogatelnoy reproduktsii. Problemy reproduktsii 4:4-17.

Dubuisson JB. (2011). Laparoscopic myomectomy fertility results. Ann. N Y. Acad. Sci. 943: 269-275. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2001.tb03807.x; PMid:11594546

Zadorozhna TD. (2013). Morfolohichni metody doslidzhennia miomy matky. Morfologiia 2: 43-49.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-05

Номер

Розділ

Гінекологія