Досвід застосування препарату Магнефар В6 в акушерській практиці
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2019.137.82Ключові слова:
дефіцит магнію, акушерські та перинатальні ускладнення, Магнефар В6Анотація
Мета дослідження: визначення ефективності та безпечності застосування вагітними препарату Магнефар В6 щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень.
Матеріали та методи. Проведено обстеження 60 жінок у другій половині вагітності. До основної групи спостереження увійшли 30 вагітних, які з метою профілактики акушерських і перинатальних ускладнень протягом другої половини вагітності вживали фармпрепарат Магнефар В6; 30 вагітних, що не вживали препаратів магнію, увійшли до групи порівняння. Симптоми магнієвого дефіциту визначали шляхом анкетного опитування. Проведено аналіз клінічного перебігу другої половини вагітності, пологів, післяпологового періоду, стану плода і новонародженого з визначенням частоти і структури акушерських і перинатальних ускладнень.
Результати. Анкетне опитування, що проведено у вагітних основної і порівняльної груп у 24–26 тиж, виявило симптоми дефіциту магнію у 86,6% випадків. Після проведеної корекції фармпрепаратом Магнефар В6 в основній групі вагітних відзначено суттєве покращання самопочуття та зниження частоти і тяжкості проявів магнієвого дефіциту. Проте у міру збільшення терміну гестації зросла кількість вагітних групи порівняння з симптомами дефіциту магнію, що негативно позначилось на перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, стані плода та новонародженого. Основними ускладненнями були: загроза передчасних пологів, прееклампсія, анемія, плацентарна дисфункція, симптоми респіраторної вірусної інфекції, загострення екстрагенітальної патології, гестаційний цукровий діабет, передчасний розрив плодових оболонок, аномалії пологової діяльності, дистрес плода, дефект плацентарної тканини, епізіо-/перинеотомія. Післяпологовий період ускладнився розходженням швів промежини, субінволюцією матки, тромбофлебітом поверхневих вен нижніх кінцівок, інфільтрацією післяопераційного шва, післяпологовим ендометритом, гемороєм. Ускладненнями стану новонароджених визнані: асфіксія, синдром дихальних розладів, реалізація внутрішньоутробного інфікування, постгіпоксична енцефалопатія.
Заключення. Проведена корекція дефіциту магнію фармпрепаратом Магнефар В6 забезпечила зниження частоти і тяжкості ускладнень перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, покращання стану плода і новонародженого.
Посилання
Beniuk VO, Dyndar OA, Kurochka VV. (2012). Profilaktyka akusherskykh uskladnen u zhinok z metabolichnym syndromom. Mezhdunarodnyi zhurnal pedyatrii, akusherstva i ginekologii 2;1: 135–141.
Goyda NG, Vdovichenko YuP, Moiseenko RA. (2017). Rol zakonodatelnogo organa Ukrainyi otnositelno monitoringa gosudarstvennyih programm v oblasti zdravoohraneniya. Zdorove zhenschiny 2 (118): 33–35.
Gromova OA, Torshin IYu, Pronin AV i dr. (2014). Meta-analiz effektivnosti i bezopasnosti primeneniya organicheskih soley magniya v akusherskoy praktike. Akusherstvo i ginekologiya 10: 33–40.
Dyndar OA. (2014). Osoblyvosti perebihu vahitnosti, polohiv ta stan novonarodzhenykh u zhinok z metabolichnym syndromom. Simeina medytsyna 2 (52): 150–153.
Zhabchenko IA, Pysarieva SP, Shamaieva OV. (2013). Rezultaty naukovykh doslidzhen naibilsh istotnykh faktoriv uskladnenoho perebihu periodu hestatsii u zhinok Ukrainy. Zdorovia suspilstva 1: 43–48.
Kochetov AG, Lyang OV, Masenko VP i dr. (2012). Metodyi statisticheskoy obrabotki meditsinskih dannyih. M, RKNPK: 42.
Moroz HZ. (2015). Mahnii v suchasnii medytsyni: vid teorii do klinichnoi praktyky. Therapia. Ukr. med. visnyk. 1: 7–12.
Profilaktika nevyinashivaniya i prezhdevremennyih rodov v sovremennom mire. Rezolyutsiya Ekspertnogo soveta v ramkah 16–go Vsemirnogo kongressa po voprosam reproduktsii cheloveka (Berlin, 18–21 marta 2015 goda). Informatsionnoe pismo. M, Redaktsiya zhurnala Status Praesens. 2015: 4.
Radzinskiy VE i dr. (2015). Nerazvivayuschayasya beremennost. Metodicheskie rekomendatsii MARS (Mezhdistsiplinarnoy assotsiatsii spetsialistov reproduktivnoy meditsinyi). M, Redaktsiya zhurnala Status Praesens:48.
Bourre JM. (2016, Sep-Oct). Effects of nutrients (in food) on the structure and function of the nervous system: update on dietary requirements for brain. Part 1: micronutrients. J Nutr Health Aging. 10(5):377-85.
Bruno V. (2015). Antidegenerativ effects of Mg2+-valproate in cultured cerebellar neurons. Funct. Neirol. 10(3):121-130.
Gonzalez W, Altieri PI, Alvarado S et al. (2013). Magnesium: the forgotten electrolyte. Bol. Asoc. Med. PR. 105; 3: 17-20.
Takaya J, Higashino H, Kobayashi Y. (2014, Jun). Intracellular magnesium and insulin resistance. Magnes Res. 17(2): 126-36.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
