Обґрунтування застосування Дораміцину для ерадикації мікрофлори, асоційованої з бактеріальним вагінозом

Автор(и)

  • П.В. Федорич Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
  • Г.І. Мавров ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», м. Харків, Україна
  • Вл.В. Подольський ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової», м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2019.137.55

Ключові слова:

Дораміцин, спіраміцин, бактеріальний вагіноз, лікування, набір реагентів Фемофлор-16

Анотація

Мета дослідження: обґрунтування використання антибактеріального препарату Дораміцин (спіраміцин) під час лікування бактеріального вагінозу (БВ) з урахуванням чутливості до нього окремих складових даного поліетіологічного захворювання.

Матеріали та методи. За допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі на ампліфікаторі ДТ-96 з використанням набору реагентів Фемофлор-16 обстежено 71 пацієнта з хронічним запаленням сечостатевої системи, у яких знайдені мікроорганізми, що асоційовані з БВ. Проаналізовано чутливість до Дораміцину виявленої мікрофлори.

Результати. Показана наявність чутливості до Дораміцину переважної більшості мікроорганізмів та/або груп мікроорганізмів (чутливість до частини складових групи), асоційованих з БВ, які можна виявляти за допомогою набору реагентів Фемофлор-16.

Заключення. Дораміцин доцільно використовувати як препарат вибору для комплексного лікування бактеріального вагінозу жінок, а також анаеробних та мікроаерофільних дисбіозів сечостатевої системи чоловіків. Головними додатковими перевагами Дораміцину є можливість призначення препарату під час вагітності, а також можливість одночасної ерадикації як певних збудників бактеріального вагінозу, так і Chlamydia trachomatis та Ureaplasma urealyticum – найпоширеніших збудників запалень сечостатевої системи на сьогодні.

Посилання

Dmitriev GA, Glazko II. (2008). Bakterialnyy vaginoz. M, Izdatelstvo BINOM:192.

Dovidnyk likarskykh zasobiv.( 2007). Za red. Chumaka VT. K, MORION: 1216.

Doramitsyn. Elektronnyi resurs. Rezhym dostupu: https://tabletki.ua/Doramitsyn

Dyudyun AD, Polion NN, Kazachinskaya AT, Antipova ZhA, Pochka EA. (2004). Osobennosti klinicheskogo techeniya, diagnostiki i lecheniya u zhenschin infektsiy, peredavaemyih polovyim putem. UkraYinskiy zhurnal dermatologiyi, venerologiyi, kosmetologiyi 4 (15):76–80.

Kaminskiy VV, Suhanova AA, Zelenskaya MV. (2007). Sovremennyie podhody k terapii bakterialnyih vaginozov. K:30.

Kira EF. 2001. Bakterialnyiy vaginoz. SPb.: 40.

Kovalenko VM, Viktorov OP. (2010). Kompendium 2010-Likarski preparaty.K, Vydavnytstvo «Morion»:198, l-1623, l-1402, l-1830.

Kudryavtseva LV, Ilina EN, Govorun VM i dr. (2001). Bakterialnyiy vaginoz. Posobie dlya vrachey. M:56.

Nazarova EK, Gimmelfarb EI, Sozaeva LG. (2003). Mikrobiotsenoz vlagalischa i ego narusheniya. Klinicheskaya laboratornaya diagnostika 2: 25–32. M.

Mavrov II, Bielozorov OP, Tatska LS. (2000). Unifikatsiia laboratornykh metodiv doslidzhennia v diahnostytsi zakhvoriuvan, shcho peredaiutsia statevym shliakhom. Kh, Fakt:120.

Plahova KI, Gomberg MA, Atroshkina ME, Ilina EN, Govorun VM. (2007). Identifikatsiya mikrobnogo sostava vyideleniy iz vlagalischa metodami genodiagnostiki. Vestnik dermatologii i venerologii 6: 25–27.

Podolskyi VlV, Podolskyi VV, Fedorych PV. (2018). Optymizatsiia likuvannia khronichnykh zapalnykh zakhvoriuvan statevyh organiv u zhinok fertylnoho viku z urahuvanniam mizhnarodnoho dosvidu: metodychni rekomendatsii (No. 94/2017): 12. K.

Kin FEA, Tomas BDzh, Gilroy KB i dr. (2001). Svyaz Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum i Mycoplasma genitalium s bakterialnyim vaginozom: issledovaniya s uchastiem geteroseksualnyih zhenschin i ih polovyih partnerov. Infektsii, peredavaemyie polovyim putem: Izdanie Assotsiatsii po borbe s zabolevaniyami, peredavaemymi polovyim putem, SANAM. 2: 4–8.

Spyramytsyn. Elektronnyi resurs. Rezhym dostupu: https://ru.wikipedia.org/wiki/Спирамицин

Fedorych PV, Korniienko AO, Fedorych LIa. (2008). Bakterialnyi vahinoz. Ohliad literaturnykh dzherel. Ukrainskyi zhurnal dermatologii, venerologii, kosmetologii 3 (30): 102–105.

Fedorich PV. (2011). Usovershenstvovanie etiologicheskoy diagnostiki bakterialnogo vaginoza. Medichna gazeta Zdorov’ya UkraYini 1 (254): 8 – 10.

Fedorych PV, Prymak AV, Konovalova TS. (2013). Bakterialnyi vahinoz: suchasnyi pohliad na problemu. Ratsionalna terapiia ta reabilitatsiini zakhody shchodo sposobu zhyttia patsiientok. Ukrainskyi zhurnal dermatolohii, venerolohii, kosmetolohii 3 (50): 86–94.

Fedorych PV. (2012). Obgruntuvannia ta aprobatsiia oryhinalnoho sposobu vziattia biolohichnoho materialu z metoiu adaptatsii diahnostykuma Femoflor-16 dlia kilkisnoi detektsii anaerobnoi ta mikroaerofilnoi mikroflory sechostatevoi systemy cholovikiv. Ukrainskyi naukovo-medychnyi molodizhnyi zhurnal 2: 155–158.

Fedorych PV, Slobodianiuk OM, Bazyl TS, Broide YuV, Polshkova YuV. (2010). FEMOFLOR-16 – test-systema dlia etiolohichnoi diahnostyky bakterialnoho vahinoza. Tezy dopovidei Naukovoi konferentsii molodykh vchenykh Ukrainskoi viiskovo-medychnoi akademii, m. Kyiv 23–24 kvitnia: 40 – 41.

Fedorych PV. (2018). Protozoini invazii sechostatevoi systemy u poiednanni zi zbudnykamy bakterialnoho vahinozu u zhinok fertylnoho viku ta yikh statevykh partneriv. Zdorove zhenshchynу 7 (133): 100–104

De Backer E, Verhelst R, Verstraelen H, Claeys G, Verschraegen G, Temmerman M, Vaneechoutte M. (2006, Mar 16). Atopobium vaginae. BMC Infect Dis. 6:51. https://doi.org/10.1186/1471-2334-6-51; PMid:16542416 PMCid:PMC1468414

Hillier SL. (2005). The complexity of microbial diversity in bacterial vaginosis. N Engl J Med. 353: 1886–1887. https://doi.org/10.1056/NEJMp058191; PMid:16267319

Hrisi Bahar, Muzeyyen Torun, Fahri O, Bekir Kocazeybek. (2005). Mobiluncus species in gynaecological and obstetric infections: antimicrobial resistance and prevalence in a Turkish population, International Journal of Antimicrobial Agents 25: 268 – 271. https://doi.org/10.1016/j.ijantimicag.2004.09.019; PMid:15737525

Plakhova KI, Gomberg MA, Ilina EN, Atroshkina ME, Govorun VM. (2007). Microchip technology in detection of vaginal flora in women with vaginal discharge. 17– th USTI World Congress, Book of abstracts. Seattle: 647.

Fedorych PV, Mavrov GI. (2018). Incidence of Sexually Transmitted Infections: Local Study in Ukraine. World Science 8(36), Vol. 2, 4 – 7. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30082018/6059.

Zozaya M, Ferris MJ, Siren JD et al. (2016). Bacterial communities in penile skin, male urethra, and vaginas of heterosexual couples with and without bacterial vaginosis. Microbiome 4;16: 161–166. https://doi.org/10.1186/s40168-016-0161-6; PMid:27090518 PMCid:PMC4835890.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-05

Номер

Розділ

На допомогу практичному лікарю