Ендометріоз післяопераційного рубця. (Випадок з практики)

Автор(и)

  • О.В. Голяновський Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
  • І.В. Клюзко Комунальний заклад «Вишгородська центральна районна лікарня», Україна
  • І.А. Губар Комунальний заклад «Вишгородська центральна районна лікарня», Україна
  • Д.В. Кульчицький Комунальний заклад «Вишгородська центральна районна лікарня», Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2019.137.44

Ключові слова:

екстрагенітальний ендометріоз, ендометріоз післяопераційного рубця, кесарів розтин

Анотація

Ендометріоз післяопераційного рубця (ЕПР) належить до рідкісних форм екстрагенітального ендометріозу, а в медичній літературі опубліковані окремі клінічні спостереження чи незначні серії випадків. Найчастіше ЕПР діагностують після кесарева розтину, але описані випадки виникнення даної патології після трансабдомінальних гінекологічних та хірургічних втручань.

У даній статті описаний клінічний випадок передопераційної діагностики та хірургічного лікування ЕПР через 5 років після кесарева розтину. Діагноз був підтверджений після морфологічного дослідження видаленого макропрепарату. У віддалений післяопераційний період рецидиву ЕПР не спостерігалося. Також представлено короткий огляд літератури з питань етіології та патогенезу, особливостей клінічної картини, інформативності радіологічних методів діагностики, наведено інформацію щодо основних принципів хірургічного лікування ЕПР.

Посилання

Markham SM, Carpenter SE, Rock JA. (1989). Extrapelvic endometriosis. Obstet Gynecol Clin North Am. 16:193-219.

Attaran M, Falcone T, Goldberg J. (2002). Endometriosis still tough to diagnose and treat. Cleve Clin J Med. 69:647. https://doi.org/10.3949/ccjm.69.8.647; PMid:12184473

Ozel L et al. (2012, Mar). Abdominal wall endometriosis in the cesarean section surgical scar: a potential diagnostic pitfall. J Obstet Gynaecol Res. 38; 3: 526–30. https://doi.org/10.1111/j.1447-0756.2011.01739.x; PMid:22381104

Bergqvist A. (1993). Different types of extragenital endometriosis: a review. Gynecol Endocrinol. 7:207-221. https://doi.org/10.3109/09513599309152504; PMid:8291459

Firilas A, Soi A, Max M. (1994). Abdominal incision endometriomas. Am Surg. 60:259-261.

Singh KK, Lessells AM, Adam DJ, Jordan C, Miles WF, Macintyre IM, Greig JD. 1995. Presentation of endometriosis to general surgeons: a 10-year experience. Br J Surg. 82:1349-1351. https://doi.org/10.1002/bjs.1800821017; PMid:7489161

Wicherek L, Klimek M, Skret-Magierlo J, Czekierdowski A, Banas T, Popiela TJ, Kraczkowski J, Sikora J, Oplawski M, Nowak A, Skret A, Basta A. (2007). The obstetrical history in patients with Pfannenstiel scar endometriomas — an analysis of 81 patients. Gynecol Obstet Invest. 63:107-113. https://doi.org/10.1159/000096083; PMid:17028436

Minaglia S, Mishell DR, Ballard CA. (2007). Incisional endometriomas after Cesarean section: a case series. J Reprod Med. 52:630-634.

Ozel L, Sagiroglu J, Unal A, Unal E, Gunes P, Baskent E, Aka N, Titiz MI, Tufekci EC. (2012). Abdominal wall endometriosis in the cesarean section surgical scar: a potential diagnostic pitfall. J Obstet Gynecol Res. 38:526-530. https://doi.org/10.1111/j.1447-0756.2011.01739.x; PMid:22381104

Olive DL, Schwartz LB. (1993). Endometriosis. N Engl J Med. 328:1759-1769. https://doi.org/10.1056/NEJM199306173282407; PMid:8110213

Steck WD, Helwig EB. (1966). Cutaneous endometriosis. Clin Obstet Gynecol. 9:373-383. https://doi.org/10.1097/00003081-196606000-00007

Patterson GK, Winburn GB. (1999). Abdominal wall endometriomas: report of eight cases. Am Surg. 65:36-39.

Kodandapani S, Pai MV, Mathew M. (2011). Umbilical laparoscopic scar endometriosis. J Hum Reprod Sci. 4:150-152. https://doi.org/10.4103/0974-1208.92291; PMid:22346084 PMCid:PMC3276951

Kaunitz A, Di Sant’Agnese PA. (1979). Needle tract endometriosis: an unusual complication of amniocentesis. Obstet Gynecol. 54:753-755.

Yackovich FH, Bender GN, Tsuchida AM. (1994). Case report: perianal episiotomy scar endometrioma imaged by CT and sector endoluminal ultrasound. Clin Radiol. 49:578-579. https://doi.org/10.1016/S0009-9260(05)82943-5

Cziupka K et al. (2011, Aug). Abdominal wall endometriosis as rare differential diagnosis of a soft-tissue tumor. Zentralbl Chir. 136;4: 394–5. https://doi.org/10.1055/s-0030-1247447; PMid:20617492

Nirula R, Greaney GC. (2000). Incisional endometriosis: an underappreciated diagnosis in general surgery. J Am Coll Surg. 190:404-407. https://doi.org/10.1016/S1072-7515(99)00286-0

Hensen JH, Van Breda Vriesman AC, Puylaert JB. (2006). Abdominal wall endometriosis: clinical presentation and imaging features with emphasis on sonography. AJR Am J Roentgenol. 186:616-620. https://doi.org/10.2214/AJR.04.1619; PMid:16498086

Savelli L, Manuzzi L, Donato ND, Salfi N, Trivella G, Ceccaroni M, Seracchioli R. (2012). Endometriosis of the abdominal wall: ultrasonographic and doppler characteristics. Ultrasound Obstet Gynecol. 39:336-340. https://doi.org/10.1002/uog.10052; PMid:21793086

Kinkel K, Frei KA, Balleyguier C, Chapron C. (2006). Diagnosis of endometriosis with imaging: a review. Eur Radiol. 16:285-298. https://doi.org/10.1007/s00330-005-2882-y; PMid:16155722

Asch E, Levine D. (2007). Variations in appearance of endometriomas. J Ultrasound Med. 26:993-1002. https://doi.org/10.7863/jum.2007.26.8.993; PMid:17646361

Operativnaya ginekologiya. (2013). Pod red. Krasnopolskogo VI, Buyanovoy SN, Schukinoy NA, Popova AA. M, MEDpress-inform 127-141.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-05

Номер

№ 1(137) (2019): Здоров'я жінки

Розділ

На допомогу практичному лікарю

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Здоров’я жінки

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.