Диференційований підхід до призначення гормональної терапії у ІІ триместрі гестації у вагітних після екстракорпорального запліднення
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2019.137.28Ключові слова:
екстракорпоральне запліднення, гормональна терапія, ІІ триместр гестаціїАнотація
Мета дослідження: розроблення диференційованого підходу до призначення гормональної терапії у ІІ триместрі гестації у вагітних після екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 28 жінок, вагітність у яких настала внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій. Критеріями виключення з дослідження були: багатоплідна вагітність, аномалії розвитку жіночих статевих органів, тяжка екстрагенітальна патологія у матерії, вроджені аномалії плода.
Усі вагітні були комплексно обстежені і спостерігалися у І триместрі за програмами центрів репродукції, де відбулося ЕКЗ. Додатково проводили трансвагінальне ультразвукове дослідження за допомогою спеціальної тримірної програми VOCAL.
Результати. У переважної більшості жінок (73,1%) спостерігалась гіпоплазія хоріона. Індекс васкуляризації хоріона також був нижчий у 76,9% вагітних після ЕКЗ. У 23,1% вагітних після ЕКЗ, у яких ріст хоріона і його васкуляризація відповідали гестаційній нормі, а також не спостерігалось ознак загрози викидня, гормональна терапія була поступово відмінена; 76,9% пацієнток з індукованою вагітністю та порушеним розвитком хоріона продовжували отримувати мікронізований прогестерон Лютеіна до 18–20 тиж гестації, а також венотонік Нормовен та метаболічний засіб Архітол (з 14-го до 18-го тиж вагітності).
Ефективність запропонованої терапії оцінювали за даними характеру кровотоку у міометрії. Так, аналіз кровотоку у маткових та спіральних артеріях у кінці першої половини вагітності засвідчив, що у 85% вагітних усереднений індекс резистентності (ІR) як у спіральних артеріях, так і у маткових артеріях не відрізнявся від середніх популяційних показників.
Заключення. Запропонований комплекс лікарських засобів (Лютеіна, Нормовен, Архітол) забезпечує у переважної більшості пацієнток з індукованою вагітністю (80–85%) повноцінний приріст матково-плацентарного кровотоку завдяки адекватному проходженню другої хвилі інвазії цитотрофобласта у міометральні сегменти спіральних артерій, що створює оптимальні умови для нормального перебігу вагітності та розвитку плода.
Посилання
Buranova FB. (2011). Actual aspects of the etiology, pathogenesis, diagnosis and treatment of placental insufficiency in pregnant women after in vitro fertilization. Obstetrics and Gynecology 6:9-16.
Dolbin AYu. (2005). Auxiliary reproductive technologies: features of the course of pregnancy and childbirth. Siberian Medical Journal (Irkutsk). Appendix 1.3: 20-23
Korsak VS, Gromyko YuL, Isakova EV. (2003). Algorithm of management and outcomes of pregnancy, resulting from assisted reproductive technologies. Probl. repr. 3
Krasnopolskaya KV. (2008). New approaches to the restoration of natural fertility in polycystic ovary syndrome and their impact on the therapeutic potential of in vitro fertilization. Midwife. and gin. 2:50-55.
Radzinsky VE. (2006). Infertility and in vitro fertilization in the light of contraversion. Мidwife. and gin. 1:60-62.
Repin MA, Kornilov NV. (2000). The preparation of natural micronized progesterone for hormone replacement therapy in fertility specialists. Journal of akush. and wives bol. 1:45-49.
Savelieva GM, Kurtser MA, Krasnopolskaya KV, Yeroyan LKh. (2003). IVF in the treatment of infertility. Conducting pregnancy and childbirth. Journal of Obstetrics and Women's Diseases 3:9-13.
Delbaere I, Vansteelandt S, Gerris J et al. (2008). Human chorionic gonadotropin levels in early IVF/ICSI pregnancies are higher in singletons after single embryo transfer compared with singletons after double embryo transfer. Hum. Reprod. 11: 2421-2426. https://doi.org/10.1093/humrep/den289; PMid:18664472
Druil L, Londero AP, Della Martina M et al. (2008). Intrauterine growth restriction and pregnancy outcome. Minerva Ginecol. 3:231-238.
Griesinger G, Kolibianakis EM, Diedrich K et al. (2008). Ovarian stimulation for IVF has no quantitative association with birthweight: a registry study. Hum. Reprod. 11:2549-2554. https://doi.org/10.1093/humrep/den286; PMid:18684734
Navot D, Anderson TL, Droech K et al. (1989). Hormonal manipulation of endometrial maturation. J. Clin. Endocrinol. Metab. 68:801-807. https://doi.org/10.1210/jcem-68-4-801; PMid:2921311
Poikkeus P, Gissler M, Unkila-Kallio L et al. (2007). Obstetric and neonatal outcome after single embryo transfer. Hum.Reprod. 4:1073-1079. https://doi.org/10.1093/humrep/del492; PMid:17251357
Pritts EA, Atwood AK. (2002). Luteal phase support in infertility treatment: a meta-analysis of the randomizedtrials. Human Reproduction. 9:2287-2299. https://doi.org/10.1093/humrep/17.9.2287; PMid:12202415
Tavaniotou A, Smitz J, Bourgain C, Devroey P. (2000). Comparison between diff erent routes of progesterone administration as luteal phase support in infertility treatments. Human Reproduction 2:139-148. https://doi.org/10.1093/humupd/6.2.139; PMid:10782572
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
