Акушерський сепсис (Клінічна лекція)

Автор(и)

  • Т.Г. Романенко Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна
  • С.О. Дубров Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, Україна
  • О.М. Суліменко Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна
  • Є.М. Суліменко Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2019.137.10

Ключові слова:

сепсис, септичний шок, Сепсис-3, інтенсивна терапія сепсису, антибактеріальна терапія, рідинна ресусцитація, акушерство

Анотація

У статті наведено огляд даних щодо особливостей діагностики сепсису в акушерській практиці, ведення пацієнтів із сепсисом і септичним шоком. Огляд оновлених рекомендацій дозволить впровадити сучасні принципи діагностики та інтенсивної терапії сепсису і септичного шоку і поліпшити результати лікування даної категорії пацієнтів. Крім того, обговорюються стратегії, пов’язані з анестезіологічним веденням вагітних, роділь та породіль із сепсисом або з ризиком розвитку сепсису під час вагітності та у післяпологовий період.

Посилання

Singer M, Deutschman CS, Seymour CW et al. (2016). The Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis 3). JAMA. 315;8: 801 810. https://doi.org/10.1001/jama.2016.0287; PMid:26903338 PMCid:PMC4968574

World Health Organization. Statement on maternal sepsis. Geneva: WHO. 2017. Accessed 20 Feb 2017.

SOGC Сliniсаl Рractiсе Guideline. 2013, Осtober. Тhе Prevention оf Еarlу-Onset Nеоnatаl Group В Streptoсосса1 Disease 298:10. (Replaces 149. 2004, Sерtember).

Каukonen КМ, Ваilеу М, Pilcher D еt а1. (2015). Systemic iaflmmatory геsponse syndrome criteria in definsing severe sepsis. N Еng J Меd. 372:1629-38. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1415236; PMid:25776936

Pidhirnyi YaM. (2017). Osoblyvosti diahnostyky sepsysu u vahitnykh ta porodil. Medytsyna nevidkladnyh staniv 3 (82).

Shifman EM, Kulikov AV. (2018). Sepsis vo vremya beremennosti i poslerodovom periode. Vestnik akusherskoy anesteziologii 7 (9).

Burlinson C, Sirounis D, Walley K, Chau A. (2018, Jun 16). Sepsis in pregnancy and the puerperium. Int J Obstet Anesth. https://doi.org/10.1016/j.ijoa.2018.04.010; PMid:29921485

Chhabra S, Kaipa A, Kakani A. (2005). Reduction in maternal mortality due to sepsis. J. Obstetr. Gynaecol. 25 (2):140—142. https://doi.org/10.1080/01443610500051346; PMid:15814392

French LM, Smaill FM. (2007). Antibiotic regimens for endometritis after delivery. Cochrane Database Syst. Res. Issue 1.

Kankuri E, Kurki T, Carlson P, Hiilesmaa V. (2003). Incidence, treatment and outcome of peripartum sepsis. Acta Obstetr. Gynecol. Scand. 82 (8): 730 735. https://doi.org/10.1080/j.1600-0412.2003.00265.x; PMid:12848644

Neligan PJ, Laffey JG. (2011). Clinical review: Special populationscritical illness and pregnancy. Crit. Care 15 (4): 227. https://doi.org/10.1186/cc10256; PMid:21888683 PMCid:PMC3387584

Foley MR, Strong TH, Garite TJ, eds. (2011). Obstetric intensive care manul. 3-rd ed. New York, McGraw-Hill Comp.

Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. (2012). Bacterial Sepsis in Pregnancy: Green-top guideline 64a.

Sheffi eld JS. (2004). Sepsis and septic shock in pregnancy. Crit. Care Clin. 20:651 660. https://doi.org/10.1016/j.ccc.2004.05.012; PMid:15388194

Smaill F, Hofmeyr GJ. (2007). Antibiotic prophylaxis for cesarean section. Cochrane Database Syst. Rev. 1.

SOGC clinical practice guideline: Antibiotic prophylaxis in obstetric procedures 247. 2010.

Jamieson DJ, Theiler RN, Rasmussen SA. (2006). Emerging infections and pregnancy. Emerg. Infect. Dis. 12(11):1638 1643. https://doi.org/10.3201/eid1211.060152; PMid:17283611 PMCid:PMC3372330

Chestnut DH et al. (2009). 4-th ed. Chestnut’s obstetric anesthesia: principles and practice. New York, Elsevier Science. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-05541-3.00073-9

Bacterial Sepsis in Pregnancy NICE Green-top Guideline 64a. 1st edition (2012, Apr).

Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. (2012). Bacterial Sepsis following Pregnancy. Green-top guideline 64b.

Shifman EM, Kulikov AV. (2017). Anesteziya, intensivnaya terapiya i reanimatsiya v akusherstve i ginekologii. Klinicheskie rekomendatsii. Protokolyi lecheniya: Septicheskie oslozhneniya v akusherstve: 340 394.

Vincent JL et al. (2011). Textbook of ciritical care. 6-th ed. Elsevier Saunders.

Vincent JL et al. (2012). Annual update in intensive care and emergency medicine 2012. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-642-25716-2

Kulikov AV, Spirin AV, Levit AL, Malkova OG. (2012). Osobennosti septicheskogo shoka v akusherstve. Anesteziya i reanimatologiya 6: 58 62.

Serov VN. (2011). Neotlozhnaya pomosch v akusherstve. M, GEOTAR-Media:254.

Wu C, Lan H, Han S, Chaou C, Yeh C, Liu S, Li C, Blaney G 3rd, Liu Z, Chen K. (2017, Sep 6). Comparison of diagnostic accuracy in sepsis between presepsin, procalcitonin, and C-reactive protein: a systematic review and meta-analysis. Ann Intensive Care 7(1):91. https://doi.org/10.1186/s13613-017-0316-z; PMid:28875483 PMCid:PMC5585118

Rhodes A, Evans LE, Alhazzani W et al. (2017). Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Sepsis and Septic Shock: 2016. Intensive Care Med.: 1 74.

Rivers EP, Katranji M, Jaehne KA et al. 2012. Early interventions in severe sepsis and septic shock: a review of the evidence one decade later. Minerva Anestestesiol. 78(6):712 724.

Byrne L, Van Haren F. (2017). Fluid resuscitation in human sepsis: Time to rewrite history? Ann Intensive Care 7:4. https://doi.org/10.1186/s13613-016-0231-8; PMid:28050897 PMCid:PMC5209309

Marik PE et al. (2013). Does the central venous pressure predict fluid responsiveness? An updated meta-analysisand a plea for some common sense. Сrit. Care Med. 41;7: 1774 1781. https://doi.org/10.1097/CCM.0b013e31828a25fd; PMid:23774337

Сessoni M et al. (2011). What is fluid challenge? Current opinion in CC. 17: 290 295. https://doi.org/10.1097/MCC.0b013e32834699cd; PMid:21508838

Vincent JL, De Backer D. (2013, Oct). Circulatory shock. N Engl J Med. 31;369(18):1726-34. https://doi.org/10.1056/NEJMra1208943; PMid:24171518

Sadaka F et al. (2013). Fluid re suscitation in septic shock the effect of increasing fluid balance on mortality. J. Int. Care Med. https://doi.org/10.1177/0885066613478899; PMid:23753235

Dubrov SO, Sorokina OIu, Dubrova KA, Slavuta HB. Aktualnist problemy sepsysu u sviti ta v Ukraini. Medychna hazeta «Zdorovia Ukrainy». 22.03.2017.

Kumar A. (2009). Optimizing antimicrobial therapy in septic shock. Crit. Care Clin. 25 (4): 733 751. https://doi.org/10.1016/j.ccc.2009.08.004; PMid:19892250

Kumar A, Roberts D, Wood KE et al. (2006). Duration of hypotension before initiation of effective antimicrobial therapy is the critical determinant of survival in human septic shock. Crit. Care Med. 34:1589 1596. https://doi.org/10.1097/01.CCM.0000217961.75225.E9; PMid:16625125

Dubrov SA i soavt. (2018). Sepsis i septicheskiy shok: Novyie opredeleniya. Diagnostika. Intensivnaya terapiya. Osobennosti v akusherstve. Akusherstvo. Ginekologiya. Genetika. 4;3(13).

SOGC Clinical Practice Guideline. (2013, Oct). The Prevention of Early-Onset Neonatal Group B Streptococcal Disease 298:10. (Replaces 149. 2004, September).

Netto CM, Whitten M, Shetty N. (2015, Aug). Postpartum sepsis. Br J Hosp Med (Lond). 76(8):C118-21. https://doi.org/10.12968/hmed.2015.76.8.C118; PMid:26255929

Oud L. (2016, Apr). Pregnancy-assiciated severe sepsis. Curr Opin Obstet Gynecol. 28(2):73-8. https://doi.org/10.1097/GCO.0000000000000250; PMid:26825182

Savelev VS, Gelfand BR. (2011). Sepsis: klassifikatsiya, kliniko-diagnosticheskaya kontseptsiya i lechenie: Prakticheskoe rukovodstvo. 23-e izd., dop. i perer. M, OOO «Meditsinskoe informatsionnoe agenstvo»: 352.

Jiang LB, Zhang M, Jiang SY, Ma YF. (2016, Jul 1). Early goal-directed resuscitation for patients with severe sepsis and septic shock: insights and comparisons to ProCESS, ProMISe and ARISE. Crit Care. 20(1):160.

Sartelli M, Weber DG, Ruppe E, Bassetti M, Wright BJ et al. (2016, Jul 15). Antimicrobials: a global alliance for optimizing their rational use in intra-abdominal infections (AGORA). World J Emerg Surg. 11:33.

Zampieri FG, Mazza B. (2016, Jul 21). Mechanical Ventilation in Sepsis: A Reappraisal. Shock. https://doi.org/10.1097/SHK.0000000000000702; PMid:27454388

Gonzales JN, Lucas R, Verin AD. (2015, Jun 4). The Acute Respiratory Distress Syndrome: Mechanisms and Perspective Therapeutic Approaches. Austin J Vasc Med. 2(1).

Goligher EC, Doufle G, Fan E. 2015, Jun 15. Update in Mechanical Ventilation, Sedation, and Outcomes 2014. Am J Respir Crit Care Med. 191(12):1367-73. https://doi.org/10.1164/rccm.201502-0346UP; PMid:26075422

Kim WY, Hong SB. (2016, Apr). Sepsis and Acute Respiratory Distress Syndrome: Recent Update. Tuberc Respir Dis (Seoul). 79(2):53-7. https://doi.org/10.4046/trd.2016.79.2.53; PMid:27066082 PMCid:PMC4823184

Takeuchi M, Tachibana K. (2015). Mechanical ventilation for ARDS patients-for a better understanding of the 2012 Surviving Sepsis Campaign Guidelines. Cardiovasc Hematol Disord Drug Targets. 15(1):41-5. https://doi.org/10.2174/1871529X15666150108113853; PMCid:PMC4428140

Martensson J, Bellomo R. (2015, Oct). Sepsis-Induced Acute Kidney Injury. Crit Care Clin. 31(4):649-60. https://doi.org/10.1016/j.ccc.2015.06.003; PMid:26410135

Zampieri FG & Mazza B. (2017). Mechanical Ventilation in Sepsis. SHOCK 47:41–46. https://doi.org/10.1097/SHK.0000000000000702; PMid:27454388

Schuetz P, Birkhahn R, Sherwin R et al. (2017, May). Serial Procalcitonin Predicts Mortality in Severe Sepsis Patients: Results From the Multicenter Procalcitonin Mоnitoring Sеpsis (MOSES) Study. Crit Care Med. 45(5):781-789. https://doi.org/10.1097/CCM.0000000000002321; PMid:28257335 PMCid:PMC5389588

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-05

Номер

Розділ

Дистанційне навчання