Сучасний погляд на етіологію, діагностику, лікування та профілактику спайкового процесу органів малого таза у жінок репродуктивного віку

Автор(и)

  • Т.Г. Романенко Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна
  • П.Ф. Шаганов Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2020.155-156.91

Ключові слова:

перитонеальні спайки, спайкова хвороба, етіологія, патогенез, профілактика, лікування, репродуктивний вік

Анотація

У статті представлено огляд літератури останніх років з проблеми перитонеальних тазових спайок у жінок репродуктивного віку. Висвітлено основні питання етіології та патогенезу перитонеальних тазових спайок як однієї з провідних причин порушення репродуктивної функції, хронічного тазового болю і хірургічних ускладнень у пацієнток репродуктивного віку.

Зазначено, що основними етіологічними передумовами утворення спайок є травма очеревини, кровотеча у черевну порожнину, наявність інфекції і вплив різних агресивних субстанцій, місцева антибактеріальна терапія, регіонарна ішемізація тканин тощо. Визначена висока медико-соціальна значущість проблеми у зв’язку з широким колом оперативних втручань, пов’язаних з травматизацією очеревини, високою частотою розвитку спайкового процесу.

Перитонеальні спайки – це диференційована динамічна клітинна васкуляризована структура. Розвиток активного запального процесу за участю клітин і прозапальних медіаторів може переходити у стадію тканинного ремоделювання, формування позатканинного колагену, тобто початкових ознак спайок. Виникнення хибного кола і каскаду взаємопідтримувальних змін з рештою призводить до спайкової хвороби та інвалідизації хворих.

Незалежно від факторів виникнення спайкового процесу перитонеальні спайки є основною причиною тазового болю, безпліддя і недостатності функції яєчників. Незважаючи на тривале вивчення патофізіологічних механізмів розвитку спайкового процесу, численні спроби визначення ефективних методів їхньої профілактики не дають очікуваних результатів.

Посилання

Schreinemacher MH, ten Broek RP, Bakkum EA et al. 2010. Adhesion awareness: a national survey of surgeons. World J. Surg. 34:2805-2812. https://doi.org/10.1007/s00268-010-0778-8; PMid:20814678 PMCid:PMC2982960

Somigliana E, Vigano P, Benaglia L et al. 2012. Adhesion Prevention in Endometriosis: A Neglected Critical Challenge. Journal of Minimally Invasive Gynecology. 19;4:415-421. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2012.03.004; PMid:22575862

Robertson D, Lefebvre G. 2010. Adhesion Prevention in Gynaecological Surgery. SOGC CLINICAL PRACTICE GUIDEELINE. JOGC. 32;6:598-602. https://doi.org/10.1016/S1701-2163(16)34530-3

Akinrinmade JF, Lawal AO. 2010. Gross and histologic evaluation of abdominal adhesions associated with chromic catgut and polypropylene sutured enteropexies in dog. Int. J. Morphol. 28(4):1221-1225. https://doi.org/10.4067/S0717-95022010000400037

Alpay Z, Saed GM, Diamond MP. 2008. Postoperative adhesions: from formation to prevention. Semin. Reprod. Med. 26:313-321. https://doi.org/10.1055/s-0028-1082389; PMid:18756408

Lim R, Morrill JM, Prushik SG et al. 2008. An FDA approved neurokinin-1 receptor antagonist is effective in reducing intraabdominal adhesions when administered intraperitoneally, but not orally. J Gastrointest Surg. 12(10):1754-1761. https://doi.org/10.1007/s11605-008-0634-4; PMid:18709513

Çim N, Elçi E, Güneş G Elçi, Almal N, Yıldızhan R. 2018. Are the skin scar characteristics and closure of the parietal peritoneum associated with pelvic adhesions. Turk J Obstet Gynecol. 15(1):28-32. https://doi.org/10.4274/tjod.55491; PMid:29662713 PMCid:PMC5894533

Ben-Aroya Z, Benharroch D, Hallak M. 2002. Inflammatory pseudotumor (plasma cell granuloma) of the pelvic cavity. A case report. J Reprod Med. 47;9:767-769.

Broek RP, Issa Y, van Santbrink EJ, Bouvy ND, Kruitwagen RF, Jeekel J, Bakkum EA, Rovers MM, van Goor H. 2013. Burden of adhesions in abdominal and pelvic surgery: systematic review and metanalysis. BMJ. 3:347:f5588. https://doi.org/10.1136/bmj.f5588; PMid:24092941 PMCid:PMC3789584

Cheong Y, Stones W. 2006. Chronic pelvic pain: etiology and therapy. Clinical obstetrics & gynaecology. 20;5:695-711. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2006.04.004; PMid:16765092

Control and prevention of peritoneal adhesions in gynecologic surgery. Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine. Fertil Steril. 2008. 90;Supp. 5:144-149. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2008.08.060; PMid:19007613

De Mos M, Huygen F. 2013. Complex regional pain syndrome. Pain in women. 335:229-245. https://doi.org/10.1093/med/9780199796410.003.0016

Dinarello CA. 2011. Interleukin-1 in the pathogenesis and treatment of inflammatory diseases. Blood. 117;14:3720-3732. https://doi.org/10.1182/blood-2010-07-273417; PMid:21304099 PMCid:PMC3083294

Binda MM, Molinas CR, Hansen P et al. 2006. Effect of desiccation and temperature during laparoscopy on adhesion formation in mice. Fertil. Steril. 86:166-175. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2005.11.079; PMid:16730008

Hellebrekers BW, Kooistra T. 2011. Pathogenesis of postoperative adhesion formation. Br. J. Surg. 98;11:1503-1516. https://doi.org/10.1002/bjs.7657; PMid:21877324

Helpman L, Wolman L. 2003. Hysterosalpingocontrast sonography for the evaluation of the tubal factor infertility investigation: review of the literature. Rev Gynaecol Pract. 3:171-176. https://doi.org/10.1016/S1471-7697(03)00064-9

Akoum A, Al-Akoum M, Lemay A et al. 2008. Imbalance in the peritoneal levels of interleukin 1 and its decoy inhibitory receptor type II in endometriosis women with infertility and pelvic pain. Fertil. Steril. 89;6:1618-1624. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2007.06.019; PMid:17919610

Imudia AN. 2008. Pathogenesis of intra-abdominal and pelvic adhesion development. Semin. Reprod. Med. 26;4:289-97. https://doi.org/10.1055/s-0028-1082387; PMid:18756406

Smereczyński A, Starzyńska T, Kołaczyk K et al. 2012. Intra-abdominal adhesions in ultrasound. Part I: The visceroperitoneal bordeline, anatomy and the method of examination. J Ultrason. 12(51):472-478. https://doi.org/10.15557/JoU.2012.0034; PMid:26674107 PMCid:PMC4603241

Kawanishi K, Yamato M, Sakiyama R. 2016. Peritoneal cell sheets composed of mesothelial cells and fibroblasts prevent intra-abdominal adhesion formation in a rat model. J. Tissue Eng. Regen. Med. 10(10):855866. https://doi.org/10.1002/term.1860; PMid:24323675

Khan ZE, Rizvi JH. 2006. Pelvic inflammatory disease and pelvic abscesses. Reviews in Gynaecological and Perinatal Practice. 6:185-191. https://doi.org/10.1016/j.rigapp.2006.06.001

Beyrout I, Gargouri F, Gharbi A et al. 2006. Late post-operative adhesive small bowel occlusions. About 258 cases. Tunis Med. 84;1:9-15.

Mosca M, Tani C, Vagnani S, Bombardieri S. 2014. The diagnosis and classification of undifferentiated connective tissue diseases. J. Autoimmun. 48:50-52. https://doi.org/10.1016/j.jaut.2014.01.019; PMid:24518855

Munireddy S, Kavalukas SL, Barbul A. 2010. Intra-abdominal healing: gastrointestinal tract and adhesions. Surg Clin North Am. 90:1227-1236. https://doi.org/10.1016/j.suc.2010.08.002; PMid:21074038

Nappi C, Di Spiezio A, Sardo E. 2007. Prevention of adhesions in gynaecological endoscopy. Hum. Reprod. Update. 13;4:379-394. https://doi.org/10.1093/humupd/dml061; PMid:17452399

Pados G, Venetis CA, Almaloglou K, Tarlatzis BC. 2010. Prevention of intra-peritoneal adhesions in gynaecological surgery: theory and evidence. Reprod Biomed Online. 21(3):290-303. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2010.04.021; PMid:20688570

Cheong YC, Laird SM, Li TC et al. 2001. Peritoneal healing and adhesion formation/reformation. Hum Reprod Update. 7:556-566. https://doi.org/10.1093/humupd/7.6.556; PMid:11727864

Fometescu SG, Costache M, Coveney A et al. 2013. Peritoneal fibrinolytic activity and adhesiogenesis. Chirurgia (Bucur). 108(3):331-340.

Corona R, Verguts J, Schonman R et al. 2011. Postoperative inflammation in the abdominal cavity increases adhesion formation in a laparoscopic mouse model. Fertil. Steril. 95:1224-1228. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2011.01.004; PMid:21295297

Moris D, Chakedis J, Rahnemai-Azar AA et al. 2017. Postoperative Abdominal Adhesions: Clinical Significance and Advances in Prevention and Management. J Gastrointest Surg. 21(10):1713-1722. https://doi.org/10.1007/s11605-017-3488-9; PMid:28685387

Rainsbury PA, Viniker DA. 1997. A practical Guide to Reproductive Medicine. New York: 244-249.

Swank DJ, Hop WC, Jeekel J et al. 2004. Reduction, regrowth and de novo formation of abdominal adhesions after laparoscopic adhesiolysis: a prospective analysis. Dig. Surg. 21;1:66-71. https://doi.org/10.1159/000076023; PMid:14716155

Roberts LM, Sanfilippo JS, Raab S. 2002. Effects of laparoscopic lavage on adhesion formation and peritoneum in an animal model of pelvic inflammatory disease. J. Am. Assoc. Gynecol. Laparosc. 9;4:503-507. https://doi.org/10.1016/S1074-3804(05)60527-0

Robertson D, Lefebvre G. 2010. Adhesion prevention in gynaecological surgery. J. Obstet. Gynaecol. Can. 3;6:598-608. https://doi.org/10.1016/S1701-2163(16)34530-3

Rout UK, Saed GM, Diamond MP. 2005. Expression pattern and regulation of genes differ between fibroblasts of adhesion and normal human peritoneum. Reprod. Biol. Endocrinol. 3:1-4. https://doi.org/10.1186/1477-7827-3-1; PMid:15642115 PMCid:PMC548295

Saed GM, Fletcher NM, Diamond MP. 2016. The Creation of a Model for Ex Vivo Development of Postoperative Adhesions. Reprod Sci. 23(5):610-612. https://doi.org/10.1177/1933719115607997; PMid:26408397 PMCid:PMC5933156

Sammour T, Kahokehr A, Hill AG, Soop M. 2010. Peritoneal damage: the inflammatory response and clinical implications of the neuro-immuno-humoral axis. World Journal Of Surgery. 34;4:704-720. https://doi.org/10.1007/s00268-009-0382-y; PMid:20049432

Schnuriger B, Barmparas G, Branco B. 2011. Prevention of postoperative peritoneal adhesions: a review of the literature. Am. J. Surg. 201:111-121. https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2010.02.008; PMid:20817145

Pismensky SV, Kalzhanov ZR, Eliseeva MY et al. 2011. Severe inflammatory reaction induced by peritoneal trauma is the key driving mechanism of postoperative adhesion formation. BMC Surg. 11:30. https://doi.org/10.1186/1471-2482-11-30; PMid:22082071 PMCid:PMC3266192

Studer P, Mennicke M, Inderbitzin D. 2011. Adhesions and abdominal pain. Ther. Umsch. 68;8:468-472. https://doi.org/10.1024/0040-5930/a000196; PMid:21796600

Sutton C, MacDonald R. 1990. Laser laparoscopic adhesiolysis. J. Gynecol. Surg. 6:155-159. https://doi.org/10.1089/gyn.1990.6.155; PMid:10150017

Tabibian N, Swehli E, Boyd A, Umbreen A, Tabibian JH. 2017. Abdominal adhesions: A practical review of an often overlooked entity. Ann. Med. Surg. (Lond). 31(15):9-13. https://doi.org/10.1016/j.amsu.2017.01.021; PMid:28203370 PMCid:PMC5295619

Cassidy MR, Sheldon HK, Gainsbury ML et al. 2014. The neurokinin 1 receptor regulates peritoneal fibrinolytic activity and postoperative adhesion formation. J Surg Res. 191(1):12-18. https://doi.org/10.1016/j.jss.2014.04.030; PMid:24836694

Vivas I, Nicolas AI, Velazquez P. 2000. Retroperitoneal fibrosis: typical and atypical manifestations. Br J Radiol. 73;866:214-222. https://doi.org/10.1259/bjr.73.866.10884739; PMid:10884739

World Health Organization (WHO). International Classification of Diseases, 11th Revision (ICD-11) Geneva: WHO 2018.

Avramenko NV. 2014. Vospalitelnyie zabolevaniya organov malogo taza u zhenschin kak veduschiy faktor formirovaniya trubno-peritonealnogo besplodiya. Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal 4(85):63-68.

Avramenko NV. 2014. Vospalitelnyie zabolevaniya organov malogo taza u zhenschin kak veduschiy faktor formirovaniya trubno-peritonealnogo besplodiya. ZaporIzkiy medichniy zhurnal 4(85):63-68.

Adamyan LV, Myinbaev OA. 1998. Opyit ispolzovaniya fibrinovogo kleya v kachestve protivospaechnogo barera pri ginekologicheskih rekonstruktivno-plasticheskih operatsiyah. Akush. i ginekologiya 3:33-38. https://doi.org/10.1080/05679329808449502

Alekseev AA, Sulima AN. 2015. Sovremennyie predstavleniya ob etiologii i patogeneze spaechnogo protsessa v malom tazu u zhenschin reproduktivnogo vozrasta. Meditsinskiy vestnik yuga Rossii: 4-14.

Burlev VA, Dubinskaya ED, Ilyasova NA i dr. 2011. Angiogenez i proliferatsiya v spaykah bryushinyi malogo taza u bolnyih s peritonealnoy formoy endometrioza. Problemy reproduktsii 4:10-18.

Askerhanov RP, Abdullaev MR. 1986. Osobennosti kliniki i lecheniya posleoperatsionnoy spaechnoy neprohodimosti. Vestnik hirurgii im. II Grekova 9:125-129.

Auzhanov DB, Aymagambetov MZh, Bulegenov TA, Omarov NB. 2017. Spaechnaya bolezn bryushnoy polosti i ee oslozhneniya: obzor literaturyi. MEDICINE (Almaty). 7(181):27-34.

Ayushinova NI, Shuryigina IA, Shuryigin MG, Glinskaya EV. 2014. Otsenka vyirazhennosti spaechnogo protsessa v bryushnoy polosti. Sibirskiy meditsinskiy zhurnal (Irkutsk) 130(7):10-14.

Ayushinova NI, Shuryigina IA, Shuryigin MG, Glinskaya EV. 2014. Otsenka vyrazhennosti spaechnogo protsessa v bryushnoy polosti. Sibirskiy meditsinskiy zhurnal (Irkutsk) 7:10-14.

Barulin AE, Kurushina OV, Dumtsev VV. 2016. Sovremennyie podhodyi k terapii hronicheskoy tazovoy boli. RMZh 13:847-851.

Besplodnyiy brak. Sovremennyie podhodyi k diagnostike i lecheniyu. Pod red. akad. GG Suhih, prof. TA Nazarenko. 2-e izd., ispr. i dop. M, GEOTAR-Media. 2010:53-96.

Besplodnyiy brak: prakticheskoe rukovodstvo / pod red. chl.-korr. NAMN Ukrainyi, prof. V.K. Chayki. ChP «Lavis». Donetsk. 2012: 148.

Ventskivskyi BM, Churylov AV. 2002. Hniino-zapalni zakhvoriuvannia prydatkiv matky. Pediatr., akush. ta ginekologiia 2:108-114. https://doi.org/10.1111/j.1559-3584.2002.tb00176.x

Verbitskiy DA. 2004. Primenenie gelya karboksimetiltsellyulozyi dlya profilaktiki spaykoobrazovaniya v bryushnoy polosti. Dis. kand. med. nauk. Sankt-Peterburg:15-20.

Volyanska AG. 2016. Patogenetichne obGruntuvannya profIlaktiki spaykovogo protsesu pri gInekologIchnih operatsIyah u zhInok reproduktivnogo vIku (klInIko-ekperimentalne doslIdzhennya). Avtoref. dis. kand. med. nauk. KiYiv:21.

Voskanyan SE, Kyizlasov PS. 2014. Profilaktika spaechnoy bolezni bryushnoy polosti. Meditsinskaya sestra 8:28-31.

Hashukoeva AZ, Savchenko TN i dr. 2015. Vospalitelnyie zabolevaniya organov malogo taza: differentsialnaya terapiya. Medical mente. 1:41-44.

Gasparov AS, Dubinskaya ED. 2013. Tazovyie peritonealnyie spaiki: etiologiya, patognenez, diagnostika, profilaktika. M, OOO «Meditsinskoe informatsionnoe agentstvo»:168.

Gasparov AS, Dubinskaya ED. 2013. Tazovyie peritonealnyie spayki: etiologiya, patogenez, diagnostika, profilaktika. M, OOO «Meditsinskoe informatsionnoe agentstvo»:168.

Gataullin YaG, Hunafin SYa. 1986. Spaechnaya bolezn bryushiny. Klinicheskaya meditsina 10:20-25.

Gevorkyan IX. 1984. Profilaktika pervichnogo i povtornogo spaechnogo protsessa v bryushnoy polosti. Zhurn. eksperim. i klin. meditsinyi 3:248-253.

Gerasimova TV, Gopchuk EN. 2013. Vospalitelnyie zabolevaniya organov malogo taza – vklyuchenie preparatov s protivovospalitelnyim i antiishemicheskim deystviem v kompleks terapii. Zdorove zhenschinyi 8(84):140-142.

Ginekolohiia: pidruchnyk (za red. BM Ventskovskoho, HK Stepankivskoi, MIe Yarotskoho). K, VSV Medytsyna. 2011:422. Knyha II Hinekolohiia. K, Medytsyna. 2012:352.

Grek LP. 1999. Opyit ispolzovaniya differentsirovannoy nemedikamentoznoy terapii u zhenschin s narushennoy reproduktivnoy funktsiey i besplodiem. PedIatrIya, akusherstvo ta gInekologIya 2:122-124.

Divakova TS, Eliseenko LN. 2012. Oslozhneniya laparoskopicheskoy hirurgii v ginekologicheskoy praktike. Vestnik VGMU 11;1:95-100.

Dykyi OH. 2003. Spaikova khvoroba ocherevyny: problema, etiolohiia, patohenez. Shpyt. khirurhiia 4:83-89.

Dronova VL, Lutsenko EV, Teslyuk RS. Spaechnaya bolezn organov malogo taza i bryushnoy polosti. Literaturnyiy obzor nauchnyih rabot (17):22-28.

Dubchak AE, Milevskiy AV, Dovgan EN. 2013. Nespetsificheskie vospalitelnyie zabolevaniya organov malogo taza u zhenschin. Zdorove zhenschinyi 2:51-55.

Zhenchevskiy RA. 1984. Spayki bryushnoy polosti. Stavropol, Kn. izd-vo:159.

Zhidkov SA, Korik VE, Zhidkov AS, Orsich EO. 2016. Otsenka vyrazhennosti spaechnogo protsessa. Molodoy uchenyi 114(10):483-486.

Zhura AV, Tretyak SI, Hryischanovich VYa, Makarevich ZhA. 2017. Eksperimentalnaya model peritonealnyih spaek. Eksperimentalnaya hirurgiya 25(4):333-339. https://doi.org/10.18484/2305-0047.2017.4.333.

Zalizniak VO. 2015. Zapalni zakhvoriuvannia zhinochykh statevykh orhaniv: navchalnyi posibnyk dlia samostiinoi roboty studentiv V-VI kursiv medychnoho fakultetu ta likariv-interniv akusheriv-hinekolohiv. Zaporizhzhia, ZDMU. Bibliohr.: 95.

Zaporozhan VM. 1999. Endoskopichna khirurhiia v ginekologii. Zhurn. AMN Ukrainy 5:44-52.

Zarochentseva NV, Arshakyan AK, Menshikova NS. 2013. Vospalitelnyie zabolevaniya organov malogo taza u zhenschin (obzor literatury). Ginekologiya 15;4:65-69.

Kondratiuk VK, Yemets NO, Koblosh ND ta spiavt. 2010. Zlukova khvoroba v ginekologii: vid patohenezu do profilaktyky (metodychni rekomendatsii). K:4.

Tomnyuk ND, Beloborolov VA, Ryabkov IA, Kembel VR, Parno AA. 2010. K voprosu o spaykah i spaechnoy bolezni v neotlozhnoy hirurgii. Sovremennyie naukoemkie tehnologii 10:84-86.

Kan NE, Tyutyunnik VL, Amiraslanov EYu, Balushkina AA, Suhih GT. 2015. Akusherskie oslozhneniya i nedifferentsirovannaya displaziya soedinitelnoy tkani. Klinicheskaya i eksperimentalnaya hirurgiya 2:47-52.

Kachalina TS, Shahova NM, Nevmyatulin AL. 2000. Primenenie meditsinskogo ozona v kompleksnom lechenii ostryih vospalitelnyih zabolevaniy vnutrennih polovyih organov zhenschinyi. Akusherstvo i ginekologiya 6:18-23.

Neverov PS K46 i dr. 2017. Kishechnaya neprohodimost: uchebno-metodicheskoe posobie. Minsk, BGMU:42.

Kononov SN, Shklyar AA, Kozachenko AV, Adamyan LV. 2015. Formirovanie spaek pri endometrioze i puti ih profilaktiki (obzor literaturyi). Problemyi reproduktsii 21(2):82-87. https://doi.org/10.17116/repro201521282-87

Kosey NV. 2013. Sovremennyie printsipyi lecheniya vospalitelnyih zabolevaniy zhenskih polovyih organov. Reproduktivnaya endokrinologiya 1(9):78-85.

Kostyirnoy AV, Shestopalov DV, Trofimov PS. 2012. Kompleksnoe lechenie sindroma funktsionalnoy nedostatochnosti kishechnika v posleoperatsionnom periode. KlInIchna hIrurgIya 9:60-62.

Kostyirnoy AV, Groyzik KL, Mustafaeva SR. 2013. Spaechnaya bolezn bryushiny: nastoyaschee i buduschee problemy. Tavricheskiy mediko-biologicheskiy vestnik 16;1:Ch.3 (61):262-267.

Kulakov VI, Adamyan LV, Myinbaev OA. 1998. Posleoperatsionnyie spayki. M, Meditsina:40.

Kulachek FG, Daragmeh MM, Sidorchuk RI. 2006. Patomorfologiya spaechnogo protsessa. Klinichna ta eksperimentalna patologiya V;4:49-52.

Kurguzov OP, Kuznetsov YaL, Artyuhina EG. 1990. Profilaktika spaechnoy bolezni. Hirurgiya 10:153-159.

Lavrinenkova IZ. 2005. Effektivnost ambulatornoy reabilitatsii reproduktivnogo zdorovya posle hirurgicheskogo lecheniya ginekologicheskih zabolevaniy. Avtoref. diss. kand. med. nauk. M:16-20.

Leush SS. 2010. Optimizatsiya lecheniya vospalitelnyih zabolevaniy polovyih organov i profilaktika spaechnogo protsessa u zhenschin reproduktivnogo vozrasta (metodicheskie rekomendatsii). K:32.

Magomedov MA. 2004. Mestnaya kletochnaya regulyatsiya v obrazovanii posleoperatsionnyh spaek pri peritonite. Hirurgiya. Zhurnal im. NI Pirogova 6:9-11.

Matsyinin AN, Shaganov PF, Grebelnaya NV. 2014. Struktura prichin spaechnogo protsessa organov malogo taza pri ginekologicheskoy patologii u zhenschin reproduktivnogo vozrasta. Mediko-sotsialni problemi sim’yi 19;4:40-43.

Medvedev MV. 2015. Spaechnyiy protsess v ginekologii. Zdorove zhenschinyi 3(99):42-46.

Minaeva EA. 2014. Intraoperatsionnyiy metod lecheniya i profilaktiki spaechnoy bolezni malogo taza u patsientok s trubno-peritonealnyim besplodiem. Dis. kand. med. nauk. Volgograd:133.

Mihaylova NA. 2001. Primenenie iglorefleksoterapii dlya lecheniya zhenskogo besplodiya. Akusherstvo i ginekologiya 1:13-16.

Galkina EV, Nazarov PG, Polevschikov AV, Berestovaya LK. 1999. Modelirovanie reaktsiy vospaleniya v matrikse ryihloy soedinitelnoy tkani in vitro vzaimodeystviya mezhdu S-reaktivnyim belkom, syivorotochnyim amiloidom r i fibronektinom i ih vliyanie na adgeziyu i migratsiyu neytrofilov cheloveka. Immunologiya 1:41-44.

Mukanov MU. 1997. Ostraya spaechnaya kishechnaya neprohodimost, obuslovlennaya vistseroparietalnyimi spaykami. Avtoref. diss. kand. med. nauk. M:22.

Myinbaev OA, Adamyan LV, Radchenko IA, Reshetko AV. 1999. Primenenie protivospaechnogo barera Intersid (TS 7) pri ginekologicheskih rekonstruktivno-plasticheskih operatsiyah. Akusherstvo i ginekologiya 3:48-51.

Nazarenko IA, Nichitaylo LM. 2002. Profilaktika retsidiva rubtsovo-spaechnogo protsessa pri hirurgicheskom lechenii distalnyh okklyuziy matochnyh trub po povodu besplodiya. Odes. med. zhurnal 5(43):66-68.

Stupin VA, Mudarisov RR, Mihaylusov SV i dr. 2007. Novyie tehnologii v profilaktike spaechnoy bolezni bryushnoy polosti. Endoskopicheskaya hirurgiya 1:86-87.

Ozerskaya IA. 2013. Ehografiya v ginekologii. M, Vidar:564.

Orsich EO, Zhidkov SA, Zhidkov AS. 2016. Problema spaechnoy bolezni bryushnoy polosti. Molodoy uchenyiy 7:418-421.

Alhassan IK, Zharkih AV. 1999. Osobennosti immunnogo statusa bolnyih s ostryim vospaleniem pridatkov matki (OVPM) pri provedenii sistemnoy enzimoterapii (vobenzim) v komplekse lecheniya. Vestnik Rossiyskoy assotsiatsii akusherov-ginekologov 3:59-62.

Pobedinskiy NM, Botvin MA, Ischenko AI i dr. 1997. Rol reaktsii atsetilirovaniya v patogeneze spaechnogo protsessa malogo taza u ginekologicheskih bolnyih. Akush. i ginekologiya 4:28-29.

Poroyskiy SV, Poroyskaya AV, Bulyicheva OS. 2014. Morfometricheskaya harakteristika parietalnoy i vistseralnoy bryushinyi v dinamike posle naneseniya operatsionnoy travmy razlichnogo ob'ema. Vestnik VolgGMU 51(3):102-107.

Matveeva NK, Lapik TG, Sotnikova EI i dr. 1995. Primenenie immunokorrektorov v kompleksnom lechenii hronicheskih vospalitelnyh zabolevaniy vnutrennih polovyh organov. Immunopatologiya i klinich. immunologiya 5:48-49.

Myinbaev OA, Adamyan LV, Radchenko NA, Reshetko AV. 1999. Primenenie protivospaechnogo barera intersid (TS7) pri ginekologicheskih rekonstruktivno-plasticheskih operatsiyah. Akush. i ginekologiya 3:47-51.

Zaporozhan VN, Gladchuk IZ, Rozhkovskaya NN i dr. 2009. Prognozirovanie spaykoobrazovaniya u bolnyih s miomoy matki i naruzhnyim genitalnyim endometriozom posle hirurgicheskogo lecheniya. Odeskiy medichniy zhurnal 5:39-44.

Myinbaev OA, Rubleva KI, Kondrikov NI, Radchenko NA. 1995. Profilaktika obrazovaniya spaek v operativnoy ginekologii. Akush. i ginekologiya 5:37-40.

Saveleva GM, Boginskaya LN, Breusenko VG i dr. 1995. Profilaktika spaechnogo protsessa posle hirurgicheskih vmeshatelstv u ginekologicheskih bolnyih v reproduktivnom periode. Akush. i ginekologiya 2:36-39.

Puzii OM. 2016. Diahnostyka, khirurhichne likuvannia ta reabilitatsiia reproduktyvnoi funktsii pry dobroiakisnykh zakhvoriuvanniakh henitalii u zhinok. Dys. kand. med. nauk.: 136.

Repina MA, Kryilova NYu, Mitchenko GV, Kornilova YaA. 2002. Znachenie sistemnoy enzimoterapii v kompleksnom lechenii gnoyno-vospalitelnyih obrazovaniy pridatkov matki. Zhurnal akusherstva i zhenskih bolezney 1:46-52.

Rukovodstvo po neotlozhnoy hirurgii organov bryushnoy polosti. Pod redaktsiey BC Saveleva. M, Izdatelstvo «Triada-H». 2004:640.

Samyuel O. 2015. Profilaktika oslozhneniy posle laparoskopicheskih ginekologicheskih operatsiy. Zdorove zhenschiny 2(98):54-58.

Sarkisian AA, Solskyi YaP. 1995. Vnutryshnosudynne lazerne oprominiuvannia krovi v terapii zapalnykh zakhvoriuvan. Pediatriia, akusherstvo ta ginekologiia 1:50-52.

Safina VN, Fedorov IV. 2000. Laparoskopicheskiy adgeziolizis (rassechenie spaek). Laparoskopiya v ginekologii. Pod red. Akgurina RS, Davyidova MI, Knyazheva VA i dr. M, GEOTAR-Meditsina:191-194.

Simrok VV, Eremenko MA. 2002. Peritonealnyie spayki zhenskogo taza. VIsn. akusheriv-ginekologiv 4:21-32.

Smetnik VP, Tumilovich LG. 2000. Neoperativnaya ginekologiya. M, Med. inform. agentstvo:592.

Boyko VV, Taraban IA, Groma VG, Krivorotko IV, Evtushenko DA. 2013. Sovremennyie aspektyi profilaktiki i lecheniya bolnyih spaechnoy boleznyu bryushiny i ee oslozhneniya. Harkivska hirurgichna shkola 2(59):122-128.

Domoratskiy AE, Kryilyuk VO, Pavlenko AI, Pyatkovskaya NV, Sozanskiy VV. 2016. Spaechnaya bolezn: sovremennoe sostoyanie problemy. GostrI ta nevidkladni stani v praktitsi likarya 3-4(60-61):19-26.

Stepanyuk AA, Zavada NV, Gurevich AR, Stepanyuk AF. 2014. Sovremennyie podhodyi k diagnostike i lecheniyu spaechnogo protsessa bryushnoy polosti. Ekstrennaya meditsina 10(2):55-64.

Melnychenko H, Kvashnina AA, Vasylchenko LV, Vesilyk NL. 2016. Suchasni uiavlennia pro patohenez perytonealnyh spaiok u ditei. Klinichna hirurgiia 12:72-75.

Tarasenko YuN, Salov IA, Tashuhozhaeva DT, Marshalov DV. 2013. Vnutrimatochnyie sinehii: sovremennyiy vzglyad na problemu. Sovremennyie problemyi nauki i obrazovaniya 4. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=9924

Tkachenko RA, Kaminskiy VV. 2017. Posleoperatsionnyie infektsii v akusherstve i ginekologii: profilaktika, diagnostika i lechenie (lektsiya). Akusherstvo. Ginekologiya. Genetika 3;1:55-65.

Totchiev GF. 2013. Spaechnaya bolezn: fiziologicheskie aspekty, mehanizmy preduprezhdeniya. Effektivnaya farmakoterapiya 28:18-20.

Tumarev AV, Zatonskih LV, Shtyirov SV. 1996. Diagnosticheskaya i operativnaya laparoskopiya pri ostryih zabolevaniyah u ginekologicheskih bolnyih. Vestnik Rossiyskoy assotsiatsii akusherov-ginekologov 1:41-45.

Falkone T, Herd V. 2013. Reproduktivnaya meditsina i hirurgiya. Per. s angl. pod red. akad. RAMN GG Suhih. M, GEOTAR-Media:510–567, 582–632, 737–944.

Feskov AE, Gavrikov AE. 2014. Peritonealnyie spayki: patogenez i profilaktika. Novosti meditsiny i farmatsii 20(522):2-3.

Filenko BP, Zemlyanoy VP, Borsak II, Ivanov AS. 2013. Spaechnaya bolezn: profilaktika i lechenie. SPb, SZGMU im. II Mechnikova:171.

Hryanin AA. 2017. Hronicheskie vospalitelnyie zabolevaniya organov malogo taza – strategiya dostizheniya dlitelnoy remissii i ratsionalnyiy podhod k terapii. MEDICINE (Almaty). 1(175):32-40.

Chebotarova MO. 2007. Rannia diahnostyka ta profilaktyka spaikovoho protsesu pislia hinekolohichnykh operatsii. Avtoref. dys. kand. med. nauk. Odesa:19.

Chekmazov IA. 2008. Spaechnaya bolezn bryushinyi. Aktualnyie voprosyi meditsinyi. M, GEOTAR-Media:160.

Chermak II. 2015. Empirychna protyzapalna terapiia hostroho salpinhooforytu. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta ginekologii 2:187-190.

Chistyakov DB, Movchan KN, Yaschenko AS. 2015. Intensivnost formirovaniya spaechnogo protsessa pri intraabdominalnom ukreplenii bryushnoy stenki v eksperimente sinteticheskimi setchatyimi implantami, otlichayuschimisya fiziko-himicheskoy osnovoy stroeniya. Vestnik Severo-Zapadnogo gosudarstvennogo meditsinskogo universiteta im. Mechnikova 7(3):29-37.

Chitanava YuS, Duhin AO, Oparin IS. 2012. Sovremennyie predstavleniya o spaykoobrazovanii i metodah profilaktiki posle hirurgicheskih vmeshatelstv na organah malogo taza. Vestnik RUDN, seriya Meditsina. Akusherstvo i ginekologiya 5:525-531.

Shalkov YuL. 2001. Spaechnaya neprohodimost kishechnika kak problema neotlozhnoy hirurgii. HarkIvska hIrurgIchna shkola 1(10):66-69.

Bezhenar VF, Aylamazyan EK, Baylyuk EN, Tsyipurdeeva AA, Polenov NI. 2011. Etiologiya, patogenez i profilaktika spaykoobrazovaniya pri operatsiyah na organah malogo taza. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa 11;2:90-101.

Filenko BP, Lazarev SM. 2009. Etiopatogenez spaykoobrazovaniya. Vestnik hirurgii im. II Grekova 168;3:116-118.

Yuzko AM. 2017. Zhenskoe besplodie trubnogo proishozhdeniya (Obzor literaturyi). Zdorove zhenschiny 2(118):126-131.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-30

Номер

Розділ

Гінекологія