Оцінювання ефективності комплексної цитопротективної терапії вагітних із затримкою росту плода

Анотація

Мета дослідження: оцінювання ефективності та впливу комплексної цитопротективної терапії вагітних із затримкою росту плода на біохімічні показники, а також результати розродження.

Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 93 жінки з одноплідною вагітністю у терміні 28–34 тиж гестації. До І групи включені 30 вагітних із затримкою росту плода (ЗРП). Вагітним даної групи призначали цитопротективну терапію. Вона включала застосування тіотриазоліну у поєднанні з L-аргініну гідрохлоридом та діосміном. Група ІІ представлена 33 вагітними із ЗРП, ведення вагітності та пологів яких передбачене чинними наказами МОЗ України. До ІІІ групи увійшли 30 вагітних без ЗРП.

Дослідження маркерів окиснювальної модифікації білків (ОМБ) та рівень стабільних метаболітів оксиду азоту (NO) оцінювали у сироватці крові спектрофотометричним методом. Визначення відновленого глутатіону (GSH) здійснювали з розрахунком його рівня за калібрувальною кривою.

Результати. Первинна оцінка біохімічних показників засвідчила статистично достовірно (p<0,05) нижчі рівні GSH і NO при порівнянні показників вагітних із ЗРП (як І, так і ІІ групи) з показниками вагітних без ЗРП (ІІІ група). Це свідчить про зниження антиоксидантного захисту та дефіцит основного судинного вазодилататора у даного контингенту жінок.

Подальше оцінювання біохімічних показників у динаміці вагітності дозволило встановити суттєве прогресування дисбалансу між оксидантами та антиоксидантами, а також відсутність суттєвих змін рівня NO серед вагітних ІІ групи. У вагітних І групи, які отримували запропоновану комплексну цитопротективну терапію, навпаки, встановлено статистично достовірне (p<0,05) зниження показників ОМБ на тлі зростання рівнів GSH і NO, що свідчить про її позитивний вплив. Показник частоти передчасних пологів (ПП) у І групі становив 3,3% і був у 6 разів нижчим за відповідний показник у групі ІІ (21,2%). У ІІІ групі ПП не було. Частота дистресу плода у ІІ групі (18,2%) у 2,7 разу перевищувала відповідний показник І групи (6,7%), а у ІІІ групі він становив 3,3%. Аналізуючи перинатальні ускладнення, встановлено значний відсоток неонатальної енцефалопатії та неонатальної жовтяниці у ІІ групі, а саме – 33,3% та 36,4% відповідно. У І групі їхня частота становила 10,0% та 3,3% відповідно.

У структурі перинатальної патології недоношеність виявили у 21,2% новонароджених ІІ групи, що у 6 разів перевищувало відповідний показник І групи (3,3%). Зазначених ускладнень у ІІІ групі встановлено не було. Частота ЗРП, при розрахунку за масо-ростовими параметрами новонароджених, у ІІ групі була найвищою і становила 88,6%. Зазначений показник у І та ІІІ групах становив 60,0% та 10,0% відповідно.

Заключення. Запропонована комплексна цитопротективна терапія, яка включає в себе комбіноване застосування тіотриазоліну, L-аргініну та діосміну (що суттєво підвищує протиішемічну, антиоксидантну та ендотеліопротективну дію комплексної терапії) у жінок із затримкою росту плода, справляє позитивній вплив на окиснювально-відновлювальний гомеостаз та тіол-дисульфідну рівновагу системи мати–плацента–плід.

Акушерські та перинатальні результати розродження у даного контингенту вагітних характеризуються статистично достовірним (р<0,05) переважанням як показників оцінювання за шкалою Апгар та відповідно процесів адаптації, так і результатів антропометричних вимірювань новонароджених, їхніх масо-ростових параметрів, а також нижчою частотою неонатальної енцефалопатії та народження недоношених немовлят.