Імплантаційна здатність ендометрія у жінок-ветеранок, що зазнали контузії, з нереалізованою репродуктивною функцією
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2020.155-156.44Ключові слова:
репродуктивне здоров’я, жінки-ветеранки, постконтузійний синдром, рецептивна здатність ендометрія, офісна гістероскопіяАнотація
Мета дослідження: підвищення ефективності діагностики і лікування патології та імплантаційної здатності ендометрія у жінок репродуктивного віку, які брали участь у бойових діях та зазнали контузії.
Матеріали та методи. Вивчення ендометріальних піноподій було проведено у 35 жінок репродуктивного віку, які брали участь у бойових діях та зазнали контузії і яким на 21-й день менструального циклу були виконані оперативна лапароскопія і гістероскопія із забором зразків ендометрія для гістологічного дослідження і скануючої електронної мікроскопії. З цих жінок – 22 пацієнтки (група порівняння) репродуктивного віку з травмою в анамнезі без постконтузійного синдрому і 13 (основна група) – жінки репродуктивного віку, які мають наслідки контузії у формі постконтузійного синдрому. Контролем слугували 10 зразків ендометрія від цивільний жінок репродуктивного віку (контрольна група). Середній вік обстежених становив 27,08±4,23 року. Термін перебування в зоні бойових дій – 29,34±9,21 міс, час з моменту отримання легкого травматичного ушкодження мозку (контузії) – 18,8±9,2 міс.
Результати. У жінок-віськовослужбовиць, учасниць бойових дій, що зазнали контузії, спостерігаються порушення рецептивності ендометрія, які проявляються відхиленнями у розвитку піноподій та їхніх мікроворсинок у період вікна імплантації: ділянки відсутності піноподій – у 47,50% випадків (p<0,006), піноподії дрібних розмірів – у 77,50% (p<0,01) і рясні мікроворсинки – у 37,50% (p<0,02); зменшення випадків наявності розвинутих піноподій у 2,12 разу (p<0,01), піноподій великих розмірів – у 2,29 (p<0,01) і малої кількості мікроворсинок – у 4,00 (p<0,0001) разу, підвищення зустрічальності піноподій середніх розмірів у 3,00 (p<0,02) разу, мікроворсинок у помірній кількості – у 4,00 (p<0,0001) разу. Характерною рисою ендометріальних піноподій у зазначених вище пацієнток є наявність мозаїцизму їхньої форми (65,00%) та розмірів (67,50%).
Заключення. У жінок-віськовослужбовиць, учасниць бойових дій, які зазнали контузії, діагностують порушення репродуктивного здоров’я, що зумовлені впливом як самої черепно-мозкової травми, так і стрес-факторів, пов’язаних з військовою службою.
Посилання
Afanasova EA. 2014. Informativnyie i prognosticheskie sotsialno-ekonomicheskie faktory riska ostrogo endometrita. Izvestiya Yugo-Zapadnogo gosudarstvennogo universiteta. Ser. Upravlenie, vychislitelnaya tehnika, informatika. Meditsinskoe priborostroenie 4:63-69.
Boyarskiy KYu, Gaydukov SN, Palchenko NA. 2013. Sovremennyiy vzglyad na problemu retseptivnosti i tonkogo endometriya v programmah VRT: obzor literatury. Problemy reproduktsii (4):51-60.
Grischenko NG. 2011. Patogenetychni osnovy vdoskonalennya dopomizhnyh reproduktyvnyh tehnologii u zhinok, yaki perenesly hronichni zapalni zahvoryuvannya organiv malogo taza. HarkIv:363.
Gyulmamedova ID. 2008. Problemyi implantatsii v programme IVF. Novosti meditsinskoy farmatsii. Ginekologiya 253:17-27.
Dakhno FV, Kaminskyi VV, red. 2011. Dopomizhni reproduktyvni tekhnolohii likuvannia bezpliddia: navchalnyi posibnyk dlia likariv–slukhachiv zakl. (f-tiv) pisliadyplom. osvity. K:320.
Donskoi BV. 2014. Imunni faktory u reproduktsii. Prohnozuvannia uspishnosti reproduktyvnoho protsesu. Medytsynskye aspektы zdorovia zhenshchynы (4):53-9.
Kaminskyi VV, Priadko NH. 2014. Medyko-sotsialni ta zakonodavchi aspekty medykamentoznogo abortu v Ukraini. Reproduktyvna еndokrynologiia (3):30-5.
Kaminskyi VV, Sehedii LI. 2010. Vplyv syndromu giperstymuliatsii iaiechnykiv na perebih ta zavershennia vagitnosti pislia zaplidennnia in vitro ta perenosu embrioniv u porozhnynu matky. Praktychna medytsyna 16(2):10-5.
Chayka VK, Chayka AV, Nosenko EN i dr. 2011. Retseptivnost endometriya u patsientok s besplodiem. Donetsk: Izdatelstvo Noulidzh, Donetskoe otdelenie. 243 s. : il. Bibliogr.: 221-243.
Bourgain C, Devroey P. 2007. Histologic and functional aspects of the endometrium in the implantatory phase. Gynecol. Obstet. Invest. 64;3:131-133. https://doi.org/10.1159/000101735; PMid:17934307
Granot I, Gnainsky Y, Dekel N. 2012. Endometrial inflammation and effect on implantation improvement and pregnancy outcome. Reproduction. 44:61. https://doi.org/10.1530/REP-12-0217; PMid:23028125
Li TC. 2012. Evidencebased management of the couple with recurrent implantation failure. ESHRE. - O¬088.
Wynn RM. 1977. Ultrastructural development of the human decidua/In: Biology of the Uterus. Ed. R.M.Wynn. New York:341 - 376. https://doi.org/10.1007/978-1-4684-2271-9_11
Xu CK, Tang SB. 2014, Feb. Alteration of endometrial receptivity in rats with ovarian hyperstimulation syndrome. J Obstet Gynaecol. 34(2):146-52. https://doi.org/10.3109/01443615.2013.832735; PMid:24456435
Young SL. 2013, Nov. Oestrogen and progesterone action on endometrium: a translational approach to understanding endometrial receptivity. Reprod Biomed Online. 27(5):497-505. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2013.06.010; PMid:23933037 PMCid:PMC3818404
Yu N, Yang J, Guo Y, Fang J, Yin T, Luo J et al. 2014, Jan. Intrauterine administration of peripheral blood mononuclear cells (PBMCs) improves endometrial receptivity in mice with embryonic implantation dysfunction. Am J Reprod Immunol. 71(1):24-33. https://doi.org/10.1111/aji.12150; PMid:23909917
Zhioua A, Elloumi H, Fourati S, Merdassi G, Ben Ammar A, Sajia BS et al. 2012, May. Morphometric analysis of the human endometrium during the implantation window. Light and transmission electron microscopy study. J Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris). 41(3):235-42. https://doi.org/10.1016/j.jgyn.2011.11.009; PMid:22257733
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
