Оцінка якості життя у динаміці лікування у жінок зі стресовим нетриманням сечі

Анотація

У статті наведені результати дослідження якості життя у пацієнток перименопаузального віку на тлі застосування СО₂-лазера напередодні та після комплексного лікування. На сьогодні в Україні кількість жінок, які страждають на стресове нетримання сечі, неухильно зростає, а проблема з суто медичної перейшла у ранг медико-соціальних.

Стресове нетримання сечі суттєво знижує якість життя жінок, призводячи до виникнення дискомфорту, змушує жінку змінити свою звичайну поведінку, робить її більш відлюдненою, супроводжується серйозними психоемоційними розладами (пригніченість, психологічне напруження, депресія), призводить до тяжких фізичних і моральних страждань, соціальної дезадаптації. Саме тому оцінювання якості життя у жінок зі стресовим нетриманням сечі вважається вкрай актуальним.

Сьогодні з метою лікування стресового нетримання сечі застосовують консервативні та хірургічні методики. Проте жодна із зазначених методик не сприяє повному зникненню симптомів стресового нетримання сечі, а частота рецидивів після захворювання є високою, що змушує жінку проходити тривале спостереження та лікування, значно погіршуючи її якість життя.

Мета дослідження: оцінювання особливостей якості життя напередодні та після застосування СО₂-лазера у комплексному лікуванні стресового нетримання сечі у пацієнток пременопаузального віку.

Матеріали та методи. Обстежено 89 пацієнток зі стресовим нетриманням сечі. Залежно від призначеної терапії жінок розподілено на дві групи. До основної групи увійшли 44 жінки, яким запропоновано терапію із застосуванням СО₂-лазера у поєднанні з місцевою гормональною терапією. Групу порівняння сформували з 45 жінок, яким призначали лише терапію з місцевим застосуванням естріолу.

З метою оцінювання якості життя жінок зі стресовим нетриманням сечі проведено анкетування пацієнток за допомогою спеціалізованого опитувальника PFDI-20, а для оцінювання індексу жіночої сексуальності використовували опитувальник FSFI. Оцінку якості життя та індекс жіночої сексуальності визначали до лікування та через 6 і 12 міс від початку лікування.

Результати. За даними опитувальника PFDI-20 через 6 міс від початку лікування достовірної різниці у кількості балів у жінок досліджуваних груп виявлено не було. Через 12 міс від початку лікування зафіксовано достовірні відмінності у медіані балів (основна група – 18 балів; група порівняння – 30 балів; р<0,05).

Оцінюючи індекс сексуальної функції у динаміці лікування за даними опитувальника FSFI, відзначено достовірне збільшення цього показника у жінок основної групи (медіана до лікування – 25 балів; через 6 міс від початку лікування – 35 балів; через 12 міс від початку лікування – 46 балів; р<0,05). Аналізуючи через 12 міс від початку лікування результати анкетування за допомогою опитувальника UDI-6, привернули увагу достовірні відмінності у симптомах нетримання сечі у жінок, які отримували терапію з включенням СО₂-лазера у поєднанні з місцевою терапією естріолом, до лікування та порівняно з жінками, які отримували лише естріол локально.

Заключення. Застосування СО₂-лазера у поєднанні з місцевим призначенням естріолу у комплексному лікуванні стресового нетримання сечі дозволяє достовірно знизити прояви цього ускладнення, що підтверджується достовірним зниженням медіани балів з 55 до 18 у жінок основної групи за результатами опитувальника PFDI-20 (р<0,05). Індекс сексуальної функції у жінок, які отримували запропонований комплекс, за результатами опитувальника FSFI засвідчив достовірне збільшення – з 25 до 46 балів (р<0,05). Результати анкетування із застосуванням опитувальника UDI-6 свідчать про достовірне зменшення симптомів стресового нетримання сечі у жінок основної групи порівняно з жінками, які отримували лише місцеву терапію естріолом.