Оцінка якості життя після гістеректомії з приводу міоми матки

Автор(и)

  • І.Б. Венцківська Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
  • О.М. Прощенко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
  • Я.М. Вітовський Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
  • С.В. Маркітанюк Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2020.154.59

Ключові слова:

міома матки, гістеректомія, параметри якості життя

Анотація

Гістеректомія, проведена у репродуктивному віці, без сумніву, зумовлює зниження показників якості життя та може спричинити розвиток дисбалансу гормонального гомеостазу, психоемоційних, вегетоневротичних симптомів, ініціюючи або посилюючи сексуальну та урогенітальну дисфункцію, порушуючи психосоціальну адаптацію у всіх сферах життєдіяльності жінки. Цей аспект часто залишається поза увагою хірургів під час оцінювання ефективності лікування, хоча суттєво впливає на відновлення після оперативного втручання.

У статті представлено дані про експериментальне психологічне дослідження, оцінювання вираженості урогенітальної дисфункції із використанням стандартизованої системи POP-Q, характеристику параметрів якості життя як на етапі передопераційного спостереження, так і протягом 1, 3 та 5 років після оперативного втручання у 80 жінок репродуктивного віку з міомою матки, яким виконано вагінальну гістеректомію. До групи порівняння увійшли 60 пацієнток із гістеректомією, проведеною абдомінальним доступом.

За результатами даного дослідження, у жінок репродуктивного віку після радикальних операцій з приводу міоми матки визначено, що провідними порушеннями параметрів якості життя після гістеректомії є загальносоматичні симптоми, психоемоційні розлади, генітоуринарні та сексуальні порушення. Радикальні операції з приводу міоми матки зумовлюють зростання частки урогенітальних розладів, серед яких найбільш вагомими є нетримання сечі та пролапс, клінічні прояви яких справляють свій негативний вплив у тому числі і на психосоціальну сферу, знижуючи при цьому якість життя.

На сьогодні не існує єдиної думки щодо ступеня впливу радикальних оперативних втручань з приводу міоми матки на багатогранність порушень метаболічного та гормонального гомеостазу, формування психовегетативного симптомокомплексу і, як наслідок, – на параметри якості життя. Це зумовлює необхідність розроблення валідизованої методики оцінювання якості життя як компонента оптимізації реабілітаційної програми із персоніфікованим урахуванням основних чинників коморбідності статусу під час планування оперативного лікування.

Посилання

Balan VE, Kovaleva LA. 2015. Urogenitalnyiy sindrom v klimakterii. Vozmozhnosti terapii. Akusherstvo i ginekologiya 5:104–108.

Ventegodt S. 2013. Kachestvo zhizni kak kriteriy effektivnosti lecheniya. Vestn. natsionalnogo mediko-hirurgicheskogo tsentra im. NI Pirogova 3;8:145.

Dobrohotova YuE. 2000. Psihoemotsionalnyiy i gormonalnyiy status zhenschin posle gisterektomii bez pridatkov. Ros. med. zhurn. 4:25–28.

Evstifeeva EA, Filippchenkova SI, Kalantarov TK, Holodin SP. 2016. Psihosomaticheskaya sostavlyayuschaya i kachestvo zhizni bolnyih hirurgicheskogo profilya. Arhiv' vnutrenney meditsinyi. Spetsialnyy vypusk: 61.

Zabolotnov VA, Karapetyan OV, Pamfamirov YuK, Pamfamirova GL, Kucherenko YuA, Tatevosyan AG. 2011. Sovremennyie vzglyadyi na etiologiyu, patogenez i lechenie miomyi matki. Zdorove zhenschinyi 5(61):15–20.

Zagorodnyaya ED, Barkan TM, Kolecnikov AD, Barkan VS, Rezanovich VS, Butunov AA, Tselyuba EA. 2013. Vliyanie gicterektomii na funktsiyu yaichnikov i kachectvo zhizni bolnyih miomoy matki. Akusherctvo i ginekologiya 2:48–81.

Savvina NV, Savvina AD i dr. 2013. Kachestvo zhizni kak pokazatel effektivnosti reabilitatsionnyh meropriyatiy. Vestn. natsionalnogo mediko-hirurgicheskogo tsentra im. NI Pirogova 8;3:41–43.

Kosenko NA, Tsyigankov BD, Kosenko VG i dr. 2014. Psihicheskie narusheniya pri endokrinopatiyah. Kubanskiy nauchnyiy meditsinskiy vestnik 148;6:107–114.

Lashkul OS. 2018. Kachestvo zhizni i seksualnaya funktsiya u zhenschin, operirovannyih na organah reproduktivnoy sistemyi. Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal 20;1(106):76–81.

Novikov AI, Mihaylichenko VV, Aleksandrov VP, Kurenkov AV i dr. 2008. Vliyanie operativnogo dostupa na funktsionalnoe sostoyanie nizhnih mochevyih putey pri gisterektomii. Andrologiya i genitalnaya hirurgiya 4:21–24.

Hanin YuL. 1976. Kratkoe rukovodstvo k shkale reaktivnoy i lichnostnoy trevozhnosti Ch.D. Spilbergera. L:18.

Vomvolaki E, Kalmantis K, Kioses E and Antsaklis A. 2006. The effect of hysterectomy on sexuality and psychological changes. The European Journal of Contraception and Reproductive Health Care March 11(1):23-27.

Stewart EA, Shuster LT, Rocca WA. 2012. Reassessing Hysterectomy. Minnesota Medicine. 95;3:36.

Kichigin RH, Arestova MI, Zanko SE. 2013. Risk factors for uterine fibroids and quality of life of patients operated on for uterine fibroids. Maternal and child health 2(22):36-41.

Makris N, Vomvolaki E, Partsinevelos G et al. 2006. The effect of hysterectomy on sexuality and psychological changes. The European Journal of Contraception and Reproductive Health Care March 11(1):23–27.

Roseske NC. 2007. Hysterectomy and other gynecological surgeries: a psychological view. Women’s place in medical and psychological interfaces 1:172–180.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-10-30

Номер

Розділ

Гінекологія