Ультразвукові параметри і стан гемодинаміки матки у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період

Анотація

Вивчення гемодинамічних особливостей органів малого таза у жінок має велике клінічне значення, адже дає змогу оцінити ступінь відновлення регенерації ендометрія після менструації, можливість імплантації заплідненої яйцеклітини і розвитку плаценти. У жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період, визначення якісних і кількісних параметрів гемодинаміки матки може бути корисним у виборі тактики лікування, оцінювання її ефективності, а також надасть істотну допомогу у прогнозуванні перспективи відновлення їхнього репродуктивного здоров’я.

Мета дослідження: за допомогою ультразвукового дослідження і допплерометрії вивчення гемодинаміки матки і оцінювання здатності ендометрія до імплантації у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період.

Матеріали та методи. Для реалізації поставленої мети було обстежено 120 жінок репродуктивного віку – від 19 до 32 років. За характером порушень основну групу жінок (n=90), які мали розлади менструальної функції у пубертатний період, розподілено на три підгрупи (n=30): перша – жінки з первинною олігоменореєю в анамнезі, друга – з пізнім віком менархе, третя – з пубертатними кровотечами. До контрольної групи увійшли жінки (n=30) з правильним ритмом менструацій у пубертаті.

Результати. На підставі результатів порівняльного аналізу ехографічних параметрів розмірів матки у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період (основна група), і жінок із правильним ритмом менструацій (контрольна група) встановлено, що у середню стадію секреції ендометрія об’єм матки у 1,2 разу менше у жінок основної групи (р<0,05) за рахунок ширини тіла матки (р<0,001). Співвідношення між довжиною тіла і шийки матки в обстежуваних групах достовірно не відрізнялось. Товщина передньої стінки матки менше контрольних значень у жінок з пізнім віком менархе (р<0,05) і пубертатними кровотечами (р<0,01), що слугувало предиктором відсутності поєднаної патології матки.

Під час ехографічного дослідження товщини ендометрія у пізню стадію фази проліферації в обстежуваних жінок достовірних відмінностей з контрольною групою не встановлено. У середню стадію фази секреції товщина ендометрія була менше у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертаті, – 9,50±0,27 мм проти 11,38±0,48 мм у групі з правильним ритмом менструацій (р<0,001), але залишались у межах референтних значень.

Для оцінювання функціональної активності і можливості секторної трансформації ендометрія проводили допплерометрію маткових артерій, яка не виявила достовірних відмінностей у жінок основної та контрольної груп.

Заключення. Аналіз співвідношення між довжиною тіла і шийки матки доводить відсутність ознак генітального інфантилізму у пацієнток, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період. Допплерометричні дослідження гемодинаміки в артеріях матки у цій групі жінок у різних фазах менструального циклу свідчать про адекватне кровопостачання матки. І хоча у результаті неповноцінної фази проліферації ендометрія його товщина у середню стадію секреції залишалась недостатньою (9,52±0,42 мм; р<0,01), нормальний кровотік у радіальних і базальних артеріях матки сприяв успішній імплантації бластоцисти.