Сучасний погляд на цервіковагінальний дисбіоз, викликаний сполученням бактеріальний вагіноз асоційованих бактерій та дріжджоподібних грибів роду Candida
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2020.153.74Ключові слова:
цервіковагінальна мікробіота, цервіковагінальний дисбіоз, умовно-патогенні мікроорганізми, Тержинан®, бактеріальний вагіноз асоційовані мікроорганізми, дріжджоподібні гриби роду Candida, вагінальні супозиторії з метронідазолом і міконазолом, клінічна ефективність, мікробіологічна ефективність, безпека, віддалені результатиАнотація
У статті приведені сучасні літературні дані про дефініцію та етіопатогенез цервіковагінального дисбіозу, спричиненого умовно-патогенною мікрофлорою, а також власні дані проведеного порівняльного дослідження ефективності лікування симптомного цервіковагінального дисбіозу, викликаного сполученням бактеріальний вагіноз асоційованих мікроорганізмів і грибів роду Cаndida, за допомогою комбінованих препаратів, що містять тернідазол, неоміцин, ністатин і солі Na-метасульфобензоату преднізолону (Тержинан®) або метронідазол і міконазол.
Мета дослідження: порівняння ефективності лікування симптомного цервіковагінального дисбіозу, викликаного сполученням бактеріальний вагіноз асоційованих мікроорганізмів і грибів роду Cаndida, за допомогою комбінованих препаратів, що містять тернідазол, неоміцин, ністатин і солі Na-метасульфобензоату преднізолону або метронідазол і міконазол.
Матеріали та методи. Під наглядом перебували 107 жінок репродуктивного віку з симптомним змішаним цервіковагінальним дисбіозом, викликаним сполученням бактеріальний вагіноз асоційованих мікроорганізмів і грибів роду Cаndida, та 30 умовно гінекологічно та соматично здорових осіб контрольної групи з цервіковагінальним еубіозом. Обстежені жінки з цервіковагінальним дисбіозом сліпим методом були розподілені на дві групи: основна – 56 пацієнток, які отримували лікування інтравагінальними таблетками Тержинан®, група порівняння – 51 жінка, яка використовувала вагінальні супозиторії, що містять метронідазол і міконазол. Оцінювали динаміку клінічних даних та стан цервіковагінальної мікробіоти методом ПЛР перед початком, через один і три місяці після закінчення лікування.
Результати. Відкритий порівняльний аналіз засвідчив, що при топічній терапії вагінальними таблетками Тержинан® через місяць після закінчення лікування спостерігався позитивний клінічний ефект у 89,29% жінок і мікробіологічний ефект – у 91,07% пацієнток, через три місяці – у 85,71% і у 89,29% осіб відповідно, тоді як при топічній терапії вагінальними супозиторіями, що містять 750 мг метронідазолу та 200 мг міконазолу, – відповідно через місяць після закінчення лікування такий ефект спостерігався у 68,73% і 72,55% випадків і через три місяці – у 62,75% і 66,67%.
Заключення. Топічна монотерапія вагінальними таблетками Тержинан® порівняно з вагінальними супозиторіями, які містять метронідазол і міконазол, демонструє клінічні та мікробіологічні переваги Тержинану® під час лікування цервіковагінальних дисбіозів, викликаних бактеріальний вагіноз асоційованою мікрофлорою та дріжджоподібними грибами роду Candida.
Посилання
Kalugina LV, Tatarchuk TF, Shakalo IN, German DG. 2016. Nonspecific vulvovaginitis of mixed othiology: local treatment is the therapy of choice. Reproductive endocrinology 1(27):94-100. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2016.27.94-100
Mamchur VI, Dronov SN. 2015. Terzhinan through the eyes of a pharmacologist: an innovative approach to the treatment of vaginitis of various genesis. Medical aspects of women's health 9(95):50–57.
Moroz VA. 2010. Pharmacological aspects of the use of combined antimicrobial agents in the treatment of infections of the female genital area. Dermatovenereology. Cosmetology. Sexopathology 1-2:184-191.
Nosenko OM, Moskalenko TYa, Smirnova EV, Rutinskaya AV. 2018. Complex treatment of dysbiosis of the vaginal ecosystem caused by opportunistic bacterial and fungal flora. Medical aspects of the health of women 4(117):41-49.
Pirogova VI, Shurpyak SO, Feita YUR, Malachinska MY, Kuz NM. 2018. Adequate improvement of the effectiveness of topical therapy with combined drugs of decreased vaginitis, associated with cervicitis. Woman's health 6:42-49.
Savicheva AM, Spasibova EV. 2017. The effect of the combined preparation Terzhinan® on microorganisms isolated from the urogenital tract of women. In vitro experience. Journal of Obstetrics and Women's Diseases LXVI;5:21-26. https://doi.org/10.17816/JOWD66521-26
Al-Nasiry S, Ambrosino E, Schlaepfer M, Morré SA, Wieten L, Voncken JW et all. 2020. The Interplay Between Reproductive Tract Microbiota and Immunological System in Human Reproduction. Front Immunol. 11:378. Published online 2020 Mar 16. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.00378; PMid:32231664 PMCid:PMC7087453
Amsel R, Totten PA, Spiegel CA, Chen KC, Eschenbach D, Holmes KK. 1983. Nonspecific vaginitis: diagnostic criteria and microbial and epidemiologic associations. Am J Med. 74(1):14-22. https://doi.org/10.1016/0002-9343(83)91112-9
Anahtar MN, Gootenberg DB, Mitchell CM, Kwon DS. 2018. Cervicovaginal microbiota and reproductive health: the virtue of simplicity. Cell Host and Microbe. 23:159-68. https://doi.org/10.1016/j.chom.2018.01.013; PMid:29447695
Barrientos-Durán A, Fuentes-López A, de Salazar A, Plaza-Díaz J, García Julio. 2020, Feb. Reviewing the Composition of Vaginal Microbiota: Inclusion of Nutrition and Probiotic Factors in the Maintenance of Eubiosis. Nutrients. 12(2):419. Published online 2020 Feb 6. https://doi.org/10.3390/nu12020419; PMid:32041107 PMCid:PMC7071153
Beghini J, Linhares IM, Giraldo PC, Ledger WJ, Witkin SS. 2015. Differential expression of lactic acid isomers, extracellular matrix metalloproteinase inducer, and matrix metalloproteinase-8 in vaginal fluid from women with vaginal disorders. BJOG. 122(12):1580-1585. https://doi.org/10.1111/1471-0528.13072; PMid:25196575
De Seta F, Campisciano G, Zanotta N, Ricci G, Comar M. 2019. The Vaginal Community State Types Microbiome-Immune Network as Key Factor for Bacterial Vaginosis and Aerobic Vaginitis. Front Microbiol. 10:2451. Published online 2019 Oct 30. https://doi.org/10.3389/fmicb.2019.02451; PMid:31736898 PMCid:PMC6831638
Deng ZL, Gottschick C, Bhuju S, Masur C, Abels C, Wagner-Dobler I. 2018. Metatranscriptome Analysis of the Vaginal Microbiota Reveals Potential Mechanisms for Protection against Metronidazole in Bacterial Vaginosis. mSphere. 3:e00262-18. https://doi.org/10.1128/mSphereDirect.00262-18; PMid:29875146 PMCid:PMC5990888
Gajer P, Brotman RM, Bai G, Sakamoto J, Schütte UM, Zhong X et all. 2012, May. Temporal dynamics of the human vaginal microbiota. Sci Transl Med. 2;4(132):132ra52. https://doi.org/10.1126/scitranslmed.3003605; PMid:22553250 PMCid:PMC3722878
Hardy L, Jespers V, Van den Bulck M, Buyze J, Mwambarangwe L, Musengamana V et al. 2017. The presence of the putative Gardnerella vaginalis sialidase A gene in vaginal specimens is associated with bacterial vaginosis biofilm. PLoS ONE. 12(2):e0172522. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0172522; PMid:28241058 PMCid:PMC5328246
Kalia N, Singh J, Kaur M. 2020. Microbiota in vaginal health and pathogenesis of recurrent vulvovaginal infections: a critical review. Ann Clin Microbiol Antimicrob. 19:5. Published online 2020 Jan 28. https://doi.org/10.1186/s12941-020-0347-4; PMid:31992328 PMCid:PMC6986042
Kroon SJ, Ravel J, Huston WM. 2018. Cervicovaginal microbiota, women's health, and reproductive outcomes. Fertil Steril. 110:327-336. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.06.036; PMid:30098679
Lewis WG, Robinson LS, Gilbert NM, Perry JC, Lewis AL. 2013. Degradation, foraging, and depletion of mucus sialoglycans by the vagina-adapted Actinobacterium Gardnerella vaginalis. J Biol Chem. 288(17):12067-12079. https://doi.org/10.1074/jbc.M113.453654; PMid:23479734 PMCid:PMC3636892
Mason MJ, Winter AJ. 2017, Feb. How to diagnose and treat aerobic and desquamative inflammatory vaginitis. Sex Transm Infect. 93(1):8-10. https://doi.org/10.1136/sextrans-2015-052406; PMid:27272705
Morrill S, Gilbert NM, Lewis AL. 2020. Gardnerella vaginalis as a Cause of Bacterial Vaginosis: Appraisal of the Evidence From in vivo Models. Front Cell Infect Microbiol. 10:168. Published online 2020 Apr 24. https://doi.org/10.3389/fcimb.2020.00168; PMid:32391287 PMCid:PMC7193744
Nelson TM, Borgogna J-LC, Brotman RM, Ravel J, Walk ST, Yeoman CJ. 2015. Vaginal biogenic amines: biomarkers of bacterial vaginosis or precursors to vaginal dysbiosis? Front Physiol. 6:253. https://doi.org/10.3389/fphys.2015.00253
Parnell LA, Briggs CM, Mysorekar IU. 2017. Maternal microbiomes in preterm birth: recent progress and analytical pipelines. Semin Perinatol. 41:392-400. https://doi.org/10.1053/j.semperi.2017.07.010; PMid:28823578 PMCid:PMC6280966
Petrova MI, Lievens E, Malik S, Imholz N, Lebeer S. 2015. Lactobacillus species as biomarkers and agents that can promote various aspects of vaginal health. Front Physiol. 6:81. https://doi.org/10.3389/fphys.2015.00081; PMid:25859220 PMCid:PMC4373506
Piyathilake CJ, Ollberding NJ, Kumar R, Macaluso M, Alvarez RD, Morrow CD. 2016. Cervical Microbiota Associated with Higher Grade Cervical Intraepithelial Neoplasia in Women Infected with High-Risk Human Papillomaviruses. Cancer Prev Res. 9:357-366. https://doi.org/10.1158/1940-6207.CAPR-15-0350; PMid:26935422 PMCid:PMC4869983
Ravel J, Gajer P, Abdo Z, Schneider GM, Koenig SS, McCulle SL et all. 2011. Vaginal microbiome of reproductive-age women. Proc Natl Acad Sci. 108 (Supplement 1): 4680-4687. https://doi.org/10.1073/pnas.1002611107; PMid:20534435 PMCid:PMC3063603
Schellenberg JJ, Patterson MH, Hill JE. 2017. Gardnerella vaginalis diversity and ecology in relation to vaginal symptoms. Res Microbiol. 168(9-10):837-844. https://doi.org/10.1016/j.resmic.2017.02.011; PMid:28341009
Severi E, Hood DW, Thomas GH. 2007. Sialic acid utilization by bacterial pathogens. Microbiology. 153(9):2817-2822. https://doi.org/10.1099/mic.0.2007/009480-0; PMid:17768226
Srinivasan S, Hoffman NG, Morgan MT, Matsen FA, Fiedler TL, Hall RW et al. 2012. Bacterial communities in women with bacterial vaginosis: high resolution phylogenetic analyses reveal relationships of microbiota to clinical criteria. PLoS ONE. 7:e37818. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0037818; PMid:22719852 PMCid:PMC3377712
Torcia MG. 2019. Interplay among vaginal microbiome, immune response and sexually transmitted viral infections. Int J Mol Sci. 20:E266. https://doi.org/10.3390/ijms20020266; PMid:30641869 PMCid:PMC6359169
Van de Wijgert JHHM, Jespers V. 2017. The global health impact of vaginal dysbiosis. Res Microbiol. 168:859-864. https://doi.org/10.1016/j.resmic.2017.02.003; PMid:28257809
Witkin SS, Mendes-Soares H, Linhares IM, Jayaram A, Ledger WJ, Forney LJ. 2013. Influence of Vaginal Bacteria and d- and l-Lactic Acid Isomers on Vaginal Extracellular Matrix Metalloproteinase Inducer: Implications for Protection against Upper Genital Tract Infections. mBio. 4(4):e00460-13; https://doi.org/10.1128/mBio.00460-13; PMid:23919998 PMCid:PMC3735189
Zilnyte M, Venclovas Č, Zvirbliene A, Pleckaityte M. 2015. The cytolytic activity of vaginolysin strictly depends on cholesterol and is potentiated by human CD59. Toxins. 7(1):110-128. https://doi.org/10.3390/toxins7010110; PMid:25590277 PMCid:PMC4303817
Workowski K, Berman S. 2010. Centers for disease control and prevention. Sexually transmitted diseases treatment guidelines, 2010. MMWR. Recomm. Rep. 59;12:1–110.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.