Сучасний погляд на проблему рецидивних гіперпластичних процесів ендометрія

Анотація

Представлено огляд сучасних даних щодо проблеми рецидивної гіперплазії ендометрія, висвітлені у сучасній вітчизняній і зарубіжній літературі, її місця у структурі гінекологічної захворюваності, впливу на зниження фертильності серед жінок репродуктивного віку і зростання частоти онкологічної патології. Розглянуто питання існуючих класифікацій, їхньої актуальності та зручності у використанні. Висвітлено основні етіологічні чинники та клініко-анамнестичні фактори розвитку гіперпластичних процесів ендометрія (ГПЕ), прогностичний вплив урогенітальних інфекцій на патологію ендометрія. Описано можливі механізми патогенезу, включаючи порушення гормональної регуляції, фактори місцевого гуморального і клітинного імунітету і молекулярні механізми клітинної регуляції.

Зазначено важливу роль біомолекулярних маркерів у патогенезі розвитку гіперпластичних процесів і відповідність ступеня їхньої активності морфологічним змінам ендометрія, адже розуміння базисних основ індукції клітинного росту, особливо в умовах пухлинної трансформації тканин, є невід’ємною частиною правильного підходу до тактики ведення пацієнток із рецидивними ГПЕ. Розглянута роль генетичних досліджень для оцінювання ступеня ризику малігнізації та відповідно вибору консервативної чи оперативної тактики лікування. Представлені сучасні морфометричні критерії діагностики.

У статті наголошується на необхідності забору біоптатів ендометрія під контролем гістероскопу як «золотого стандарту» у діагностиці стану ендометрія. Окрема роль у діагностиці на сучасному етапі відводиться імуногістохімічному дослідженню; проведення не лише гістологічного дослідження видаленого ендометрія, а ще й його рецепторної активності забезпечує можливість підбору необхідної фармакологічної корекції та прогнозування розвитку неопластичних змін. Описані варіанти схем гормонотерапії ГПЕ та порядок їхнього призначення залежно від репродуктивних планів жінки, супутніх захворювань, віку та конституційних особливостей. Звертається окрема увага на жінок з метаболічним синдромом та доцільність включення корекції метаболічних порушень у комплекс терапії таких хворих. Зазначені тривалість та частота спостереження за жінками у ході лікування.

Представлені дані демонструють відсутність чіткого алгоритму у тактиці діагностики та лікування саме рецидивних гіперпластичних процесів, що зумовлює актуальність поглибленого наукового вивчення цього напрямку.